17 травня 2021 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Погорілко О.А., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Погорілко О.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.04.2021 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.04.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Відповідно до постанови районного суду, ОСОБА_1 29 січня 2021 року о 21 год. 50 хв. в м.Чернівці, по вул. Полєтаєва 6Б, керував транспортним засобом автомобілем марки «Део Матіз», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, поведінка яка не відповідає дійсності, запах алкоголю із ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
На вказану постанову адвокат Погорілко О.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутності в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз'яснено порядок проходження огляду на стан сп'яніння. Із протоколу про адміністративне
ЄУНСС: 727/1101/21 Головуючий у 1 інстанції: Танасійчук Н.М.
НП: 33/822/242/21 Суддя-доповідач: Давній В.П.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
правопорушення не зрозуміло від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 . Вказує, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що на думку апелянта є порушенням процедури огляду на стан сп'яніння. Вважає показання свідків по справі неналежними доказами.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Погорілко О.А., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, скасувавши постанову районного суду, з підстав наведених в ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку та законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вказаних вимог закону, суд першої інстанції під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, не дотримався.
При цьому, як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення..
Згідно з ч.3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Як визначено п.3 Порядку, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Відповідно до п. 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. А згідно п.8 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався як на докази протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №027820 від 29.01.2021 року (а.с.1); пояснення свідків (а.с.4-5, 6-7); відеозапис поліцейського (а.с.9) та інші матеріалами справи.
При цьому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, провівши судовий розгляд справи без участі ОСОБА_1 та без безпосереднього опитування свідків, був позбавлений можливості належно перевірити пояснення останнього, безпосередньо не дослідив відповідні докази на його захист, та без належного аналізу та оцінки таких доказів у їх сукупності, допустив однобічність та неповноту судового розгляду справи.
Будучи допитаним в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 зазначив, що він з друзями 29.01.2021 року відпочивав в кафе, де вживав алкогольні напої. Вийшовши з кафе на вулицю, побачив, що його авто в'їхало в бетонний блок. Хто керував автомобілем йому невідомо, можливо хтось із друзів. Також зазначає, що поліція його обшукувала та ключів від автомобіля в нього не знайшли, з чого слідує, що автомобілем він не керував. Не заперечує, що відмовлявся проходити огляд на стан сп'яніння, однак заперечує те, що керував автомобілем він.
Зазначені пояснення ОСОБА_1 , в ході апеляційної апеляційного провадження матеріалами справи не спростовано.
Так, із наявного в справі відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який не є безперервним, фактично складається з фрагментів та наданий як доказ вини ОСОБА_1 , не вбачається конкретного фіксування відмови останнім від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, а так само і роз'яснення йому наслідків такої відмови. Навпаки, з цього відеозапису вбачається, що працівниками поліції в порушення вимог ч.3 ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, не запропоновано ОСОБА_1 , який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, провести огляд у відповідного закладі охорони здоров'я.
При цьому, у відповідності до п.8 Порядку, лише в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №027820 від 29.01.2021 року (а.с.1) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в розумінні статті 251 КУпАП, не може підтверджувати вчинення останнім правопорушення, оскільки факт його складення, в порушення зазначених вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, мало здійснюватися у відповідному процесуальному порядку (відмова від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, так і відмова від огляду у відповідному закладі охорони здоров'я, та за таких умов складання протоколу). Тобто, протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції в порушення вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, не може бути належним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
З письмових пояснень свідка ОСОБА_2 вбачається, що він був запрошений працівником поліції як свідок під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 , який при ньому відмовився проходити огляд на стан сп'яніння виключно на місці його зупинки за допомогою приладу «Драгер».
Наведені свідком ОСОБА_2 показання, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а саме у відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.9), із якого убачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 , проходити огляд на стан сп'яніння виключно на місці його зупинки за допомогою приладу «Драгер».
Таким чином, наявні в справі письмові пояснення свідка ОСОБА_2 та дані зафіксовані на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського свідчать про те, що дані які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення суперечать фактичним обставинам справи, а тому він як доказ у справі викликає у апеляційного суду сумнів.
За таких обставин, інші докази при встановленні наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, правового значення не мають.
Інші належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Виходячи з вищезазначеного, вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.
Більше того, апеляційним судом в підтвердження позиції сторони захисту про порушення порядку огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 встановлено, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, оскаржена постанова суду першої інстанції є необґрунтованою.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд вважає необхідним постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Погорілко О.А. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.04.2021 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Давній