Справа № 629/6409/18
Номер провадження 1-кп/629/59/21
14 травня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лозова, Харківської області питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.4 ст.296 КК України,
В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 28 травня 2021 року.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, оскільки ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.4 ст.296 КК України, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не відпали та є достатніми для продовження існуючого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора. Вказав, що не вбивав ОСОБА_10 , виним себе не визнає. Поліція чинила на нього психологічний тиск.
Захисники-адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання з використанням електронного засобу контролю. Посилаючись на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, сім'ю, зареєстрований та фактично проживає однією сім'єю разом зі своєю мамою, яка є особою похилого віку, і в силу цього та у зв'язку зі станом здоров'я потребує догляду, який до свого затримання здійснював ОСОБА_9 . Останній раніше не судимий, є інвалідом ІІ групи, в силу чого потребує періодичного проходження курсу лікування. Частина свідків допитана судом, письмові докази по справі досліджені, тому впливати на свідків та потерпілих обвинувачений наміру не має, спотворити або знищити докази останній не має змоги та наміру. Крім того, вказали, що вагомість доказів, наданих прокурором, є недостатньою. ОСОБА_9 не вбивав ОСОБА_10 , а сам злочин скоєний в умовах неочевидності. Численні слідчі дії по вказаній справі проведені непрофесійно. Вся справа побудована таким чином, який порушує принцип кримінального судочинства. Результати обшуку є очевидно недопустимими доказами.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.
Згідно ст.29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.
Згідно вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини Тейс проти Румунії, автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
ОСОБА_9 обвинувачується, зокрема, у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя особи, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, санкція якої передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, що само по собі містить ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від відбуття такого значного покарання у випадку, якщо воно буде призначено.
Разом з тим наявний ризик незаконного впливу на свідка у вказаному кримінальному провадженні. Зазначений ризик підтверджується тим, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості судового слідства необхідно допитати всіх свідків та потерпілих по даному кримінальному провадженню, які на даний час у повному обсязі ще не допитані. Крім того, в даному судовому засіданні винести вирок у кримінальному провадженні не є можливим, оскільки судове слідство у справі не завершено, у справі не допитаний обвинувачений.
Однією з важливих гарантій здійснення проголошеного ст.ст. 3, 27 Конституції України права людини на життя і здоров'я є беззастережне виконання вимог кримінального процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів.
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини, тобто у вчиненні умисного протиправного діяння проти найвищої соціальної цінності, визнаної в Конституції Україні, а саме життя і здоров'я людини, яка охороняється державою.
З огляду на викладене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи, що на даний час запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються обвинуваченому та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих по справі, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку, суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі. Посилання сторони захисту на наявність у обвинуваченого матері похилового віку, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей, суд не може взяти до уваги, оскільки ці обставини існували на час вчинення злочину, і не стали стримуючим фактором для обвинуваченого від противоправних дій, які йому інкримінуються.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.
Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, тобто до 28 травня 2021 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, його вік та репутацію, міцність соціальних зв'язків, вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати, обраний обвинуваченому запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю та обсягом обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого є недостатніми, щоб забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 12 липня 2021 року включно.
Відлік строку запобіжного заходу рахувати з дня постановлення ухвали, а саме з 14 травня 2021 року.
В задоволенні клопотання захисників-адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3