іменем України
13 травня 2021 року
м. Харків
справа № 621/2843/19
провадження № 22ц/818/2106/21
Харківськийи апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Кравченко О.О.,
імена (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - директор технічного відокремленого підрозділу «Північна електрична система» Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» Макаров Василь Миколайович,
представники - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23 грудня 2020 року в складі судді Шахової В.В.,
В вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПАТ «НЕК«Укренерго») в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - директор технічного відокремленого підрозділу «Північна електрична система» ПАТ «НЕК «Укренерго» Макаров Василь Миколайович, про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним та скасування запису в трудовій книжці, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 26 березня 2019 року визнано незаконним та скасовано наказ від 20 листопада 2017 року № 583-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП «НЕК «Укренерго»), поновлено його на вказаній посаді, а також стягнуто з ДП «ЕКТ «Укренерго» на користь ОСОБА_1 363 265,50 грн середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 20 листопада 2017 року по 26 березня 2019 року та 363 265,50 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
На виконання вказаного судового рішення директором видано наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду ДП «НЕК «Укренерго».
Постановою Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року рішення Зміївського районного суду Харківської області від 26 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
29 серпня 2019 року наказом технічного директора Відокремленого підрозділу «Північна електрична система» ПАТ «НЕК «Укренерго» Макарова В.М. видано наказ № 506-к «Про скасування наказу від 27 березня 2019 року № 153-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », а головному бухгалтеру доручено провести розрахунок заробітної плати за серпень 2019 року, по 29 серпня 2019 року включно.
Вважає, що наказ від 29 серпня 2019 року № 506-к є незаконним, оскільки рішення суду було допущено до негайного виконання. Крім того, цим наказом його позбавлено права на страховий стаж з 20 листопада 2017 року по 29 серпня 2019 року, тривалістю 1 рік 8 місяців, що негативно вплине на загальний розмір стажу під час перерахунку пенсії.
Вказує, що з даним наказом він був ознайомлений лише 30 серпня 2019 року під час отримання трудової книжки.
Крім того, ДП «НЕК «Укренерго» 29 липня 2019 року перетворено у ПАТ «НЕК «Укренерго», однак відповідних записів до його трудової книжки внесено не було.
Діями відповідача йому завдано моральної шкоди, оскільки про факт його звільнення 29 серпня 2019 року він дізнався 30 серпня 2019 року одночасно з врученням трудової книжки, при цьому розрахунок тривав майже місяць у зв'язку з перерахуванням коштів тричі (30 серпня 2019 року, 20 вересня 2019 року та 24 вересня 2019 року). Він вимушений змінювати звичний спосіб та ритм життя, додатково вивчати нормативні акти, витрачати свій вільний час на діяльність, яку міг би не здійснювати за умови дій відповідача у межах правового поля. Останній запис у трудовій книжці впливає на подальше працевлаштування. Неправомірні дії відповідача викликають у нього невпевненість у собі, принижують його як людину-фахівця та керівника.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ від 29 серпня 2019 року № 506-к «Про скасування наказу»: визнати недійсним та скасувати запис від 29 серпня 2019 року № 68, внесений до трудової книжки ОСОБА_1 ; зобов'язати ПАТ «НЕК «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» привести у відповідність до вимог діючого законодавства записи у трудовій книжці ОСОБА_1 стягнути з ПАТ «НЕК «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» на його користь моральну шкоду в розмірі 300 000,00 грн.
24 жовтня 2019 року ОСОБА_3 - представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відзив мотивовано тим, що звільнення позивача здійснено з дотриманням норм трудового законодавства. При цьому запис у трудовій книжці зроблено відповідно до вимог пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час звільнення позивача за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Зміївського районного суду Харківської області від 26 березня 2019 року встановлено порушення вимог частини першої статті 116 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) та частини першої статті 83 КЗпП України, оскільки виплата всіх сум, що належали ОСОБА_1 від ПАТ «НЕК «Укренерго» в сумі 16 755,40 грн станом на 29 серпня 2019 року, а також грошову компенсацію, нараховану в сумі 8 265,48 грн за всі дні невикористаної щорічної відпустки проведено 30 серпня 2019 року. Однак виявлені порушення не є предметом розгляду даної справи. При цьому записи за № 67 від 21 листопада 2017 року та № 68 від 29 серпня 2019 року в трудовій книжці ОСОБА_1 зроблено у відповідності з вимогами Інструкції.
18 січня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Зміївського районного суду Харківської області від 26 березня 2019 року було допущено до негайного виконання, він фактично працював та отримував заробітну плату, а період з 20 листопада 2017 року (дата звільнення) по 26 березня 2019 року (дата ухвалення рішення про поновлення на роботі) судом визначено як вимушений прогул. Отже відповідач не повинен був скасовувати наказ та позбавляти його страхового стажу за період з 20 листопада 2017 року по 29 серпня 2019 року (тривалістю 1 рік 8 місяців). Зазначає, що запис № 67 у трудовій книжці датований раніше, ніж виникла підстава його внесення, що є порушенням законодавчо визначеного порядку ведення трудових книжок.
Зазначає, що поновлюючи його на роботі та видаючи наказ від 27 березня 2019 року № 153-к, до трудової книжки відповідач повинен був внести запис такого змісту: графа 1 «67», графа 2 «27.03.2019», графа 3 «Запис за № 66 недійсний. Поновлений на посаді заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду», графа 4 «наказ № 153-к від 27.03.2019», а потім має бути зазначено «прийнятим на підставі постанови Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року наказом звільнити з посади», про що внести запис за № 68.
26 лютого 2021 року ОСОБА_3 - представник відповідача подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Директор технічного відокремленого підрозділу «Північна електрична система» ПАТ «НЕК «Укренерго» Макаров В.М. рішення суду першої інстанції не оскаржив, правом на відзив на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Матеріали справи свідчать, що на виконання рішення Зміївського районного суду Харківської області від 01 вересня 2017 року наказом від 04 вересня 2017 року № 420-к ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду з 12 грудня 2014 року з посадовим окладом 16 121,3 грн із урахуванням зростання розрахункової величини та виплачено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
12 грудня 2014 року до трудової книжки позивача внесено відповідний запис за № 65.
Наказом Північної ЕС від 20 листопада 2017 року № 583-к припинено трудовий договір із ОСОБА_1 та виплачено вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати.
20 листопада 2017 року до трудової книжки позивача внесено відповідний запис за № 66 (а. с. 52 т. 2).
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 26 березня 2019 року задоволено частково позов ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ від 20 листопада 2017 року № 583-к про звільнення ОСОБА_1 із посади заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго», поновлено його на вказаній посаді, а також стягнуто з ДП «НЕК «Укренерго» на користь ОСОБА_1 363 265,5 грн середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 20 листопада 2017 року по 26 березня 2019 року та 363 265,5 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць (а. с. 15-24 т. 1).
На виконання вказаного рішення суду першої інстанції наказом від 27 березня 2019 року № 153-к ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду з 21 листопада 2017 року та виплачено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць (а. с. 44 т. 1).
21 листопада 2017 року до трудової книжки позивача внесено відповідний запис за № 67 (а. с. 52 т. 2).
Постановою Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 січня 2020 року, апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Зміївського районного суду Харківської області від 26 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову (а. с. 25-37 т. 1).
На виконання рішення суду апеляційної інстанції наказом технічного директора відокремленого підрозділу «Північна електрична система» ПАТ «НЕК «Укренерго» Макарова В.М. від 29 серпня 2019 року № 506-к наказ від 27 березня 2019 року № 153-к «Про поновлення на роботі» скасовано; наказано головному бухгалтеру ОСОБА_4 провести розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за серпень 2019 року, по 29 серпня 2019 року включно (а. с. 43 т. 1).
Наказом технічного директора відокремленого підрозділу «Північна електрична система» ПАТ «НЕК «Укренерго» Макарова В.М. від 29 серпня 2019 року № 508-к наказано головному бухгалтеру ОСОБА_4 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 12 календарних днів відпустки (за період з 27 березня 2019 року по 29 серпня 2019 року включно) згідно з наказом від 24 червня 2019 року № 366 (а. с. 79 т. 1).
29 серпня 2019 року до трудової книжки позивача внесено запис за № 68 та зазначено «запис № 67 вважати недійсним» (а. с. 52 т. 2).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частин першої, четвертої та п'ятої статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення трудових книжок виконується відповідно до Інструкції № 58.
Згідно з пунктом 2.3 глави 2 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Пунктом 2.4 глави 2 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження (пункти 2.6, 2.9 глави 2 Інструкції № 58).
Згідно з пунктом 2.10 глави 2 Інструкції № 50 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номера, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.
При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Суд першої інстанції, встановивши, що рішення суду, яким позивача було поновлено на посаді заступника головного інженера з протиаварійної роботи та технічного нагляду відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго», скасовано постановою Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 січня 2020 року, дійшов правильного висновку про те, що у відповідача були підстави для скасування наказу від 27 березня 2019 року № 153-к про поновлення на роботі та визнання запису в трудовій книжці за № 67 недійсним, оскільки він не є наказом про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, а тому не підлягає оцінці на відповідність вимогам Кодексу законів про працю України щодо дотримання відповідачем процедури звільнення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріально і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач фактично позбавив позивача страхового стажу за період з 20 листопада 2017 року по 29 серпня 2019 року (тривалістю 1 рік 8 місяців) є безпідставними, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження відмови ОСОБА_1 в зарахуванні трудового стажу матеріали справи не містять. При цьому до Пенсійного фонду України були надані індивідуальні відомості про застраховану особу - ОСОБА_1 за 2019 рік (а. с. 46 т. 1).
Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повен судове рішення складено 17 травня 2021 року.
Головуючий А.В.Котелевець
Судді О.М.Хорошевський
В.Б.Яцини