Справа №408/683/21-ц
Провадження № 2-о/408/217/21
про залишення заяви без руху
17 травня 2021 року смт. Біловодськ
Суддя Біловодського районного суду Луганської області Булгакова Г.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має малолітню дитину та визначення місця проживання малолітньої дитини,
Заявники звернулись до Біловодського районного суду Луганської області з заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має малолітню дитину та визначення місця проживання малолітньої дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються із додержанням загальних правил встановлених цим кодексом за винятком змагальності та меж судового розгляду, а також з урахуванням особливостей розгляду цих справ.
Отже, до форми, змісту заяв та документів, що до них додаються, застосовуються загальні положення ЦПК.
Зазначена заява не відповідає вимогам ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
З огляду на вищевикладене, з третьої вимоги заяви, щодо саме визначення місця проживання малолітньої дитини (а не залишення проживати із матір'ю), вбачається спір про право, який повинен вирішуватися у позовному провадженні з залученням відповідного органу опіки та піклування, у зв'язку з чим заявникам слід уточнити свої вимоги в частині визначення місця проживання малолітньої дитини.
Вказані судом обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, а тому вважаю необхідним заяву залишити без руху для усунення вищевикладених недоліків.
Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявникам строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявникам у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Керуючись ст. ст. 258-260 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має малолітню дитину та визначення місця проживання малолітньої дитини - залишити без руху.
Для усунення недоліків заявникам, надати строк терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявникам, що у разі не усунення недоліків в строк наданий судом, заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникам.
Копію ухвали надіслати заявникам за вказаними ними адресами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Булгакова