Справа № 487/3732/20
Провадження № 2/487/400/21
(ЗАОЧНЕ)
11.05.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Полінкевич К.Г., розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
02.07.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 112438,70 грн. та судового збору, посилаючись на те, що внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, позивачу нанесені матеріальні збитки.
Ухвалою суду від 05.10.2020 року провадження по справі було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 28.08.2008 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. 28.08.2008 року відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладання Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 03 травня 2020 року має заборгованість по кредиту в розмірі 112438,70 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача. Також просив стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, яким просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнав частково в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, в задоволенні інших позовних вимог просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 28.08.2008 року, згідно з умовами якого остання отримала кредит, у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% на місяць на залишок заборгованості за кредитом. У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Також, Банком було додано довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна", 55 днів пільгового періоду, яка підписана відповідачкою.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 03.05.2020 року становить 112438,70 грн. та складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5778,90 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 1912,80 грн.; нарахована пеня 99154,68 грн.; штраф (фіксована складова) у сумі 250,00 грн.; штраф (процентна складова) у сумі 5342,32 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, враховуючи те, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд вважає, що з відповідачки на користь АТ КБ "ПриватБанк", з урахуванням внесених нею коштів, слід стягнути заборгованість за тілом кредиту 5778,90 грн.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту стягнути заборгованість по відсоткам нарахованим на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, в сумі 1912,80 грн. та 99154,68 нарахованої пені.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У заяві позичальника від 28.08.2008 року процентна ставка зазначена, у розмірі 2,5% на місяць на залишок заборгованості, а згідно позову, заборгованість по відсоткам нарахованим на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України обчислювалась виходячи із розміру 86,4 % .
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 99154,68 грн. суд виходить з наступного.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Умовами спірного договору, а саме довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачкою, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за несвоєчасне погашення заборгованості. При цьому пеня складається із пені 1 та пені 2, де пеня 1 базова відсоткова ставка по договору/30- нараховується за кожний день прострочення кредиту; пеня 2 дорівнює 1 % від суми загальної заборгованості, але не менше 10 грн. нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочення по кредиту чи відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50 грн.
Отже пеня визначається у разі прострочення кредиту, а її розмір залежить від суми заборгованості за кредитним договором.
Заява та довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», які підписані відповідачкою, містять в собі дані про встановлений розмір процентів, а саме 2,5% в місяць, що становить 30% річних. Доказів протилежного стосовно розміру погодженої сторонами процентної ставки позивачем суду надано не було. Крім того, у цій заяві, підписаній відповідачкою відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивачем до позову не додано обґрунтованого логічно-зрозумілого розрахунку нарахованої пені та відсотків нарахованих на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України,оскільки документ, названий позивачем «розрахунок заборгованості», фактично містить лише певні показники, з яких неможливо зрозуміти, як з наведених показників утворився результат, не ясно з якої суми та чому обчислені відсотки та пеня.
Тобто докази, якими позивач підтверджує обставини та якими обґрунтовує свої вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованість по відсоткам та нарахованої пені, в розумінні ч. ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, є неналежним, недостатніми та, звідси, недопустимими.
За такого загальна сума заборгованості за кредитом, зазначена в розрахунку банку, наданому до позовної заяви, не відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору, а тому не може використовуватися як складова для нарахування пені.
Тому, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам нарахованим на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, в сумі 1912,80 грн. та 99154,68 нарахованої пені, необхідно відмовити, в зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 108,03 грн. (5778,90 грн. - сума задоволених вимог х 2102,00 - сплачений судовий збір : 112438,70 грн. - сума позовних вимог = 108,03 грн.).
Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.02.2013 року за кредитом (простроченим тілом кредиту) в сумі 5778,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 108,03 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: м. Миколаїв, вул. Набережна перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570 (рахунок отримувача для погашення заборгованості та судових витрат НОМЕР_1 ); МФО № 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: В.О. Гаврасієнко