справа №619/384/21
провадження №2-п/619/31/21
18 травня 2021 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Калиновська Л.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2021 року задоволені позовні вимоги акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»; стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.11.2010 у розмірі 54090 грн. 16 коп. та судові витрати у сумі 2102 грн. 00 коп.
Заявник, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд зазначеного рішення суду. Також просила звільнити від сплати сплату судового збору, оскільки розмір судового збору для відповідача є обтяжливим.
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Так, заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 285 ЦПК України, оскільки не доданий документ про сплату судового збору.
Пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказано, що, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VIтастатті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте, у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що в обґрунтування доводів клопотання не надано достатніх доказів на підтвердження того, що на час подачі заяви майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі та враховуючи відсутність обставин, визначених законом, клопотання про звільнення від сплати суми судового збору задоволенню не підлягає.
Приписами частини першої та третьої статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з приписами частини третьої статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Наведені заявником доводи не підтверджені належними доказами, які б свідчили про відсутність коштів для сплати судового збору, а тому не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Відповідно до частини 1 пункту 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами та доповненнями передбачено, що за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання заяви до суду про перегляд заочного рішення у розмірі 454,00 грн.
Таким чином, суддя приходить до висновку про необхідність залишити заяву про перегляд заочного рішення без руху, оскільки відповідно до частини 8 статті 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Керуючись ст. ст.185,258 - 261,284,285 ЦПК України, суддя -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати заявнику для усунення недоліків десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Калиновська