Справа № 638/12847/18
Провадження № 1-кп/638/357/21
17 травня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу по об'єднаному судовому провадженню стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, який до затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в умовах ДУ Харківський слідчий ізолятор,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває об'єднане судове провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.
Судом встановлено, що до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 20.05.2021 року.
Прокурором ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, обвинувачений подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання або домашній арешт, посилаючись відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений проти задоволення клопотання заперечував, підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу.
Прокурори проти заявленого клопотання обвинуваченого заперечували.
Суд, розглянувши подане клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, судом враховується, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, а саме: можливість переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання винуватим у злочинах, у вчиненні яких обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово був засуджений за корисливі злочини та злочини проти життя та здоров'я, до затримання не був працевлаштований, відповідно не мав законних джерел отримання прибутку, не має утриманців, не має міцних родинних зав'язків, відповідно, перебуваючи на свободі може продовжити злочинну діяльність, також враховано, що його матеріальних стан незадовільний, злочинна діяльність багатоепізодійна, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на строк 60 діб, тобто до 15 липня 2021 року.
Керуючись ст.ст.177, 178, 331, 369, 372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі Харківський слідчий ізолятор, продовживши строк цього запобіжного заходу до 15 липня 2021 року.
В задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1