"18" травня 2021 р. Справа № 596/451/21
Провадження № 1-кп/596/68/2021
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі:головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря
судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин угоду про примирення від 29 березня 2021 року, яка надійшла до суду разом із обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12020210070000202 від 18 листопада 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Личківці, Гусятинського району, Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , маючи умисел на заподіяння психологічних страждань особі, з якою перебуває в близьких відносинах ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, систематично у період із 14.01.2020 року по 18.11.2020 року вчиняв відносно неї акти психологічного домашнього насильства, що призвело до психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої, а саме 14.01.2020 року, за що 14.01.2020 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, а 29.01.2020 року постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. 21.07.2020 року, за що 21.07.2020 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, а 17.09.2020 року постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 21.08.2020 року, за що 21.08.2020 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, який 11.12.2020 року розглянутий Гусятинським районним судом Тернопільської області, 14.11.2020 року, за що 14.11.2020 року відносно нього
складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а 11.12.2020 року постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Своїми діями, які виразилися в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України. Його дії за цією статтею кваліфіковані вірно.
ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю. Крім повного визнання своєї винуватості ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, з якими він погодився в підготовчому судовому засіданні.
В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України 29 березня 2021 року уклали угоду про примирення на тих умовах, що ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт на строк сто шістдесят годин. На момент підписання угоди про примирення потерпіла ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.3 п.2 КПК України) та в касаційному порядку (ст.424 ч.3 п.2 КПК України), про що їм було роз'яснено. Підозрюваний ОСОБА_4 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.5 п.1 КПК України, а потерпіла ОСОБА_5 погодилася з тим, що буде позбавлена права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення. Підозрюваний розуміє, що в разі невиконання ним угоди про примирення (ст.476 КПК України) потерпіла ОСОБА_5 має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав в повному обсязі свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України згідно сформульованого обвинувачення, а також з потерпілою ОСОБА_5 підтвердили факт примирення, просять затвердити укладену між ними угоду про примирення і призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт на строк сто шістдесят годин.
За таких обставин, суд вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши обвинуваченого, потерпілу, думку прокурора, яка не заперечує щодо затвердження угоди про примирення, прийшов до висновку, що відповідно до п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілою та обвинуваченим.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України.
Також з'ясовано у потерпілої ОСОБА_5 , що вона розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.
Кваліфікація вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ст. 126-1 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про примирення.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Укладення угоди було добровільним.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує умови угоди про примирення, укладеної 29 березня 2021 року між ним та потерпілою ОСОБА_5 , і узгоджену сторонами міру покарання за ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт на строк сто шістдесят годин. Вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини у вчиненні злочину та обставин, які обтяжує покарання обвинуваченого-вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.
Перевіривши угоду на відповідність чинному законодавству, з'ясувавши питання, визначені в ч. 5 ст. 474 КПК України, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 суд вважає, що у суду відсутності підстави для відмови у її затвердженні.
Узгоджене сторонами покарання є таким, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 314 ч.3 п.1, 367-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 29 березня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 29 березня 2021 року покарання у виді громадських робіт строком на 160 (сто шістдесят) годин.
На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України; зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1