Справа №: 401/1156/15-к
провадження №: 1-о/398/2/21
Іменем України
"13" травня 2021 р. колегія суддів Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими та виключними обставинами
12 грудня 2019 року ОСОБА_6 звернувся в суд із заявою про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими та виключними обставинами. Свою заяву обґрунтовує тим, що злочину він не вчиняв, його вчинила інша особа, а він був очевидцем. Він надавав покази, що заподіяв смерть потерпілому при самозахисті, але зазначені покази не відповідають дійсності. На його думку такі завідомо неправдиві показання обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, є нововиявленою обставиною відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК України. Крім того, зазначає, що слідчими, прокурорами та суддями було сфабриковано справу проти нього, що є виключними обставинами, передбаченими ч. 3 ст. 459 КПК України. У зв'язку із зазначеним, просив скасувати зазначений вирок суду та ухвалити новий вирок, яким виправдати його (т. 5 а. с. 111 - 114).
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 липня 2020 року матеріали заяви ОСОБА_6 про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими обставинами направлено на розгляд до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (т. 6 а. с. 60).
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисника - адвокат ОСОБА_7 підтримали заяву про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими та виключними обставинами та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви засудженого ОСОБА_6 з тих підстав, що наведені останнім обставини не є ні нововиявленими, ні виключними.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років (т. 3 а. с. 64 - 67).
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 липня 2015 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 за апеляційною скаргою прокурора в частині вирішення питання про речові докази змінено, зазначено речові докази знищити, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 - залишено без задоволення. У решті вирок залишено без зміни (т. 3 а. с. 113 - 119).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 459 КПК України (в редакції, що діяла на момент подання заяви) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Таким чином, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення справи.
Засуджений ОСОБА_6 в своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами посилається, що він під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження розповів неправдиву версію про те, що саме він, захищаючись, вбив ОСОБА_9 . Насправді це вбивство вчинив ОСОБА_10 , а він був очевидцем цього. Про це він нікому дотепер не казав, бо думав, що йому не повірять та йому так порадив слідчий під час досудового розслідування.
В той же час в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які данні, які б підтверджували завідомо неправдиве повідомлення ОСОБА_6 при вчинене ним кримінальне правопорушення.
Більш того, як вбачається з показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зазначених у вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року, останні взагалі не зазначають, що бачили ОСОБА_13 у дворі потерпілого.
В той же час вина ОСОБА_6 підтверджена сукупністю інших доказів, яким суд першої інстанції у своєму вироку та апеляційної інстанції у своїй ухвалі дали належну правову оцінку.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що зміна правової позиції (версії) захисту не є нововиявленими обставинами в розумінні положень, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України та не є обставинами, що відповідають критеріям, визначеним в п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України.
Також, колегія суддів звертає увагу, що з цих же підстав судом раніше розглядалась заява засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, за результатами розгляду якої постановлену ухвалу Світловодським міськрайонним судому Кіровоградської області від 12 вересня 2019 року про залишення заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку цього місцевого суду від 20 травня 2015 року без задоволення (т. 5 а. с. 69 - 72). Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року зазначену ухвалу залишено без зміни, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_14 - без задоволення (т. 5 а. с. 105 - 107). Постановою Касаційного кримінального суду від 09 квітня 2020 року ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року залишено без зміни, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення (т. 5 а. с. 245 - 247).
Щодо посилання ОСОБА_6 на виключні обставини, передбачені п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК України (в редакції, що діяла на момент подання заяви) виключною обставиною визнається встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 459 КПК України обставини, передбачені пунктом 3 частини третьої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру.
В ході судового розгляду заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку за нововиявленими та виключними обставинами, заявником та його захисником жодних доказів, встановлених ч. 4 ст. 459 КПК України, на підтвердження існування виключних обставин, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК України, суду не надано.
За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Водночас, ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Конституції України в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зокрема, Конвенція не гарантує право на поновлення розгляду у справі, в якій винесено остаточне рішення (справи: «Brumarescu V. Romania», «Козак проти України», «Кучеренко проти України», «Хосе Марія Руїз Матеос та інші проти Іспанії»).
В рішеннях у справах «Рябих проти Росії», «Науменко проти України», «Устименко проти України» та «Желтяков проти України», «Праведная проти Росії», «Попов проти Молдови» та «Пономарьов пороти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що: процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду; сторони не мають ставити питання про перегляд рішення, яке набрало законної сили, лише з метою досягнути нового слухання справи; право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Юридична визначеність передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував: принцип остаточності судового рішення означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду й ухвалення нового рішення у справі.
Суть заяви ОСОБА_6 зводиться фактично до його незгоди з доказами в кримінальному провадженні, які раніше вже досліджувались та оцінювалися судами першої та апеляційної інстанцій. Будь-яких об'єктивних даних, а тим більше нових даних, які не були предметом розгляду судами, ОСОБА_6 не надано, так само як і не надано доказів існування виключних обставин.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими та виключними обставинами без задоволення.
Керуючись ст. 372, ч. 2 ст. 376, ст. ст. 459, 466, 467 КПК України, колегія суддів
Залишити заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими та виключними обставинами без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 18 травня 2021 року о 08 год. 00 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3