17.05.21
Іменем України
12 травня 2021 року с.м.т.Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області
у складі: головуючого - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.
номер справи: №637/348/21 (2-а/637/2/21)
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи.
Участь у справі приймали: позивач - ОСОБА_1
представник позивача - Леонова Ю.О.
відповідач - представник відповідача - Селіхов В.Б.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в с.м.т.Шевченкове Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Харківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
12 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Харківської області, в якому просить суд скасувати постанову №2 від 31 березня 2021 року про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800.00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження у справі закрити, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивач та її представник, яка діє на підставі довіреності просили позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що 31 березня 2021 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Харківської області була винесена постанова №2 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800.00 грн., у зв'язку з нібито здійсненим продажу пива неповнолітньому. Позивач з даною постановою не згодна, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з порушенням законодавства, тому просить її скасувати.
Представник позивача позовні вимоги підтримала та пояснила, що позивач пива неповнолітньому не продавала. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено працівником поліції, який повідомив, що ОСОБА_1 здійснила вказаний продаж пива неповнолітньому, при цьому жодних доказів продажу пива працівником поліції наведено не було. В протоколі при цьому зазначається, що огляд не проводився, речі не вилучались, тобто будь-які речові докази вчиненого правопорушення відсутні, а протокол та постанова базуються виключно на припущеннях.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду із відповідним позовом.
В підготовчому судовому засіданні, відповідач в особі представника Шевченківської селищної ради Харківської області Селіхов В.Б. проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
13 квітня 2021 року по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи призначено у підготовчому судовому засіданні на 27 квітня 2021 року. Також відповідачу наданий строк для подання відзиву (заперечення) на позовні вимоги.
Суд, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Фактичні обставини встановлені судом та їх зміст.
Судом встановлено, що 11 березня 2021 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №156704 за ч. 2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якого 11 березня 2021 року, близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці в кафе «Філіжанка», розташованого по вул.Парковій, 17 в с.м.т.Шевченкове Харківської області здійснила продаж алкогольного пива «БАД» в кількості трьох банок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється неповнолітнім.
Згідно ст.256 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Згідно п. 7 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
В порушення вищевказаних вимог в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; свідків правопорушення.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що огляд не проводився, речі не вилучалися.
На підставі вказаного протоколу 31 березня 2021 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Харківської області винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладання на неї штрафу в розмірі 6800.00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 11 березня 2021 року близько 15 години 15 хвилин перебуваючи на робочому місці в кафе «Філіжанка», розташованого по вул.Парковій, 17 в с.м.т.Шевченкове Харківська область, здійснила продаж алкогольного пива неповнолітній особі, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.10).
Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ст. 2 вищезазначеного Кодексу завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно із ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення - орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з вимогами ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган(посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення- доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, пояснення сторін, суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
До такого висновку суд дійшов з врахуванням викладених обставин.
Таким чином, обставини вчиненого правопорушення безпосередньо працівником поліції виявлені не були, а протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача ним складено на підставі пояснень неповнолітнього, який лише хотів придбати пива та позивачу вказав, що йому є 18 років і він є повнолітнім.
Як вбачається з протоколу №2 від 31 березня 2021 року засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Харківської області під час розгляду справи в якості доказів, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, було досліджено: протокол про адміністративне правопорушення від 11 березня 2021 року серії ВАБ №156704, письмові пояснення неповнолітніх: ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , в яких відсутня дата їх надання (а.с.10, 29-32).
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, який було враховано, як доказ, при винесенні постанови від 31 березня 2021 року, не містить нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; свідків правопорушення, огляд місця події та вилучення будь-яких доказів, речей не проводився.
Крім того, дана постанова була винесена лише на припущеннях та поясненнях неповнолітніх осіб, які вказали, що вони представилися позивачу (продавцю кафе), як повнолітні особи коли та їх запитала, а потім розпочала продаж пива (а.с.29, 31).
Інші докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем 11 березня 2021 року біля 15 години 15 хвилин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в ході судового розгляду не досліджувались і стороною відповідача такі докази не надані.
Згідно вимог ст.72 Кодексу Адміністративного Судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу Адміністративного Судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог Закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем, всупереч вимог ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є недоведеним.
Отже, враховуючи, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про їх задоволення.
Згідно ст.286 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 183 Кодексу адміністративного судочинства за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визання позову відповідачем.
Враховуючи визнання відповідача позовних вимог , оцінівши надані докази у їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку суд, дійшов висновку ,що постанова у справі про адміністративне правопорушення № 2 від 31 березня 2021 року, відносно позивача є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 156, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Харківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову №2 від 31 березня 2021 року винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Харківської області по справі про адміністративне правопорушення, про накладення на ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800.00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.