Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/17231/20
Провадження №1-кп/523/873/21
18.05.2021 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12020161490000666 від 12.06.2020 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Горлівка, Донецької області, громадянин України, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий :
-28.11.2002 року Калинінським районним судом м. Горлівка Донецької області за ч.З ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
-20.07.2005 року Калинінським районним судом м. Горлівка Донецької області заст.186, ч.І ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
-06.11.2009 року Калинінським районним судом м. Горлівка Донецької області за ст.121, ч.І ст.71 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі.
по звинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_7 , маючи не зняту та не погашену судимість, 12.06.2020 року в період часу з 00 годин 30 хвилин до 02 годин 00 хвилин, (більш точний час в ході досудового розслідування та судового слідства встановити не надалось можливим), знаходячись біля приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , діючи повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викруткою віджав вікно, через яке проник до вище вказаного будинку, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: велосипед марки «PROFI», рожевого кольору, вартістю 5000 гривень та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.
Своїми неправомірними діями ОСОБА_7 завдав ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 5000 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті. Також пояснив, що спочатку він постукав у двері, коли зрозумів, що вдома нікого немає, через вікно проник у дім, звідки також через вікно, вийшов із велосипедом. Зазначений велосипед він продав біля привозу за 300 гривень, які витратив на власні нужди. У скоєному розкаюється, матеріальні збитки не відшкодував, просить суворо не карати та надати йому ще один шанс та просить обрати йому покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Потерпіла ОСОБА_8 надала суду заяву про розгляд провадження без її участі, цивільний позов не заявляла.
Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати:
- по ч.3 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчинена повторно, та винуватість обвинуваченого у скоєному злочині доказана повністю.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, відсутність відшкодування матеріальних збитків потерпілій, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, офіційно не працевлаштований, не одружений, провину визнав повністю, щиро покаявся.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
Обставиною, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання є рецидив злочину.
Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, думку захисника та обвинуваченого, які просили обрати покарання, що не пов'язане із позбавленням волі із мінімальним іспитовим строком, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому мінімальне покарання, яке передбачене санкцією статті.Крім того, суд не вважає можливим звільнити ОСОБА_7 від відбуття покарання, оскільки останній скоїв умисний тяжкий злочин маючи не зняті та не погашені судимості, матеріальну шкоду потерпілій не відшкодував.
Цивільний позов - не заявлявся.
Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань №21 УДПтСУ в Одеській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання останнього, а саме з 21.10.2020 року.
Матеріали кримінального провадження №12020161490000666 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2020 року - зберігати в Суворовській окружній прокуратурі м.Одеси.
Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.
На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя: