Доманівський районний суд Миколаївської області
вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/356/21
Іменем України
17.05.2021смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді Єгорової Н.І.,
при секретареві Маковецькій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Доманівка цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати у розмірі 58 119.16 грн., посилаючись на те, що позивач у період з 20.06.2019 р. по 01.03.2021 р., включно, працював на посаді сторожа у філії ЮУ ДЕД Доманівське ДРП Дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України, з оплатою праці згідно штатного розпису.
За час перебування у трудових відносинах, підприємством була нарахована, але не виплачена заробітна плата позивачу за період з 20.06.2019р.по 31.12.2019р.у розмірі 58119.16 грн.
Враховуючи, що підприємство при звільненні позивача не провело повний розрахунок в день звільнення, ОСОБА_1 просить стягнути на його користь 58119.16грн.заборгованості по заробітній платі .
Позивач в судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, в заяві підтримує позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 56038.23грн., так як частково з ним розрахувалися.
Відповідач ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у судове засідання явку свого представника не забезпечили. Відзиву та заяви про розгляд справи за відсутності представника підприємства не надали.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність усіх умов, передбачених ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював у філії "Доманівський райавтодор" Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на посаді сторожа з 20.06.2019р.по 01.03.2021р., про що свідчить копія витягу із трудової книжки.
Відповідно до наказу №10- К від 01.03.2021року його було звільнено з займаної посади за ст. 38 КЗпП України, а саме за власним бажанням , що підтверджується копією зазначеного наказу.
На момент звільнення з позивачем не було проведено повний розрахунок, що підтверджується довідкою про зарплату, виданою підприємством станом на 01.01.2021р.
Відповідно до довідки від 14.04.2021р., наданої Філією Южноукраїнської ДЕД ДП "Миколаїавтодор", заборгованість ДП «Миколаївоблавтодор» перед позивачем за період з червня 2019р. по грудень 2020р., станом на 01.01.2021року, нарахованої заробітної плати становила 62875.60грн., з яких 6837.37 грн., з урахуванням податків, сплачено. Залишок заборгованості складає 56038.23 грн.
Відповідно до ст.43 Конституції України, постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» - кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб, а також гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні - добровільність праці, вибір або зміну професії та виду діяльності; захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до ст..94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
За положеннями ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст.116 цього Кодексу.
Згідно ст..116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, проводиться у день звільнення.
Згідно довідки про заробітну плату від 14.04.2021р. заборгованість по нарахованій заробітній платі, станом на 01.01.2021р., перед ОСОБА_1 становила 62875.60 р. Однак, у зв"язку з частковою виплатою заборгованості в сумі 6837.37грн., остаточна заборгованість по зарплаті, становить 56038.23 грн.
У судове засідання від позивача надійшла письмова заява, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 підтримує позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з заробітної плати в сумі 56038.23грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 56038.23грн.
Підлягає задоволенню вимога позивача в частині про стягнення на його користь з відповідача 500,00 грн. понесених судових витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.
За змістом ст. 133 ЦПК України склад та розмір витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі та окремо регулюється відповідним нормативно правовим актом.
Доказами на підтвердження розміру судових витрат , на думку суду, є договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам, наприклад: особисті розписки адвоката про одержання грошей або бланк квитанції, завірений лише печаткою адвоката.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідно до абзацу 4 п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивачем надано суду договір про надання правової допомоги №20/21 від 13.04.2021р., акт про прийняття -передачі наданих послуг від 16.04.2021р., розрахунок судових витрат за надання правової допомоги квитанцію серії ОААА №346484 від 16.04.2021р., яких, на думку суду, достатньо для підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу, а тому вимога про стягнення судових витрат також підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 908грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8. 10, 11, 141, 280-289 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .
Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства ««Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(код ЄДРПОУ 31159920, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, 2А) на користь ОСОБА_1 , 1949р.народження , (РНОКПП НОМЕР_1 , прож. в АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 56038.23 грн. (п"ятдесят шість тисяч тридцять вісім грн. 23 коп.) та 500(п"ятсот )грн.судових витрат за надання правничої допомоги.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(код ЄДРПОУ 31159920, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, 2А) судовий збір за розгляд справи судом в дохід держави у розмірі 908грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його ухвалення, якщо протягом цього строку не буде подана заява про його перегляд відповідачем або апеляційна скарга позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у 30-денний строк: позивачем з дня проголошення рішення; відповідачем у той же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Н. І. Єгорова