Справа № 442/2739/21
Провадження № 1-в/442/118/2021
17 травня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
представника адміністрації - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайсуду Львівської області в режимі відеоконференції з ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)» клопотання щодо умовно - дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою - АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, до арешту не працював, раніше судимого: 27.07.2016 Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки.
- засудженого: 31.01.2019 Дарницьким райсудом м.Києва за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.70, ст.71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, за ч.5 ст. 72 КК України зараховано час попереднього ув'язнення з 28.01.2017 по законну силу, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі; 13.05.2020 Броварським міськрайсудом Київської області за ч.3 ст.185 , ч.4 ст.70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, за ч.5 ст. 72 КК України зараховано час попереднього ув'язнення з 28.01.2017 по 05.06.2019, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, -
встановив:
До Дрогобицького міськрайонного суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 щодо його умовно-дострокового звільнення, адміністрацією ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40», надано матеріали особової справи 140-С-19 .
Вислухавши пояснення засудженого, думку представника установи, який клопотання не підтримав з тих підстав, що засуджений атестований як такий, що не довів своє виправлення.
Прокурора, яка клопотання не підтримала та вважає, що засуджений не довів своє виправлення, перевіривши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку, виходячи з таких міркувань.
Статтею 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений довів своє виправлення і після фактичного відбуття засудженим не менше двох третіх строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Статтею 537 КПК України передбачено, зокрема, що умовно - дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до вимог ст. 81 КК України застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покаранням, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх, а також за клопотанням засудженого, його адвоката чи захисника.
З матеріалів особової справи засудженого встановлено, що він скоїв ряд умисних тяжких злочинів. На даний час невідбутими залишились 10 місяців та 04 дні позбавлення волі.
При розгляді підстав умовно - дострокового звільнення від відбування покарання суд врахує особу засудженого, з оглянутої характеристики встановлено, що засуджений в ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” прибув 15.08.2019.
Характеризується наступним чином, один раз заохочувався за участь в проведенні ремонтних робіт в третьому кварталі 2020 року, більше ініціативи щодо праці не проявляв. Допустив 6 порушень режимних вимог в Київському слідчому ізоляторі, за які притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Ініціативи в працевлаштуванні на виробництві установи не проявляє. У відносинах з іншими засудженими не конфліктний, у відношенні до представників адміністрації не завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин. Намагається дотримуватися правил пожежної безпеки і безпеки праці, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. До виконання робіт по благоустрою установи ставиться неналежно, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні. Участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу та в роботі самодіяльних організацій засуджених не приймає.
Прокурор заперечує щодо умовно-дострокового звільнення засудженого оскільки, за весь час відбування покарання, поведінка засудженого не може свідчити про його готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно положень п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 № 2, суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. За змістом даної норми умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Згідно з кримінально-процесуальним законодавством умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Враховуючи те, що основним критерієм умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, є не тільки відбуття певної частини покарання, що в даному випадку становить 2/3 від терміну покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу, відшкодування завданих злочином збитків. Стаття 81 КК України не містить імперативної вказівки на її застосування, а носить рекомендаційний характер і застосовується судом за наявності усіх умов передбачених даною статтею і доказів того, що засуджений дійсно заслуговує на застосування до нього умовно-дострокового звільнення. Поведінка засудженого не свідчить про свідомі зміни в особистості та доведення ним свого виправлення, дотримання режиму відбування покарання є обов'язком, а не правом засудженого, тому, лише факт відсутності діючих дисциплінарних стягнень не може свідчити про виправлення засудженого та досягнення ним відповідного ступеню виправлення. При таких обставинах суд вважає що засуджений ОСОБА_5 не довів свого виправлення та не заслуговує на умовно - дострокове звільнення відповідно до ст. 81 КК України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.81 КК України, ст.107 КВК України, ст.537 ч.1 п.2 КПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання засудженому ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає оскарженню до Львівського апеляційного суду впродовж семи днів з дня її оголошення через Дрогобицький міськрайсуд Львівської області.
Суддя ОСОБА_1