328/1310/21
18.05.2021
3/328/658/21
Іменем України
18 травня 2021 року м. Токмак
Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Людмила Василівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,
встановила:
До Токмацького районного суду Запорізької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 1347 від 21 квітня 2021 року складений головним державним ревізором-інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Гузенко Лілією Юріївною, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки платника податку-фізичної особи ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 , встановлено, що платник податку - фізична особа ОСОБА_1 , основного місця роботи ТОВ «Максімум 2011» (код ЄДРПОУ 43527466) вчинив правопорушення п.51.1 ст. 51, п.п.б п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI - наданий податковий розрахунок ф. №1 Д-Ф з недостовірними відомостями за 1 квартал 2019 року, в якому не відображені суми виплаченого доходу ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за транспортні послуги по «157 - ознаці доходу». Дані порушення відображені в Акті перевірки № 2644/08-01-07-15/ НОМЕР_1 від 09.04.2021.
Дата, час та місце вчинення порушення: 09 квітня 2021 року о 16 год. 30 хв. при проведенні перевірки ППФО ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 18.06.2020 року в приміщенні ГУ ДПС у Запорізькій області, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Василівка, бульвар Центральний, 9.
До адміністративної відповідальності раніше не притягався.
Відповідальність передбачена частиною першою ст. 163-4 КУпАП.
В протоколі свідки, поняті не зазначені.
В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «від пояснень відмовляюсь».
В графі посадова особа, яка склала протокол зазначено ОСОБА_3 та міститься підпис.
В графі другий примірник отримано зазначено 21.04.2021 ОСОБА_1 та міститься підпис.
До протоколу додано: копія ідентифікаційних даних, копія акту № 2644/08-01-07-15/ НОМЕР_1 від 09 квітня 2021 року, витяг ст. 51 Податкового кодексу України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав, пояснив, що на час вчинення правопорушення зазначений в протоколі, 09 квітня 2021 року, він вже не був ФОП, не здійснював підприємницьку діяльність. Прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності 18.06.2020 року, а тому вчинити правопорушення, 09 квітня 2021 року, як зазначено в протоколі він не міг. Вважає протокол відносно нього незаконним та необґрунтованим. Пояснив, що з актом доданим до протоколу не погоджується, виписані на підставі нього податкові-рішення оскаржуються у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Враховуючи вимоги ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-4 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування та податкового контролю.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у неутриманні або неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахуванні податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - спеціальний (посадові особи підприємств, установ, організацій, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу,так й у формі необережності.
З диспозиції зазначеної частини статті КУпАП випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають бути у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Тому дані обставини, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення, та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
Протокол відносно ОСОБА_1 складено з підстав того що, наданий податковий розрахунок ф. №1 Д-Ф з недостовірними відомостями за 1 квартал 2019 року, в якому не відображені суми виплаченого доходу ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за транспортні послуги по «157 - ознаці доходу». Дані порушення відображені в Акті перевірки № 2644/08-01-07-15/ НОМЕР_1 від 09.04.2021.
Фактичні дані стосовно правопорушення, склад та подія його вчинення мають бути викладені у протоколі у суворій відповідності до диспозиції статті.
В даному випадку в протоколі не зазначено які саме порушення вчинив ОСОБА_1 . Вони повинні бути зазначені не лише в акті, а й в протоколі.
Суд лише розглядає справу про адміністративне правопорушення, яка відноситься до його компетенції та не має права вносити будь-які доповнення до протоколу про адміністративне правопорушення.
Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
Окрім того, відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Таким чином, при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення щодо посадової особи необхідно вказувати не лише факт порушення, але зазначати і його наслідки, а також, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
Посадових обов'язків ОСОБА_1 до протоколу не додано.
З протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено при розгляді справи в суді, які саме дії або бездіяльність вчинені останнім та в чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст. 163-4 КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
В протоколі зазначено, дата, час та місце вчинення порушення: 09 квітня 2021 року о 16 год. 30 хв., при проведенні перевірки ППФО ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 18.06.2020 року в приміщенні ГУ ДПС у Запорізькій області, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Василівка, бульвар Центральний, 9.
До протоколу додано копію ідентифікаційних даних, реєстраційних даних щодо ФОП ОСОБА_1 , в якій зазначено, 18.06.2020. було прийнято рішення про припинення/припинення попередньої підприємницької діяльності 18.06.2020 року, дата проведення державної реєстрації припинення - 18.06.2020 Номер проведення державної реєстрації припинення 21020060006001758. Спосіб - припинення за принципом мовчазної згоди; дата зняття з обліку платника податків - 18.06.2020, номер зняття з обліку 2008330700133.
Отже, протокол було складеного вже після припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.
З протоколу та доданого до нього акту не можливо зрозуміти, як ОСОБА_1 міг вчинити правопорушення 09 квітня 2021 року в приміщенні ГУ ДПС у Запорізькій області, в той час як підприємницьку діяльність припинено 18.06.2020 року.
Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Вчинення правопорушення ОСОБА_1 не доведено належними доказами.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають бути у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 1, 7, 9, 10, 11, 163-4 ч. 1, 245, 247, 251, 252, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
постановила:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: