Дата документу 05.05.2021
ЄУ № 942/1557/20
Провадження №2/942/126/21
05 травня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.
за участю секретаря Сіренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності,
В грудні 2021 року Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним вище позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що є власником вказаної вище квартири на підставі договору дарування частини квартири серії АЕР №079099, посвідченого 15.02.2002 приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Ємельяновою В.М. та договору дарування 1/3 частини квартири серії ВАС №693816, посвідчений 02.01.2003 Краснолуцького міського нотаріального округу Ємельяновою В.М.
Позивач зазначає, що не має можливості розпорядитись належним їй нерухомим майном, оскільки оригінали договорів дарування були втрачені нею при переїзді з тимчасово окупованої території України та частою зміною місця проживання в м. Сєвєродонецьк. Оскільки приватний нотаріус Ємельянова В.М. припинила свою приватну нотаріальну діяльність з 16.01.2016 по Краснолуцькому міському нотаріальному округу, а документи архіву та нотаріального діловодства вказаного нотаріуса до Луганського обласного державного нотаріального архіву, переміщеного до м. Сєвєродонецьк не передавалися, позивач не може отримати дублікат втрачених договорів дарування, а тому звернулася до суду за захистом права власності в порядку ст. 392 ЦК України.
Ухвалою суду від 12.01.2021 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 12.02.2021.
Ухвалою суду від 12.02.2021 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 22.02.2021, у зв'язку з задоволенням клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 22.02.2021 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 23.03.2021, у зв'язку з ненаданням витребуваних доказів.
Ухвалою суду від 23.03.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 23.04.2021.
23.04.2021 судовий розгляд перенесено на 05.05.2021, у зв'язку з перебуванням головуючого по справі у щорічній основній відпустці.
Позивач до судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ст. 281 ЦПК України, судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно копії договору дарування частини квартири серії АЕР №079099 від 15.02.2002 та копії договору дарування 1/3 частини квартири серії ВАС №693816 від 02.01.2003, посвідчені приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Ємельяновою В.М., - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подарували, а ОСОБА_1 прийняла у дар 2/3 та 1/3 часток квартири АДРЕСА_1 . Вказані копії договорів дарування засвідчені 07.11.2020 державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Сергієнко А.С.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №246271692 від 01.03.2021 вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить чотирикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: договір дарування серії АЕР №079099 від 15.02.2002 та договір дарування серії ВАС №693816 від 02.01.2003, посвідчені приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Ємельяновою В.М.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 16.01.2004 Відділом реєстрації актів громадянського стану Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано, прізвище після розірвання шлюбу громадянки « ОСОБА_1 ».
Відповідно до копії справи на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 , засвідченої 07.11.2020 державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Сергієнко А.С., власником квартири є ОСОБА_1 .
З відповіді на запит, наданої Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) №33742/ПІ/К/1464/06.4 від 02.12.2020, вбачається, що відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 21.01.2016 №32/В «Про припинення приватної нотаріальної діяльності Ємельянової В.М. » приватний нотаріус Ємельянова В.М. припинила свою приватну нотаріальну діяльність по Краснолуцькому міському нотаріальному округу з 21.01.2016. Наказом зобов'язано приватного нотаріуса Краснолуцького міського нотаріального округа Ємельянову В.М. підготувати та передати документи нотаріального діловодства та архіву до Луганського обласного державного нотаріального архіву після закінчення форс-мажорних обставин. До Луганського обласного державного нотаріального архіву, переміщеного до м. Сєвєродонецьк, документи архіву та нотаріального діловодства приватного нотаріуса Краснолуцького міського нотаріального округу Ємельянової В.М. не передавалися. Таким, чином, видати дублікат нотаріально посвідчених договорів немає можливості.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідність статті 1 Першого протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Пайн Велі Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України, набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.
Крім того, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України, є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.
Відповідно до п.п. 1.1. глави 22 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.
Згідно з п. 2 глави 22 цього Порядку до передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом, дублікат утраченого або зіпсованого документа видається нотаріусом за місцем його зберігання.
Позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати дублікат правовстановлюючого документу, оскільки архівні справи приватного нотаріуса Краснолуцького міського нотаріального округа Ємельянової В.М., знаходяться у м. Красний Луч (Хрустальний), яке визнано тимчасово окупованою територією відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 р. № 254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та до Луганського обласного державного нотаріального архіву, переміщеного до м. Сєвєродонецьк, не передавались.
Отже, втрата відповідних правовстановлюючих документів - договору дарування серії АЕР №079099 від 15.02.2002 та договору дарування серії ВАС №693816 від 02.01.2003, посвідчених приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Ємельяновою В.М. та неможливість отримання їх дублікатів позбавляє позивача можливості в повній мірі володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Відтак, таке порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом задоволення позову про визнання права власності на спірну квартиру.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути, сплачений нею при подачі позову судовий збір у розмірі 840,00 грн. в рівних частках по 280,00 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 280 (двісті вісімдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 280 (двісті вісімдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 280 (двісті вісімдесят) гривень 00 коп.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 13.02.2009 року Краснолуцьким МВ УДМСУ в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя А.В. Чалий