Справа№328/640/21
17.05.2021
Іменем України
17 травня 2021 року м.Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гавілей М.М., при секретарі судового засідання Корольковій К.М., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача- адвоката Коренчук Т.О., представника відповідача - адвоката Селіверстова А.М., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про роз'єднання позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розписками,-
В провадженні Токмацького районного суду Запорізької області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розписками.
В своїх вимогах позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за розписками від 07.01.2013 року, 21.12.2013 року, 18.04.2014 року у розмірі 2442000,00 грн., пені у розмірі 44876,60 грн., 3% річних в розмірі 16459,00 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 21978,00 грн.
Представник відповідача у підготовчому засіданні заявив клопотання про роз'єднання даних позовних вимог в самостійні провадження, мотивуючи тим, що вимоги заявлені в даному позові щодо стягнення грошових коштів за розписками - є різні та не походять одна від одної, так як ґрунтуються на різних підставах та доказах, а тому на думку представника відповідача, дані вимоги мають розглядатись самостійно - в різних провадженнях. Безпідставне об'єднання позовних вимог призвело до недоплати позивачем в державний бюджет судового збору.
Позивач та його представник у підготовчому засіданні заперечували проти задоволення клопотання за його необґрунтованістю.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Частиною 6 статті 188 ЦПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Згідно п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2 постановлено, роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.
Оскільки належного вирішення питання про роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими ч.6 ст. 188 ЦПК України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що розгляд заявлених в позові вимог щодо стягнення коштів за борговими розписками, в даному випадку, з урахуванням положень ст. 188 ЦПК України, можуть розглядатись в одному провадженні, оскільки враховуючи суб'єктний склад сторін спірних правовідносин, предмет та підстави позовної заяви, суд, в даному випадку - не вбачає підстав вважати, що їх спільний розгляд може ускладнити або утруднити розгляд даного спору по суті.
Крім того, в даному випадку, спільний розгляд даних вимог, з огляду на положення ст. 2 ЦПК України жодним чином не впливатиме на неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення даної цивільної справи, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів учасників справи.
Також, позивачем було вірно визначено ціну позову в уточненій позовній заяві загальною сумою заявлених позовних вимог у розмірі 2525313,60 грн. та відповідно сплачено при подачі позову максимально можливий розмір судового збору у розмірі 11350 грн. , що складає 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до положень п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4, ст. 6 Закону України «Про судовий збір», п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача щодо роз'єднання позовних вимог, так як це право сторони звернутися до суду із заявленими вимогами для захисту порушеного права позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.188 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про роз'єднання позовних вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: