Справа № 204/807/20
Провадження № 2/204/110/21
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
15 квітня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника позивача ОСОБА_2
за участю представника органу опіки Козар Г.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
У лютому 2020 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Новокодацької районної у місті ради, правонаступником якого є Орган опіки та піклування адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради, в якій просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні його малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову вказує на те, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне з відповідачем життя не склалось, оскільки між сторонами втрачено почуття любові та порозуміння. Позивач та відповідач однією родиною не проживають з березня 2016 року, майже одразу після народження сина. Рішенням суду від 26.07.2017 року шлюб між сторонами було розірвано. Позивач зареєструвала шлюб з іншим чоловіком, до якого син виявляє прихильність та любов, як до рідного батька. Відповідач вихованням дитини не займається, не створює належних умов для проживання, не проявляє зацікавленості у навчанні та розвитку дитини, участі у житті дитини не приймає. Також, відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання сина, станом на 01.11.2020 року заборгованість по аліментам становить 20718,66 грн. Малолітній ОСОБА_4 проживає з позивачем, знаходиться на її утриманні. Відповідач не виконує свої обов'язки щодо виховання та розвитку сина, не проявляє до нього батьківської турботи та піклування, не приділяє уваги навчанню дитини, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, тим самим проявляє байдужість до подальшої долі дитини. Внаслідок такої бездіяльності з боку батька створилися умови, які шкодять інтересам дитини. У зв'язку з цим позивач звернулась до управління-служби у справах дітей щодо надання висновку органу опіки та піклування Індустріальної районної у місті ради про доцільність позбавлення батьківських прав. В порушення вимог ст. 150 СК України відповідач не виконує батьківські обов'язки по відношенню до своєї дитини. У зв'язку з викладеним позивач звернулась до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивачка та її представник - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити. Позивач ОСОБА_1 додатково пояснила, що її з відповідачем шлюбні відносини припинені з березня 2016 року. З цього часу відповідач жодної участі у вихованні сина не приймає, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, від сплати аліментів ухиляється, дитиною взагалі не цікавиться.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та вважала за доцільне позбавити відповідача батьківських прав у відношенні його малолітньої дитини - ОСОБА_4 .
Допитана в судовому засіданні 15 березня 2021 року в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що є вихователем у дитячому садку, де з 2019 року навчається малолітній ОСОБА_4 .. Окрім матері ОСОБА_7 - ОСОБА_1 , яка регулярно приводить та забирає ОСОБА_7 з садку, також бачила бабусю та чоловіка (нового) ОСОБА_1 - ОСОБА_8 . Дитина називає ОСОБА_8 батьком. Всі витрати по дитсадку здійснював дідусь ОСОБА_9 , або ОСОБА_1 . Відповідача вона не бачила жодного разу.
Допитана в судовому засіданні 06 квітня 2021 року 2021 року в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснила, що вона є сусідкою позивача та проживає у будинку АДРЕСА_1 . Знає всю родину. Батька ОСОБА_7 - відповідача по справі не бачила близько 5 років, з дитиною гуляє мати. Кожного дня бачить дідуся та бабусю ОСОБА_7 , а останні 2 роки з родиною проживає також новий чоловік ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , який також гуляє з дитиною.
Допитана в судовому засіданні 06 квітня 2021 року в якості свідка ОСОБА_13 суду пояснила, що вона є сусідкою позивача та проживає у будинку АДРЕСА_1 . Знає всю родину. Більше 5 років не бачила в родині відповідача. Зараз у ОСОБА_11 новий чоловік - ОСОБА_12 , який піклується про дитину.
Допитана в судовому засіданні 06 квітня 2021 року в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснила, що вона є сусідкою позивача та проживає в одному дворі з позивачкою у м.Дніпрі. Знає всю родину. Батька ОСОБА_7 - відповідача по справі не бачила близько 5 років, з дитиною гуляє чоловік позивачки ОСОБА_12 , а також ОСОБА_11 , бабуся та дідусь. Дитина називає ОСОБА_8 «татом», він постійно проводить час з дитиною.
Допитаний в судовому засіданні 15 квітня 2021 року в якості свідка ОСОБА_15 суду пояснив, що він є одногрупником сторін по справі. Знає ОСОБА_11 з 2010 року, з якою спілкується, а з ОСОБА_16 не підтримує стосунки. Зазначив, що лише через суд ОСОБА_11 змусила допомагати дитині. Влад не бачився з дитиною більше 5 років. ОСОБА_15 спілкувався з відповідачем та пропонував своє посередництво щодо спілкування з дитиною, однак відповідач відповів, що розбереться сам. Відповідач не проживає з ОСОБА_11 з 2016 року, з часу коли дитині виповнився лише 1 місяць, на дні народження ОСОБА_7 відповідач жодного разу не приїздив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно зі ст. 3 «Конвенції про права дитини» прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов'язаний піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов'язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст.150, 151, 152, 155 СК України).
Згідно зі ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Судом встановлено, що з 25 липня 2015 року позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданий Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ, актовий запис № 534 (а.с.15).
Від шлюбу позивач та відповідач мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 29.01.2016 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 73. У вказаному свідоцтві про народження батьками дитини зазначені позивач та відповідач (а.с. 16).
Позивачем зазначено, що шлюбні відносини з відповідачем припинені з березня 2016 року, спільне господарство не ведуть, проживають окремо.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2017 року по справі №202/2704/17-ц шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (а.с. 20). Вказане рішення суду набрало законної сили 26 вересня 2017 року.
У довідці про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 10.01.2020 року, виданій Департаментом адміністративних та дозвільних процедур ДМР, зазначено, що до складу сім'ї/зареєстрованих/ у квартирі АДРЕСА_2 входять: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (батьки позивача), ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 17).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 15 січня 2019 року, складеного комісією у складі головних спеціалістів УССД Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, було проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_3 , та встановлено, що умови проживання є задовільними, зроблений сучасний ремонт, в наявності сучасна техніка та меблі. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: окрема кімната, окреме спільне місце, місце для навчання та дозвілля, одяг та взуття на всі сезони, іграшки, книжки. За адресою проживають та зареєстровані ОСОБА_17 (дідусь), ОСОБА_18 (бабуся), ОСОБА_1 (мати) та дитина ОСОБА_4 . Результат бесіди: Матір'ю створені всі необхідні умови для повноцінного життя та розвитку малолітнього сина ОСОБА_7 . В ході візиту дитина охоче шла на контакт, доброзичлива, товариська, соціально адаптована. (а.с. 50). Аналогічний за змістом Акт обстеження умов проживання було складено також 14 серпня 2020 року (а.с. 44).
Згідно характеристики, складеної працівниками КЗО «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) №116 комбінованого типу» Дніпропетровської міської ради № 161 від 12.12.2019 року на вихованця ОСОБА_4 , встановлено, що ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує групу «Перлинка» у дошкільному навчальному заклад з 02.09.2019 року. Ранкова розлука з мамою проходить зі сльозами, але такий стан відразу проходить, як тільки мама залишає дитячий садок. На протязі дня дитина спокійна, життєрадісна. ОСОБА_20 щирий, доброзичливий хлопчик, вміє розумітися з дітьми, уникає конфліктних ситуацій. На заняттях поводиться добре, не відволікається, слухає уважно. Програму даної вікової групи засвоює добре. Любить гратися з дітьми в різні ігри. Сам себе обслуговує, виконує доручення побутового характеру, працює з усіма дітьми разом. Заохочення стимулюють і регулюють діяльність та поведінку дитини. На осуд реагує адекватно. На протязі І півріччя в дошкільному закладі бачили тільки матір ОСОБА_1 , бабусю ОСОБА_18 та дідуся . ОСОБА_21 . Мати приділяє вихованню сина багато уваги, займається навчально-виховними та організаційними питаннями. Батько дитини, ОСОБА_3 . жодного разу не приходив у дошкільний заклад, не цікавився успіхами сина, не телефонував, не приходив на свята, батьківські збори та інші заходи (а.с. 53).
Відповідно до довідки КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №9» ДМР від 26.12.2019 року встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку у комунальному не комерційному підприємстві "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 9" Дніпровської міської ради, амбулаторія №3, котра знаходиться за адресою вул. Батумська, буд.3, у лікаря загальної практики ОСОБА_22 . Профілактикою здоров'я та лікуванням дитини займається матір ОСОБА_1 . На прийом до лікаря дитина завжди приходить з матір'ю. Також участь у питаннях здоров'я дитини приймають бабуся ОСОБА_18 та дідусь ОСОБА_17 . Батько ОСОБА_3 жодної участі у лікуванні дитини не приймає, жодного разу не приходив з дитиною до лікаря та взагалі не цікавився станом здоров'я дитини (а.с. 54).
Окрім того, судом встановлено, що позивач зверналася до суду з позовною заявою про стягнення аліментів. Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 січня 2017 року по справі № 202/6941/16-ц з відповідача було стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 800 гривень на утримання дитини щомісячно до досягнення дитиною повноліття і 400 гривень на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку, починаючи з 08 листопаду 2016 та в подальшому ця сума склала 1500 грн. на місяць за рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська по справі №202/6951/18, починаючи стягнення з 21.01.2019 року (а.с. 18-19).
27.04.2017 року державним виконавцем Чечелівського ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області - Сірим Д.В було відкрито провадження №53814578 з примусового виконання виконавчого листа №202/6941/16 від 07.02.2017 року, в межах якого було винесено ще ряд постанов: № 19567 про встановлення тимчасового обмеження відповідача у праві виїзду за межі України; № 19571 про тимчасове обмеження у керуванні транспортними засобами; №19570 про тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (а.с.30-43). Відповідно до довідки державного виконавця, заборгованість з аліментів відповідача станом на 22.01.2019 року становив 13 218,66 грн. та станом на 01.11.2020 року - 20 718,66 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Відповідно до положень ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до висновку № 18/5-219 від 09.06.2020 року Органу опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, в особі служби у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, встановилено, що зі слів матері дитини ОСОБА_23 , батько дитини ОСОБА_3 залишив родину та самоусунувся від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та утримання сина ОСОБА_7 з березня 2016 року, тобто одразу після народження дитини.
Дитина ОСОБА_19 від народження проживає за адресою: АДРЕСА_3 , Мати влітку 2016 року зверталась до батька з проханням дати згоду на місце реєстрації дитини за адресою фактичного проживання, але батько відмовляв, мотивуючи це тим, що він не має на це часу та бажання займатися цим питанням, чим порушував права та інтереси дитини. Мати ОСОБА_24 змушена була звернутись до служби у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради щодо сприяння в отриманні реєстрації дитини без згоди батька, що підтверджується клопотанням служби у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 01.08.2016 вих. № 1376. За сприянням служби у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради дитина ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
З центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Індустріальної районної у місті Дніпрі ради отримано висновок оцінки потреб сім'ї від 17.04.2020 року з якого з'ясовано, що мати забезпечила дитину всім необхідним для повноцінного життя та розвитку. ОСОБА_19 не знає свого біологічного батька через не бажання ОСОБА_3 спілкуватись із сином. Єгор вважає своїм батьком чоловіка матері, який дбає про нього і виховує.
Службою у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради надіслано лист до Чечелівської УССД від 03.04.2020 року вих. № 991 щодо проведення роботи із батьком дитини ОСОБА_3 , складення акту обстеження умов проживання батька та з'ясування його думки щодо позбавлення батьківських прав і з'ясування причин, з яких батько не сплачує аліментів на утримання сина ОСОБА_4 . З отриманої відповіді Чечелівської УССД від 26.05.2020 вх. № 602 з'ясовано, що обстежити умови проживання та скласти акт не є можливим, бо в телефонній бесіді батько повідомив, що лише зареєстрований за вказаною адресою, а мешкає фактично в іншому місті, точну адресу не, повідомив. Також було переадресовано звернення від ОСОБА_3 до голови Чечелівської районної у місті Дніпрі ради щодо ставлення батька до питання позбавлення його батьківських прав, в якому чоловік заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 і виказує бажання бачитись зі своїм сином без сторонніх третіх осіб та зазначає, що сплачує кошти на утримання сина (доказів на підтвердження своїх слів не надав, окрім характеристик з місця реєстрації від сусідів і місця роботи та трудового договору з ПП « ОСОБА_25 ,» від 15.05.2020 року де зазначено, що він працює кухарем). Службою у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради обох батьків дитини запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Індустріальної районної у місті Дніпрі ради. В телефонному режимі мати, батько підтвердили свою присутність.
03.06.2020 питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Індустріальної районної у місті Дніпрі ради. На засіданні були присутні мати та батько ОСОБА_26 , Під час розгляду зазначеного питання взяті до уваги вищевказані документи та факти. Члени комісії одностайно проголосували за доцільність позбавлення батьківських прав.
В судовому засіданні не встановлені об'єктивні перешкоди для відповідача для участі у належному вихованні дитини, що свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками. Емоційний зв'язок між відповідачем та дитиною фактично відсутній, відповідач не виявляє до свого сина батьківського піклування, не відвідує дитину більше 5 років, долею дитини не цікавиться.
Перелічені вище докази, в своїй сукупності поза всяким розумним сумнівом свідчить про ухилення батька від виконання своїх батьківських обов'язків, а також про те, що дитина йому не потрібна. Наведене знаходить свій прояв в тому, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; взагалі не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею дошкільної освіти та більше того, виявляє байдуже ставлення до майбутньої долі дитини.
У зв'язку з тим, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини, не приймає належної участі у вихованні своєї неповнолітньої дитини, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не піклується про фізичний, духовний стан та розвиток дитини, не створює належних умов для її навчання та отримання освіти, матеріально належним чином не утримує, керуючись інтересами дитини, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст. 164 СК України, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164, 165, 166 СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-82, 133, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), третя особа ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 ) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. О. Дубіжанська