Справа № 639/2619/21
Провадження № 1-кс/639/773/21
17 травня 2021 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові провадження за скаргою представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 05.02.2021р. про закриттякримінального провадження №12017220500002473 від 07.12.2017р.,
20.04.2021р. до Жовтневого районного суду м. Харкова зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України звернувся адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 , в якій просить скасувати постанову слідчого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 05.02.2021р. про закриттякримінального провадження №12017220500002473 від 07.12.2017р..
В обґрунтування своєї скарги адвокат ОСОБА_4 посилався на незаконність та необґрунтованість постанови, у зв'язку з тим, що досудове слідство по кримінальному провадженню проведено поверхнево, неповно та необ'єктивно, висновки слідчого є суперечать фактичним обставинам справи. При цьому слідчим не виконано ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.06.2020р., якою скасовано попередню постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 22.04.2020р., а також ухвалу слідчого судді від 16.12.2020р., якою слідчому було встановлено строк для проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017220500002473 від 07.12.2017р.
За наведених обставин адвокат ОСОБА_4 вважає, що постанова слідчого підлягає скасуванню, оскільки останній не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Адвокат ОСОБА_4 в поданій до суду заяві просив справу розглядати без його участі та скаргу задовольнити.
В заяві, поданій до суду прокурором, останній також просив розглядати скаргу за його відсутності, в задоволенні її вимог відмовити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали кримінального та судового проваджень, перевіривши доводи скарги, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, що СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженню №1201722050000247 від 07.12.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, внесене до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 25.07.2017р.
За результатами проведення досудового розслідування 05.02.2021р. слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття кримінального провадження №1201722050000247 від 07.12.2017р. у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 303, ч. 1 ст. 304 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим його представником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження протягом 10 днів з дня отримання особою її копії.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про направлення та вручення ОСОБА_3 , який, в силу положень ст. 55 КПК України, має статус потерпілого у ньому, копії вищезазначеної постанови про закриття кримінального провадження, а тому не спростовано твердження адвоката ОСОБА_4 про те, що копію постанови ОСОБА_3 отримано лише 16.04.2021р., у зв'язку з чим, в силу положень ч. 1 ст. 304 КПК України, строки подання скарги представником потерпілого не пропущені.
Надаючи правову оцінку доводам скарги, необхідно відзначити, що в обґрунтування прийнятого рішення слідчим зазначено, що в ході досудового розслідування в якості потерпілого було допитано ОСОБА_3 , який повідомив, що він був прописаний у кв. АДРЕСА_1 . 28.07.2015 року власник зазначеної квартири мати - ОСОБА_6 безоплатно, на підставі договору дарування квартири, зареєстрованого в реєстрі №544, передала вказану квартиру у власність брату - ОСОБА_7 . 19.10.2015 ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_7 з позовною заявою про стягнення боргу за договором позики від 16.10.2015 до Червонозаводського районного суду м. Харкова. 18.11.2015 суддя Червнозаводського районного суду м. Харкова у присутності ОСОБА_7 заборонила вчиняти дії, пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 , яка належить останньому до розгляду цивільної справи по суті. 09.03.2016 року суддя судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 . Тому на час звернення із заявою про скоєння злочину, цивільна справа по суті не була розглянута, а ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.11.2015 р. про заборону вчиняти дії, пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 не оскаржена. Однак 21.07.2016 р. приватним нотаріусом було складено договір купівлі-продажу, відповідно за яким власником квартири АДРЕСА_1 став ОСОБА_8 .
Крім того, у якості свідка було допитано ОСОБА_7 , який частково підтвердив свідчення свого брата ОСОБА_3 , але зазначивши, що 06.07.2016 року ним було отримано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де був відсутній арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Окрім цього, останній мав рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова щодо відмови у задоволені вимог ОСОБА_3 та рішення Верховного суду України від 09.03.2016 щодо зупинення дії рішення Апеляційного суду, яке було укладено на користь ОСОБА_3 . Посилаючись на вищезазначене, він звернувся до приватного нотаріусу, який перевіривши на відсутність арешту на квартиру, 21.07.2016 року склав договір купівлі-продажу. Надалі 30.01.2018 Верховний суд України виніс рішення щодо відновлення рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.12.2015 року, яке було укладено у його користь.
Таким чином, на думку слідчого, ОСОБА_7 виконав усі правомірні дії, які були необхідні для того, щоб удосконалитесь в відсутності арешту на квартири АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене, посилаючись на те, що вжитими заходами встановити особу злочинця не надалось можливим та минуло багато часу з моменту події кримінального правопорушення, слідчим зроблено висновок, що кримінальне провадження підлягає закриттю.
Проте, з такими висновками слічого погодитися не можна.
При цьому необхідно відзначити, що відповідно до ч.4 ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.1, 2, 4, 9, 91 ч.1 ст.284 КПК України, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має бути закрито після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до вимог ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч.2 ст.91 КПК України).
При цьому постанова про закриття кримінального провадження має містити встановленні у кримінальному провадженні фактичні обставини, які свідчать про відсутність складу (події) кримінального правопорушення, з посиланням на докази, на яких ґрунтуються висновки слідчого/прокурора щодо вказаних фактичних обставин.
Проте, оскаржувана постанова слідчого від 05.02.2021р. вказаним вимогам не відповідає.
Так, дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час досудового розслідування слідчим лише проведений допит потерпілого ОСОБА_3 та допит свідка ОСОБА_7 , до матеріалів провадження долучені численні клопотання, скарги потерпілого та судові рішення слідчих суддів за результатами розгляду вказаних скарг. Інших слідчих (розшукових) дій в рамках даного кримінального провадження слідчим не проводились.
Скасовуючи попередню постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 22.04.2020р., слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова в ухвалі від 22.06.2020р. вказав на недоліки досудового розслідування, які мають бути усунені, в тому числі на необхідність проведення одночасного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_7 для усунення розбіжностей їх показань.
Вказані недоліки в ході досудового розслідування не усунуті. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, після скасування ухвалою слідчого судді від 22.06.2020р. постанови слідчого від 22.04.2020р. жодна слідча дія не проведена.
Крім того, в порушення вимог ст. 110 КПК України, в постанові слідчого від 05.02.2021р. про закриття кримінального провадження №1201722050000247 від 07.12.2017р. не зазначено з посиланням на конкретні докази зібрані під час досудового розслідування всі встановленні обставини справи, які мають значення для прийняття остаточного рішення, а наведено лише показання потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7 , на яких і зроблено висновок про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КПК України.
В постанові слідчого не зазначено, з посиланням на конкретні докази, хронологію встановлених обставин по справі, а саме - коли та які судові рішення були ухваленні по цивільних справах №646/13032/15 та 638/13105/16 та які дії були вчиненні ОСОБА_7 щодо відчуження відповідної квартири.
Встановлення всіх фактичних даних щодо обставин відчуження ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1 за наявності ухвали Червнозаводського районного суду м. Харкова від 18.11.2015р., якою було заборонено вчинення відповідних дій, є необхідним для належної правової оцінки наявності (відсутності) як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 КК України, адже сам лише факт ухвалення остаточного рішення у справі №646/13032/15 на користь ОСОБА_7 не є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
Відповідні обставини не знайшли свого відображення у постанові слідчого, а висновки останнього в постанові ґрунтуються виключно на показаннях ОСОБА_7 без зазначення інших доказів та їх оцінки у сукупності та взаємозв'язку.
Слідчий же суддя під час розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження не може перебирати на себе функції слідчого, та покладати в обґрунтування свого рішення джерела доказування, які не наведені в оскаржуваній постанові.
Інше тлумачення суперечило б принципу поділу влади, закріпленому в ст. 6 Конституції України, та могло б викликати сумніви в безсторонності та неупередженості суду, та порушенні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в світлі практики Європейського суду з прав людини.
Безпідставними є і посилання слідчого в постанові на наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку з тим, що минуло багато часу з моменту події кримінального правопорушення та на неможливість встановити особу злочинця. При цьому вказане обґрунтування суперечить як іншим висновкам слідчого - про відсутність складу кримінального правопорушення, так і матеріалам кримінального провадження, оскільки ОСОБА_3 прямо вказував на особу, яка, згідно його твердження, скоїла кримінальне правопорушення.
Таким чином, вимоги скарги адвоката ОСОБА_4 є обґрунтованими, у зв'язку з чим вона підлягає задоволенню, а постанова слідчого відповідно до п.1 ч.2 ст.307 КПК України - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303-307, 309, 369, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 05.02.2021р. про закриттякримінального провадження №12017220500002473 від 07.12.2017р. - скасувати.
Направити матеріали кримінального провадження №12017220500002473 від 07.12.2017р. до СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області для продовженнядосудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1