Справа № 392/871/20
Провадження № 2/392/180/21
30 березня 2021 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Березія Ю.А.,
при секретарі Анусевич В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
Представник відповідача адвокат Багрій В.А. надіслав до суду клопотання про витребування в Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» оригіналу електронного доказу (інформація в електронній (цифровій формі), який підтверджує укладання кредитного договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Веллфін» та ОСОБА_1 , а саме договору позики № 207326 від 15 червня 2017 року, укладеного в електронній формі та графік розрахунків, що є невід'ємною частиною договору позики № 207326 від 15 червня 2017 року.
Клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина 9 статті 83 ЦПК України).
Згідно до частини 1 статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Частиною 3 статті 100 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Як вбачається з позовної заяви, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллфін" (надалі - ТОВ "Веллфін") просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 207326 від 15.06.2017 року, укладеному в електронній формі шляхом реєстрації, поведеної особисто відповідачем в створеному ним особистому кабінеті на сайті ТОВ "«Веллфін» із застосуванням електронного цифрового підпису (одноразового ідентифікатора).
Таким чином, оригінал електронного доказу, який просить витребувати представник відповідача, а саме договір позики № 207326 від 15 червня 2017 року, укладений в електронній формі та графік розрахунків, є у відповідача в його особистому кабінеті, створеному ним на сайті ТОВ "«Веллфін» в мережі Інтернет.
Паперова копія зазначеного електронного доказу додана позивачем до позовної заяви.
Таким чином, для задоволення клопотання представника відповідача відсутні законні підстави.
Керуючись статтями 84, 260 ЦПК України,
Представникові адвокату Багрію В'ячеславу Анатолійовичу відмовити у задоволенні клопотання про витребування електронних доказів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
суддя