Провадження № 11-сс/821/227/21Головуючий по 1 інстанції:
Справа № 694/444/21 Категорія: ст. 303 КПК України ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
14 травня 2021 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши в порядку, передбаченому ст.107; ч.4 ст.405 КПК України апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, щодо невнесення даних до ЄРДР,-
15 березня 2021 року ОСОБА_6 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області із скаргою на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області відповідно до ст.303 КПК України.
Скарга мотивована тим, що 06 березня 2021 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було подано до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області заяву про вчинення кримінального правопорушення за фактом неправомірного посвідчення договору дарування від 16 листопада 2012 року, але до цього часу слідчим не внесено відомостей до ЄРДР та не розпочате розслідування.
Вказує, що 16 листопада 2012 року державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області ОСОБА_8 було посвідчено договір дарування ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований в реєстрі за №2-2502, який скаржник вважає неправомірним з огляду на наступне.
Відповідно до ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду від 22 лютого 2021 року, справа №694/139/21 СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області було внесено до ЄРДР кримінальне провадження №12021250360000234 за ч.1 ст.367 КК України від 02 березня 2021 року, якою зобов'язано уповноважену особу Звенигородського районного відділу поліції ГУНП у Черкаській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, які викладені у заяві ОСОБА_6 від 22.01.021 року про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Хлипнівської сільської ради при вирішенні питання про надання дозволу ОСОБА_9 на дарування вищевказаного житлового будинку.
Вважає, що посадовими особами Хлипнівської сільської ради перевищено повноваження та надано дозвіл на дарування житлового будинку ОСОБА_9 без урахування вимог чинного законодавства.
Окрім того, ОСОБА_6 вважає, що такі діяння нотаріусом ОСОБА_8 були умисні, вчинені із корисливих мотивів і мають ознаки складу злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність.
Станом на 15 березня 2021 року відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 06 березня 2021 року не внесені.
У зв'язку з чим, ОСОБА_6 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області зі скаргою на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за фактом неправомірного посвідчення договору дарування від 16 листопада 2012 року ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши, що його заява від 06 березня 2021 року не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 , передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Просив винести ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області у порядку ст.214 КПК України внести відповідні відомості до ЄРДР за поданою ним заявою про вчинення кримінального правопорушення від 06 березня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2021 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку, подавши 30 квітня 2021 року апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення вимог кримінального процесуального закону, просив скасувати ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2021 року та постановити нову ухвалу про задоволення його скарги.
В обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_6 , зокрема, посилається на те, що подана ним заява від 06 березня 2021 року не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області ОСОБА_8 передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, як це зазначено в ухвалі Ватутінського міського суду Черкаської області від 09 листопада 2020 року у справі 694/1165/20.
Згідно ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Участь вказаних осіб в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної ОСОБА_6 ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою, у зв'язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно положень ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф 1 ст.ст. 303- 308 цього Кодексу.
Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування підлягають оскарженню. Зазначений перелік випадків є вичерпним.
Початок досудового розслідування - внесення відомостей отриманих в результаті подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення слідчим, прокурором обставин, що свідчать про його вчинення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, визначається ст. 214 КПК, а також відповідно до ч. 2 цієї статті здійснюється у порядку встановленому Положенням «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року №69 та розробленою на його основі Інструкцією «Про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2012 року № 1050.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України, слідчий, керівник органу досудового розслідування та прокурор зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом положень ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Повторне внесення відомостей до ЄРДР за різними заявами, але виходячи з одних і тих же підстав не є належним способом захисту, оскільки така заява у відповідності до п.10 Глави 2 Розділу ІІ та п.4 Розділу V "Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення", затвердженого наказом Генерального прокурора 30 червня 2020 року № 298, реєструється як дублікат та окремо кримінальне провадження не обліковується, а отже і не розслідується.
В даному випадку ОСОБА_6 оскаржується бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за фактом неправомірного посвідчення договору дарування від 16 листопада 2012 року.
Як вбачається з матеріалів скарги, Звенигородським ВП ГУНП у Черкаській області 13 листопада 2020 року були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження №12020250140000146), які викладені у заяві ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення за фактом неправомірного посвідчення договору дарування від 16 листопада 2012 року.
Постановою старшого інспектора СД Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 19 листопада 2020 року кримінальне провадження №12020250140000146 за заявою від 13 листопада 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_8 та/чи /інших осіб складу вказаного кримінального правопорушення. (а.с. 32)
Зазначена постанова була предметом оскарження ОСОБА_6 до Ватутінського міського суду Черкаської області, за результатами розгляду якого ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 16 січня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування постанови слідчого СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області від 19 листопада 2020 року про закриття кримінального провадження № 12020250140000146, внесеного 13 листопада 2020 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України - відмовлено. (а.с. 34-36)
06 березня 2021 року ОСОБА_6 звернувся до Звенигородського РВП ГУНП Черкаської області із заявою, талон-повідомлення єдиного обліку №2202 від 06 березня 2021 року, в якій повторно просив внести до ЄРДР відомості за фактом неправомірного посвідчення договору дарування від 16 листопада 2012 року ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 7)
При розгляді справи слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що органом досудового розслідування вже були внесенні відомості до ЄРДР 13 листопада 2020 року за №12020250140000146за фактом неправомірного посвідчення договору дарування від 16 листопада 2012 року,а тому колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді районного суду про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 ,оскільки підстав для задоволення скарги та зобов'язання повторного внесення відомостей в ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою, яка вже була предметом розгляду, не вбачається.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали слідчого судді є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді скарги повно та об'єктивно дослідив усі обставини та прийшов до вірного висновку, що доводи скаржника щодо бездіяльності СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області є безпідставними, а скарга щодо невнесення відомостей в ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення є необґрунтованою та такою, що спростовується матеріалами справи, оскільки відомості про кримінальне правопорушення, які вже вносились до ЄРДР, були предметом розгляду кримінального провадження та повторному внесенню до ЄРДР не підлягають.
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін, або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 107,307,404,405,407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення даних до ЄРДР- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення іоскарженню не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4