Справа № 199/5489/20
(2/199/750/21)
Іменем України
12.05.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Остапенко А.В., за участі представника позивача Ковальчука Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про припинення права власності та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про припинення права власності та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Після смерті матері позивачу державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю ОСОБА_2 . Також державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори було видано позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 лютого 2020 року, якою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2617 га по АДРЕСА_1 після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для відмови вказано про те, що позивачем не подано правовстановлюючі документи на спадкове майно та реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за померлою не зареєстровано. Право власності на зазначене спадкове майно зареєстровано за іншою особою.
Станом на 01.01.2013 року у Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано право приватної власності на земельну ділянкуплощею 0,1482 га. за ОСОБА_3 , та право постійного користування на земельну ділянку за ОСОБА_3 , площею 0,1135 га. Рішення міської ради ОСОБА_3 було передано у приватну власність 0,14822 га., з них 0,04820 для особистого підсобного господарства, 0,1 га - присадибна ділянка. Договору купівлі-продажу земельної ділянки за вказаною адресою між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено не було. Позивач зазначає, що після укладення договору купівлі-продажу житлового будинку 07.10.1998 року між спадкодавцем та ОСОБА_3 , до спадкодавця також перейшло право власності й на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування вказаного жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) згідно положень ст. ст. 30, 67 Земельного кодексу України. Тобто право власності на частину земельної ділянки, яка перебувала у власності колишнього власника житлового будинку згідно Державного акту на право приватної власності на землю № 017336 від 21.09.1998 року. Тому до складу спадкового майна спадкодавця ОСОБА_2 увійшла також земельна ділянка площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) за вказаною адресою. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв'язку з викладеним позивач просила суд припинити право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Матеріали справи містять відзив на позов, згідно яких представник відповідача проти позову заперечував, оскільки відповідач будь-яким чином не порушував права позивача. Крім того, вважає, що оскільки спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, у позивача відсутні правові підстави для визнання за нею права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Позивач у встановлений шестимісячний строк подала заяву державному нотаріусу про прийняття спадщини.
Після смерті спадкодавця позивачу державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 07 жовтня 1998 року за реєстровим номером 2-3038, зареєстрованого у Дніпропетровському МБТІ 26.10.1998 року та записаного у реєстрову книгу № 518 за реєстровим номером 10.
Згідно з довідкою відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 29-4-0.38-1258/107-19 від 02.09.2019 року, станом на 01.01.2013 року у Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано: право приватної власності на земельну ділянку за гр. ОСОБА_3 , площею 0,1482га, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю № 017336 від 21.09.1998 року, на підставі рішення міської ради від 16.07.1998 року № 1360 та право постійного користування на земельну ділянку за гр. ОСОБА_3 , площею 0,1135 га, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю № 017337 від 21.09.1998 р. на підставі рішення міської ради від 16.07.1998 № 1360.
Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради № 1360 від 16.07.1998 року «Про передачу у приватну власність та надання у користування земельних ділянок громадянам в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська» ОСОБА_3 було передано у приватну власність 0,14822 га, з них 0,04820 га для особистого підсобного господарства, 0,1 га - присадибна ділянка.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до даних спадкової справи 908/2003 спадкоємцями померлого є його дружина ОСОБА_4 та його син ОСОБА_5 , які прийняли спадщину в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
При цьому позов пред'явлено до відповідача Дніпровської міської ради, проте позивачем не доведено суду належними , допустимими та достовірними доказами, що вказана особа порушує, не визнає або оспорю законні права та інтереси позивача з огляду на наявність спадкоємців особи, яка має право власності на спірну земельну ділянку. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Аналогічний висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2021 року у справі № 564/2227/17 (61-39960сво18), де зазначено, що неналежними сторонами - є особи, які не є суб'єктами права вимоги чи несення обов'язку. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов пред'явлено до неналежної особи, тому у позові необхідно відмовити.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне судові витрати позивача віднести на його рахунок.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст.1261, 1268 ЦК України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про припинення права власності та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,- відмовити.
Судові витрати позивача у вигляді судового збору віднести за його рахунок.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня виготовлення повного рішення.
Суддя