Справа № 344/6781/21
Провадження № 11-сс/4808/125/21
Категорія ст. 303 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач Повзло
14 травня 2021 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.05.2021 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку для оскарження постанови від 27.04.2020 року про закриття кримінального провадження №12018090010003881,
за участю: прокурора ОСОБА_7
заявника ОСОБА_6
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою направити скаргу для продовження судового розгляду. Апелянт вважає її незаконною та необґрунтованою, ухвалену з порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки слідчим суддею формально з'ясовано природу правовідносин та помилково відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання скарги на постанову про закриття кримінального провадження. В обґрунтування своїх доводів апелянта посилається на те, що згідно штампу поштового конверту, скаргу було скеровано до суду 26.04.2021 року, в той час як слідчим суддею вказано дату надходження - 28.04.2021 року. Апелянт вказує на те, що матеріалами провадження підтверджується той факт, що копію оскаржуваної постанови слідчого він отримав лише 14.04.2021 року на підставі особистого звернення із заявою від 30.03.2021 року, та через засоби поштового зв'язку ним було подана скаргу до слідчого судді в перший день після вихідних, а саме в понеділок, тобто в межах терміну передбаченого нормами КПК України. Апелянт вважає, що за вказаних обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню. В апеляційній скарзі, водночас, апелянт вдався до оцінки особистості слідчого судді, застосувавши образливі та провокативні вислови.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.05.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження постанови слідчого від 27.04.2020 року про закриття кримінального провадження №12018090010003881, й скаргу повернено скаржнику.
Під час апеляційного розгляду:
- ОСОБА_6 підтримував доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу слідчого судді й задовольнити вимоги апеляційної скарги;
- прокурор вважав, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу слідчого судді - скасувати та прийняти нову, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність.
Поновлення процесуального строку виступає важливою гарантією прав учасників кримінального провадження.
Підстави і порядок поновлення процесуального строку передбачено ст. 117 КПК України, згідно якої, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Основною підставою для поновлення процесуального строку є те, що строк повинен бути пропущеним, тобто не використаним у встановлений законом проміжок часу, у даному конкретному випадку - протягом 10 днів з дня отримання копії оскаржуваного рішення.
Процесуальний строк підлягає поновленню виключно за клопотанням заінтересованої особи.
За результатами розгляду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку слідчий суддя, суд виносять ухвалу про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 117 КПК України, ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження такої ухвали дозволяє перевірити правильність визнання слідчим суддею, судом причин пропуску процесуального строку поважними або неповажними.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Проте, вказаних вимог закону, слідчим суддею дотримано не було, що на думку колегії суддів, беззаперечно свідчить про передчасність прийнятого рішення, оскільки висновки слідчого судді про порушення заявником десятиденного строку оскарження з посилання на приписи ст. 304 КПК України є таким, що не узгоджується з наявними у справі доказами.
Так, системний аналіз діючого законодавства свідчить, що поновлення строку або відмова у поновленні строку можливе виключно за умови його пропуску.
Як вбачається з матеріалів провадження, 26.04.2021 року ОСОБА_6 до слідчого судді подано скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 27.04.2020 року, в якій останні одночасно ставить питання про поновлення строку на подання скарги (а.п. 1), обґрунтовуючи причини пропуску строку тим, що копію оскаржуваного постанови слідчого ним була отримана лише 14.04.2021 року на підставі особистого звернення в канцелярію поліції.
На підтвердження вказаних доводів ОСОБА_6 до скарги долучено заяву, направлену на адресу начальника Івано-Франківського відділу поліції, про видачу копії постанови слідчого про закриття кримінального провадження, яка датована та зареєстрована 30.03.2021 року (а.п. 2).
Оскаржувана апелянтом постанова слідчого містить посилання на строк її оскарження до слідчого судді протягом 10 днів з дня отримання її копії (а.п. 3 зворіт).
Згідно штампу поштового конверту та роздруківки трекінгу поштового відправлення з офіційного сайту ПО «Укрпошта», вбачається, що надані ОСОБА_6 документи, були прийняті поштовим відділенням 26.04.2021року (а.п. 4).
Матеріали провадження містять заяву ОСОБА_6 , датовану та зареєстровану 28.01.2021 року, про ознайомлення останнього із матеріалами кримінального провадження №12018090010003881 з власноручно складеною розписку про ознайомлення (а.п. 9).
Згідно супровідного листа Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 14.04.2021 року за №П-51/108/46/02-2021, на адресу ОСОБА_6 направлено повідомлення про те, що його заява від 30.03.2021 року розглянута, кримінальне провадження №12018090010003881 закрито 27.04.2020 року на підставі ч. 1 п. 10 ст. 284 КПК України, та в якості додатка зазначено: «копії постанови на 2 аркушах» (а.п. 10).
Отже, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що скаржник звернувся до суду із скаргою 28.04.2021 року.
Відмовляючи ОСОБА_6 у поновленні строку на оскарження постанови слідчого від 27.04.2020 року, слідчим суддею не було належним чином перевірено строки звернення.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 115 КПК України, якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
При цьому, в ч. 5 ст. 115 КПК України наголошено на тому, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту (ст. 116 КПК України).
Отже, враховуючи те, що копію постанови слідчого від 27.04.2020 року ОСОБА_6 отримав 14.04.2021 року, а останній день подачі апеляційної скарги припадав на неробочий день - 24.04.2021 року (субота), то відправлення апеляційної скарги через поштове відділення на наступний робочий день - 26.04.2021 року (понеділок), що підтверджується штампом поштового відділення, свідчить про своєчасне її подання.
При цьому колегія суддів наголошує на тому, що законом не передбачено рахування строку оскарження з часу ознайомлення особи з матеріалами провадження, а тому той факт, що ОСОБА_6 у січні 2021 року був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження й йому було відомо про винесення постанови про закриття кримінального провадження, без належного отримання ним її копії, є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що незважаючи на прохання ОСОБА_6 про поновлення строку, скаргу було подано в межах 10-денного строку з часу отримання ним копії постанови слідчого, тобто своєчасно, а тому ухвалу слідчого судді належить скасувати.
Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_6 вбачається, що останній використовує в ній образливі слова на адресу слідчого судді, що є виявом очевидної неповаги до честі та гідності судді, який здійснює правосуддя, й такі дії апелянта суперечать загальним засадам кримінального судочинства (ст. 7 КПК України), та виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що неприпустиме при оформленні, зокрема, апеляційної скарги, оскільки така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування, в першу чергу, у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами, тощо), та у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом.
Так, в своїх рішення у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004 року та «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003 року, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 року (справа № 199/6713/14-ц), нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ані у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ані у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.
Учасники процесу повинні не припускати використання образливої лексики під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, оскільки така лексика не підсилює ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а свідчить про культурний вакуум та демонструє неповагу до суддів, тому з метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді.
Отже, висловлювання апелянта ОСОБА_6 , що викладені в апеляційній скарзі як оцінка особистості слідчого судді, - є недопустимою, свідчить про суб'єктивне ставлення апелянта, в той час як закон надає учасникам судового провадження право відводу суддям, за наявності обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості (ст. 75 КПК України).
Згідно усталеної практики як Верховного Суду, так й ЄСПЛ заяви з провокативними висловлювання проти суддів можуть бути залишені без розгляду,
Разом з тим, оскільки під час апеляційного розгляду встановлені підстави для скасування судового рішення, а скаржник під час апеляційного розгляду вказану частину апеляційної скарги не підтримав, та повідомив про те, що він не читаючи підписував апеляційну скаргу, яку сам не складав, та вибачається за вказаний зміст, колегія суддів дійшла висновку про можливість прийняття рішення по суті апеляційних вимог.
Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги належить задовольнити, ухвалу слідчого судді - скасувати та прийняти нову.
Керуючись вимогами ст.ст. 303, 304, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.05.2021 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку для оскарження постанови від 27.04.2020 року про закриття кримінального провадження №12018090010003881 скасувати.
Прийняти нову, якою скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого від 27.04.2020 року про закриття кримінального провадження №12018090010003881, направити для розгляду по суті в суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_4
ОСОБА_3