іменем України
17 травня 2021 року
м. Харків
справа 641/344/20
провадження № 22-з/818/106/21
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Тичкової О.Ю., Хорошевського О.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву Туруті Захара Олеговича - представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 - представника ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 березня 2020 року в складі судді Колодяжної І.М.,
21 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення витрат на поховання.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
На зазначене рішення суду першої інстанції 05 серпня 2020 року ОСОБА_5 - представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_2 - залишено без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 березня 2020 року- залишено без змін.
18 лютого 2021 року до Харківського апеляційного суду надійшла заява Туруті З. О. - представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Заява мотивована тим, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції ним у відзиві на позов заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Проте, при ухваленні постанови від 22 грудня 2020 року про відмову в задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 - представника ОСОБА_2 Харківський апеляційний суд не вирішив питання щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції розглядає заяву Туруті З. О. - представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами з підстав, передбачених частиною третьою статті 270 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що заява Туруті З.О. - представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що адвокат Турутя З.О. представляв інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 01/10/2020 від 01 жовтня 2020 року (далі - договір) та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2563.
Відповідно до умов вказаного договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати консультативні, юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1).
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору за надання правової допомоги клієнт вносить адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 2 000,00 грн. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5 - ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвоката.
Згідно з актом наданих послуг від 04 жовтня 2020 року адвокатом надані на користь клієнта наступні послуги: надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з приводу апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 березня 2020 року по справі № 641/344/20 - тривалість послуги - 1 година, вартість послуги 500,00 грн; вивчення судової практики з подальшим складанням відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 березня 2020 року по справі № 641/344/20 - тривалість послуги - 3 години, вартість послуги 1 500,00 грн.
Загальна вартість наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) згідно даного акту становить 2 000,00 грн.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 04 жовтня 2020 року за послуги, зазначені в акті наданих послуг від 04 жовтня 2020 року ОСОБА_1 сплатила адвокату Туруті З.О. грошову суму в загальному розмірі 2 000,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ОСОБА_2 правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не скористалась.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову по даній справі та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву Туруті Захара Олеговича - представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 (дві тисячі грн).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 травня 2021 року.
Головуючий - А.В. Котелевець
Судді - О.Ю. Тичкова
О.М. Хорошевський