Справа № 638/14250/20
Провадження № 2/638/1538/21
17.05.2021 Дзержинський районний суду м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю секретаря судового засідання - Поволяєвої О.В., - Лаптійчук К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
19 жовтня 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд, з урахування остаточних уточнень (а.с. 92), стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 02 листопада 2012 року в розмірі 15 783,17 грн., яка складається з заборгованості за: простроченим тілом кредиту - 9 919,48 грн., простроченими відсотками - 5 863,69 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02 листопада 2012 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого АТ КБ «Приватбанк» надало останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитний картковий рахунок. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку (далі - кредитний договір).
Зазначений кредитний договір є договором приєднання та складається з підписаних відповідачем заяви, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», які викладені на веб-сайті банку, відповідно до яких позичальник обслуговується та надає свою згоду на встановлення кредитного ліміту та його зміну за рішенням позивача.
Факт укладення між сторонами кредитного договору підтверджується анкетою-заявою, яку було підписано відповідачем, зі змісту якої вбачається, що останній був проінформований про умови кредитування, надані йому на ознайомлення в письмовій формі. При укладенні вказаного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою врегульовано норми щодо договорів приєднання. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31 січня 2021 року виникла вказана вище заборгованість.
В судове засідання представник позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням про виклик особи, розмішеним на офіційному веб-сайті судової влади України та відповідає вимогам п.11 ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 листопада 2012 року відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанк», відповідно до якої відповідач ознайомився та згоден з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», виразив свою згоду, що ця заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 17).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним
Відповідно до ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на факт підписання відповідачем вказаної вище анкети-заяви, суд дійшов висновку, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем шляхом підписання 02 листопада 2012 року анкети-заяви було укладено в письмовій формі кредитний договір за яким було відкрито картковий рахунок, визначено кредитний ліміт на надано кредитні картки № НОМЕР_1 від 06 грудня 2012 року (термін дії до 07/16), № НОМЕР_2 від 30 липня 2015 року (термін дії до 01/18) та № НОМЕР_3 від 31 січня 2018 року (термін дії до 12/21).
З наданої позивачем довідки вбачається, що умови кредитування та обслуговування карткового рахунку за кредитним договором були змінені в частині розміру кредитного ліміту (а.с. 15).
Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 31 січня 2021 року становить 15 783,17 грн., яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 9 919,48 грн., заборгованості по прострочених відсотках - 5 863,69 грн. (а.с. 103).
З наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки про рух коштів вбачається, що відповідачем було фактично отримано суму кредиту. Виписка по руху коштів по картковому рахунку відповідача містить інформацію про рух коштів, що знаходяться на балансі зазначених вище кредитних карток, та всі операції за кредитними картками.
За таких обставин, активація відповідачем кредитних карток та користування картковим рахунком також свідчить про укладення сторонами кредитного договору.
Відповідно до Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, виписки банків віднесені до первинних документів, які фіксують факти виконання госоперацій та служать підставою для записів у регістрах бухобліку та в податкових документах.
Відповідно до вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України позивачем надано до суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази укладення між сторонами кредитного договору та надання відповідачу кредитних грошових коштів.
Оцінюючи в сукупності наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписку в якості доказу, судом встановлено, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, зважаючи на що утворилася заборгованість за кредитним договором.
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення кредитного договору та розмір заборгованості за тілом кредиту.
Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Укладений між сторонами шляхом підписання анкети-заяви кредитний договір у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Враховуючи положення ч.2 ст. 530 ЦК України та той факт, що позичальником фактично отримані та використані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернуті, АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав, шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язки з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 липня 2019 року по цивільній справі № 342/180/17.
Зважаючи на те, що позивач належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором, фактично отримані та використані кредитні грошові кошти у добровільному порядку на користь АТ КБ «ПриватБанк» не повернув, наявні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Проте, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 5 863,69 грн. відсутні, зважаючи на наступне.
До кредитного договору позивач додав Витяг з «Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку».
Зважаючи на те, що умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.
Підписана відповідачем анкета-заява не містить процентної ставки, що свідчить про те, що сторонами кредитного договору процентна ставка не визначалась та не узгоджувалась.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині розміру заборгованості за простроченими відсотками і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з «Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку», розміщених на офіційному веб-сайті позивача, як на невід'ємну частину кредитного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з «Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, їх розміру і порядку нарахування.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки «Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з «Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку» у редакціях, що найбільш сприятлива для задоволення позову.
Дана правова позиція узгоджена з правовою позицією Велика Палата Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу «Умови та правила банківських послуг», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з «Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують обставин, на які посилається позивач.
Відповідно до ст. ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Наданий позивачем Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Таким чином, Витяг з «Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку» які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, зважаючи на що, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за користування кредитними коштами, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
Зважаючи на те, що позивачем не доведено належними доказами факт узгодження з відповідачем саме тієї редакції «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку», яка міститься в матеріалах справи, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 324,26 грн. (що дорівнює 63% задоволених позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ) заборгованість за кредитним договором б/н від 02 листопада 2012 року в розмірі 9 919,48 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять гривень сорок вісім копійок).
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ), сплачений останнім судовий збір в розмірі 1 324,26 грн. (одна тисяча триста двадцять чотири гривні двадцять шість копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений «17» травня 2021 року.
Суддя О.В. Поволяєва