справа №619/3307/19
провадження №6/619/53/21
17 травня 2021 року Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Калиновської Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Булах С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові подання державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Манжак Б.С. про примусове проникнення до нежитлових приміщень підвалу боржника ОСОБА_1 , стягувач ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»,-
Так, до суду надійшло подання державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Манжак Б.С. про примусове проникнення до нежитлових приміщень підвалу №XXXVII, XL, XLI, XLII, XLIII за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві приватної власності.
В обґрунтування посилається на те, що на виконання до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстицїї (м. Харків) надійшла заява та виконавчий лист №619/3307/19 виданий 23 грудня 2019 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681) боргу у розмірі 36864,85 грн. 31.01.2020 державним виконавцем була винесена постанова №61015428 про відкриття виконавчого провадження та надіслані копії сторонам виконавчого провадження (вих.11522) рекомендованою кореспонденцією. 31.01.2020 державним виконавцем направлений виклик боржнику. На виклик до державного виконавця боржник ОСОБА_1 не з'явився. 31.01.2020 державним виконавцем були здійснені заходи з розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до установ та організацій, що здійснюють реєстрацію права власності на окремі види майна. Згідно отриманих відповідей за боржником зареєстровано майно, яке належить йому на праві особистої власності, а саме нежитлові приміщення підвалу №XXXVII, XL, XLI, XLII, XLIII загальною площею 137,6 кв.м, в літ. «А-15» за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відповіді ПФУ особа не ідентифікується, не працює за цивільно-трудовими договорами, згідно відповіді ДФС України відкритих рахунків у банках чи інших фінансових установах не має, офіційно не працевлаштований. Згідно відповіді на запит про зареєстровані за боржником транспортні засоби за боржником не зареєстровано рухоме майно. 31.01.2020 була винесена постанова про арешт коштів боржника та були направлені в банківські установи, а саме: ПАТ «Укрексімбанк», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «УКРГАЗБАНК» 03087, ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП БАНК», ПАТ «КредиАгриколь Банк», ПАТ «ПроКредитБанк», ПАТ «СІТІБАНК», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «АЛЬФА-БАНК». 10.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника на все рухоме та нерухоме майно ВП 61015428. 11.02.2020 державним виконавцем був проведений виїзд за адресою боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) а саме: АДРЕСА_2 та встановлено що провести виконавчі дії було неможливо за відсутності будь-кого вдома. Про що складено акт державного виконавця від 11.02.2020. 19.01.2021 державним виконавцем був проведений виїзд за адресою боржника ОСОБА_1 а саме: АДРЕСА_2 та встановлено що провести виконавчі дії було неможливо за відсутності будь-кого вдома. Про що складено акт державного виконавця від 19.01.2021 року. 20.01.2021 державним виконавцем винесено постанову про доручення проведення виконавчих дій, а саме провести опис та арешт майна боржника, а саме: нежитлові приміщення підвалу №XXXVII, XL, XLI, XLII, XLIII що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 та направлено до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Державним виконавцем 08 лютого 2021 року проведений виїзд за адресою: АДРЕСА_1 для проведення опису та арешту майна. Опис майна небуло проведно у зв'язку з тим, що потрапити до приміщень не вдалося. Про що складено акт державного виконавця від 08.02.2021. 10.02.2021 згідно відповіді ПФУ особа не ідентифікується, не працює за цивільно-трудовими договорами, згідно відповіді ДФС України відкритих рахунків у банках чи інших фінансових установах не має, офіційно не працевлаштований. Згідно відповіді на запит про зареєстровані за боржником транспортні засоби за боржником не зареєстровано рухоме майно. 25.02.2021 державним виконавцем винесено постанову про доручення проведення виконавчих дій, а саме провести опис та арешт майна боржника, а саме: нежитлові приміщення підвалу №XXXVII, XL, XLI, XLII, XLIII за адресою в АДРЕСА_1 та направлено до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства ютсиції (м. Харків). Державним виконавцем 10 березня 2021 року проведений виїзд за адресою: АДРЕСА_1 для проведення опису та арешту майна. Опис майна не було проведено, у зв'язку з тим, що потрапити до приміщень не вдалося. Про що складено акт державного виконавця від 10.03.2021. Вищевказані факти позбавляють державного виконавця можливості безперешкодно, своєчасно та повно провести виконавчі дії по примусовому виконанню рішення суду.
Вирішуючи вказане подання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.439 ЦПК України суд розглядає подання негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Тобто законодавець встановив чіткі строки для розгляду вказаного подання.
Суд, дослідивши подання та надані до нього документи, вважає що дане подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
При цьому, згідно ч.1 та п.4 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
В свою чергу, відповідно до конституційних положень права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Так, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 ст.64 Конституції України). Кожному гарантується недоторканість житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч.ч.1, 2 ст.30 Конституції України). Гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року , Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року), стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, судом встановлено, що на виконанні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження №61015428 з виконання виконавчого листа №619/3307/19 виданого 23 грудня 2019 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681) боргу у розмірі 36864,85 грн.
31.01.2020 державним виконавцем була винесена постанова №61015428 про відкриття виконавчого провадження та надіслані копії сторонам виконавчого провадження (вих.11522) рекомендованою кореспонденцією.
31.01.2020 державним виконавцем направлений виклик боржнику. На виклик до державного виконавця боржник ОСОБА_1 не з'явився.
31.01.2020 державним виконавцем були здійснені заходи з розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до установ та організацій, що здійснюють реєстрацію права власності на окремі види майна.
Згідно зі статтею 30Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Право виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла боржника або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти належні боржникові від інших осіб виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не надає виконавцю право на звернення до суду з вказаним поданням.
При вирішенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння особи суд має переконатися, що боржник перешкоджає виконанню рішення суду, що унеможливлює його примусове виконання, чим порушує права стягувача.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).
Суд доходить висновку, що виконавцем не надано достатніх доказів, які б свідчили про ухилення боржника від виконання рішення суду, факт ненадання боржником допуску до його володіння не може бути підтверджений лише виходом виконавця за місцезнаходженням його нерухомого майна, дані про належне повідомлення боржника про дату, час та місце вчинення виконавчих дій відсутні.
Дані обставини у своїй сукупності не можуть бути безумовними доказами ухилення боржника від виконання рішення суду.
Всі ці вищенаведені обставини, про які вказано вище свідчать про передчасність та необґрунтованість подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, а тому і підстав для задоволення даного подання суд не вбачає станом на теперішній час.
При цьому суд керується необхідністю дотримання вимог чинного законодавства України з метою не порушення прав інших осіб, які є можливими власниками житла, входження до якого просить виконавець, та не допущення процесуальних вимог щодо проведення виконавчих дій згідно Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку з чим, дослідивши зібрані докази по справі в їх сукупності та давши їм оцінку, суд дійшов висновку про передчасність подання, а тому у його задоволенні слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.259-261,353,439 ЦПК України, суд,
В задоволенні подання державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Манжак Б.С. про примусове проникнення до нежитлових приміщень підвалу боржника ОСОБА_1 , стягувач ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. В. Калиновська