Справа № 204/2645/21
Провадження № 2/204/1291/21
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
12 травня 2021 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., ознайомившись з позовною заявою Органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
09 квітня 2021 року до суду надійшла позовна заява Органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
У зв'язку з перебуванням судді Токар Н.В. у відпустці, питання про відкриття провадження у справі вирішується 12.05.2021 року.
Дослідивши матеріали заяви, перевіривши відповідність поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, приходжу до наступних висновків.
Відповідно ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Встановлено, що позовна заява подана особою, повноваження як адвоката та/або представника якої не підтвердженні документально.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Верховний Суд в ухвалі від 03.02.2020 року у справі № 160/6823/19 звернув увагу, що Законом №309-ІХ розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи і визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження - це закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Більше того, допуск відповідної особи до участі у справі можливий лише у випадку сукупної наявності обох цих умов. Таким чином, щоб визнати особу такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.
Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно ч.ч.1, 2, 4, 8 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 14.02.2018 у справі №910/22324/16 та від 13.03.2018 у справах №914/2772/16, 910/23346/16 зазначила, що чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу.
Наведені положення не порушують суть права на звернення до суду, не позбавляють осіб їх права на самопредставництво, здійснюване для юридичних осіб їх органами, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством чи статутом.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню подано 09 квітня 2021 року від імені Органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради та підписано «Головою комісії з припинення ОСОБА_4 ».
Велика палата Верховного Суду при розгляді справи № 910/23346/16 акцентувала увагу на тому, що особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
На підтвердження повноважень подавати та підписувати від імені Органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради позовної заяви, представником - Головою комісії з припинення Салік А.В., будь-яких документів на підтвердження повноважень представника в розумінні положень ст.62 ЦПК України - до позовної заяви, не додано.
Відповідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки, ОСОБА_4 не надано документів, які б підтверджували, що останній є адвокатом чи особою, що вповноважена діяти в порядку самопредставництва юридичної особи, суд, на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, повертає позовну заяву.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
У зв'язку з наведеним, повернення позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, позивач має право повторного звернення до суду із позовною заявою.
За вищенаведених обставин, приходжу до висновку, що позовну заяву Органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - слід повернути заявнику, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.58, 60, 175, 185, 258-261, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву Органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу Органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Н.В. Токар