Справа № 641/10324/20
Провадження № 2/638/3288/21
17.05.2021 Дзержинський районний суду м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю секретаря судового засідання - Поволяєвої О.В., - Лаптійчук К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
24 грудня 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 27 грудня 2010 року в розмірі 10 628,99 грн., яка складається з заборгованості за: простроченим тілом кредиту - 8 500,19 грн., простроченими відсотками - 2 128,80 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 27 грудня 2010 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого АТ КБ «Приватбанк» надало останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (далі - кредитний договір).
Зазначений кредитний договір є договором приєднання та складається з підписаних відповідачем анкети-заяви, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», відповідно до яких позичальник надає свою згоду на встановлення кредитного ліміту та його зміну за рішенням позивача.
При укладенні вказаного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою врегульовано норми щодо договорів приєднання. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 02 листопада 2020 року виникла вказана вище заборгованість.
В судове засідання представник позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням про виклик особи, розмішеним на офіційному веб-сайті судової влади України та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 грудня 2010 року відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання к «Умовам та правилам надання банківських послуг в «ПриватБанк» (а.с. 15).
З тексту даної анкети-заяви вбачається, що відповідач ознайомився та згоден з «Умовами та правилами надання банківських послуг», виразив свою згоду, що ця заява разом з «Умовами надання банківських послуг» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним
Відповідно до ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на факт підписання відповідачем вказаної вище анкети-заяви, суд дійшов висновку, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем шляхом підписання 27 грудня 2010 року анкети-заяви було укладено в письмовій формі кредитний договір за яким було відкрито картковий рахунок, визначено кредитний ліміт на надано кредитні картки № НОМЕР_1 від 27 грудня 2010 року (термін дії до 10/13), № НОМЕР_2 від 29 листопада 2013 року (термін дії до 08/17), № 4149439108046958 від 09 листопада 2017 року (термін дії до 11/21), № 4149439108046958 від 03 вересня 2018 року (термін дії до 11/21) (а.с. 14).
З наданої позивачем довідки вбачається, що умови кредитування та обслуговування кредитної картки № 4149437405922251 від 27 грудня 2010 року, виданої на ім'я відповідача за кредитним договором були неодноразово змінені в частині розміру кредитного ліміту (а.с. 13).
Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 02 листопада 2020 року становить 10 628,99 грн., яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 8 500,19 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 2 128,80 грн.
З наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки про рух коштів вбачається, що відповідачем було фактично отримано суму кредиту. Виписка по руху коштів по картковому рахунку відповідача містить інформацію про рух коштів, що знаходяться на балансі зазначених вище кредитних карток, та всі операції за ними.
За таких обставин, активація відповідачем кредитної картки та користування картковим рахунком також свідчить про укладення сторонами кредитного договору.
Відповідно до Переліку типових документів, затверджених наказом Міністрерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, виписки банків віднесені до первинних документів, які фіксують факти виконання госоперацій та служать підставою для записів у регістрах бухобліку та в податкових документах.
Відповідно до вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України позивачем надано до суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази укладення між сторонами кредитного договору та надання відповідачу кредитних грошових коштів.
Оцінюючи в сукупності наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписку в якості доказу, судом встановлено, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, зважаючи на що утворилася заборгованість за кредитним договором.
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення кредитного договору та розмір заборгованості за тілом кредиту.
Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Укладений між сторонами шляхом підписання анкети-заяви кредитний договір від 27 грудня 2010 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Враховуючи положення ч.2 ст. 530 ЦК України та той факт, що позичальником фактично отримані та використані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернуті, АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав, шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язки з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 липня 2019 року по цивільній справі № 342/180/17.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, також просив суд, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками, в розмірі 2 128,80 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованість за простроченими відсотками, з наступних підстав.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З підписаної відповідачем 27 грудня 2010 року довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» вбачається, що сторони узгодили базову відсоткову ставку в місяць - 3 відсотки (що дорівнює 36 відсоткам річних) (а.с. 16).
Проте, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за вказаним вище кредитним договором вбачається, що позивач в односторонньому порядку, без погодження з відповідачем, збільшив базову відсоткову ставку на місяць до 3,6 відсотків (що дорівнює 42 відсоткам річних) (а.с. 8-16).
Зважаючи на те, що сторонами кредитного договору, шляхом підписання довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», було узгоджено базову відсоткову ставку на місяць на рівні 3 відсотків, а в подальшому позивачем в односторонньому порядку було збільшено відсоткову ставку до 3,6 відсотків, що суперечить положенням статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про перерахунок заборгованості за простроченими відсотками з урахуванням узгодженого між сторонами розміру базової відсоткової ставки на місяць на рівні 3 відсотків.
Відповідно до розрахунку заборгованості, позивач просить суд стягнути прострочені відсотки за період з 01 березня 2020 року по 01 жовтня 2020 року, що дорівнює 214 дням.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 1 794,12 грн. (8 500,19 грн. (заборгованість за простроченим тілом кредиту) ? 36% : 365 днів ? 214 днів).
Зважаючи на те, що відповідач погодив істотні умови договору кредитування в частині розміру базової відсоткової ставки шляхом підписання вказаної вище довідки, строк дії картки не сплинув (11/21), суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість по прострочених відсотках в розмірі 1 794,12 грн.
Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позовної заяви в частині заборгованості за простроченим тілом кредиту, та необхідність перерахунку заборгованості за простроченими відсотками, зважаючи на що наявні правові підстави для часткового задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., позовні вимоги задоволені частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 038,94 грн. (що дорівнює 97% задоволених позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ) заборгованість за кредитним договором б/н від 27 грудня 2010 року в розмірі 10 294,31 грн. (десять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні тридцять одна копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ) судовий збір в розмірі 2 038,94 грн. (дві тисячі тридцять вісім гривень дев'яносто чотири копійки).
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 17 травня 2021 року.
Суддя О.В. Поволяєва