Справа № 473/817/21
іменем України
"17" травня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Ціліциної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в якому (з врахуванням подальшого уточнення) вказував, що 16 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 92544, про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» (як правонаступника прав та обов'язків ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС») заборгованості за кредитним договором №577592 від 06 січня 2020 року, що утворилася за період з 29 квітня 2020 року по 30 жовтня 2020 року, в загальному розмірі 6 425 грн., в тому числі 5 000 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1 425 грн. простроченої заборгованості за комісією, а також плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 500 грн.
Проте вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, а саме:
- без врахування того, що заборгованість не є безспірною (заборгованість за кредитним договором нарахована поза межами строку кредитування та суперечить умовам самого договору);
- з порушенням встановленого законом порядку (нотаріус вийшов за межі своїх повноважень, оскільки нотаріальна дія повинна була здійснюватися нотаріусом іншого нотаріального округу за місцем реєстрації та проживання позивача (м. Вознесенськ Миколаївської обл.).
У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просив про визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, проте останній надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.
Треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. в судове засідання не з'явилися, судом належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомили.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в окремій заяві не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Згідно копії кредитного договору №577592 від 06 січня 2020 року ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000 грн. зі строком користування протягом 15 днів (з 06 січня 2020 року по 21 січня 2020 року) зі сплатою процентів за користування кредитом у фіксованому розмірі - 28,50 % від суми кредиту (1 425 грн.).
У випадку несплати позичальником процентів дія договору продовжується до 03 лютого 2020 року.
16 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 92544, про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» (як правонаступника прав та обов'язків ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС») заборгованості за кредитним договором №577592 від 06 січня 2020 року, що утворилася за період з 29 квітня 2020 року по 30 жовтня 2020 року, в загальному розмірі 6 425 грн., в тому числі 5 000 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1 425 грн. простроченої заборгованості за комісією, а також плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 500 грн.
Вказаний виконавчий напис знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В.
Аналізуючи доводи сторони позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».
Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5 (далі - Порядок).
Зокрема, згідно п.п. 1.1, 2.1, 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку (п. 3.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (п. 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (п. 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника. У цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій (п.п. 5.1, 5.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.
Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов'язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса (п.п. 7.1, 7.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (п. 7.6 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій). Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За результатами аналізу норм вищенаведених нормативних актів можна дійти висновків, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З матеріалів справи, в тому числі отриманих від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. документів вбачається, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням встановленого законом порядку, а саме без врахування того, що заборгованість не є безспірною:
- заборгованість за кредитним договором нарахована поза межами строку кредитування (за період з 29 квітня 2020 року по 30 жовтня 2020 року) в той час, як згідно правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання;
- заборгованість суперечить умовам кредитного договору (написом підтверджено право відповідача на стягнення з позивача комісії у розмірі 1 425 грн. в той час, як кредитний договір не передбачає сплату комісії (лише проценти у фіксованому розмірі)).
Що стосується тверджень позову про те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус вийшов за межі своїх повноважень, оскільки нотаріальна дія повинна була здійснюватися нотаріусом іншого нотаріального округу за місцем реєстрації та проживання позивача (м. Вознесенськ Миколаївської обл.), то в цій частині доводи не підтвердилися та ґрунтуються на неправильному тлумаченні вимог ч. 3 ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат», оскільки фізичні та юридичні особи є вільними у виборі нотаріального округу, в межах якого звернутися до нотаріуса за винятком випадків, коли окремі нотаріальні дії передбачають їх вчинення лише в певному нотаріальному окрузі (наприклад: відкриття спадщини (заведення спадкової справи); посвідчення договорів про відчуження та заставу майна тощо). В той же час передбачена ч. 3 ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат» заборона здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу означає, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.
За встановлених судом обставин, оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню з підстав, що посвідчена ним заборгованість не є безспірною.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (в межах вимог) також підлягають стягненню 4 454 грн. судових витрат (4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу + 454 грн. судового збору)
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за № 92544, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором №577592 від 06 січня 2020 року (укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС»), що утворилася за період з 29 квітня 2020 року по 30 жовтня 2020 року, в загальному розмірі 6 425 (шість тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень, в тому числі:
-5 000 (п'ять тисяч) гривень простроченої заборгованості за кредитом;
-1 425 (одна тисяча чотириста двадцять п'ять) гривень простроченої заборгованості за комісією, а також плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41; код ЄДРПОУ 39508708) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) 4 454 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири) гривні судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів складення судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя: О.В. Вуїв