Справа № 191/1073/21
Провадження № 1-в/191/297/21
іменем України
07 травня 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, -
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі «Синельниківська виправна колонія (№94)», про приведення вироку у відповідність у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року.
До початку судового засідання засуджений надав заяву про розгляд клопотаннябез його участі та участі адвоката, що не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши надані суду матеріали з особової справи засудженого, встановив наступне.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.06.2017 року визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 11.07.2017 року.
Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2020 року визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі. Згідно ст.. 71 КК України, призначено покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.06.2017 року у вигляді шести місяців позбавлення волі, та остаточно призначити покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 23.06.2020 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII (далі - Закон № 2617-VIII) з 01 липня 2020 року до абзацу другого частини першої ст. 309 КК України внесено зміни згідно яких, вказано, «караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років».
Отже, згідно Закону № 2617-VIII за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, з 01.07.2020 встановлений більш м'який вид покарання ніж був застосований до засудженого ОСОБА_4 , а саме обмеження волі. При цьому максимальна межа обмеження волі за ч. 1 ст. 309 КК України встановлена на строк до 5 років, в той час як ОСОБА_4 засуджено до позбавлення волі на строк 1рік.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Тобто, необхідно застосовувати найбільш сприятливий для винуватого закон із усіх, що були чинними у цей період.
За положеннями ч. 3 ст. 74 КК України суд замінює призначене покарання на максимальний строк (розмір) передбаченого в санкції більш м'якого виду покарання.
Міра покарання - це якісна і кількісна характеристика визначеного судом згідно з законом покарання за злочин. Отже, міра покарання охоплює не лише строк та розмір покарань, але і їхній вид та кількість, визначену судом.
З урахуванням змін внесених Законом № 2617-VIII до санкції ч. 1 ст. 309 КК України пом'якшується вид покарання, проте з у рахуванням правил ч. 3 ст. 74 КК України посилює строк покарання.
Враховуючи, що максимальна межа покарання у виді обмеження волі, що може бути призначене за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згідно Закону № 2617-VIII значно перевищує (у п'ять разів) строк призначеного засудженому вироком суду покарання у виді позбавлення волі, суд дійшов висновку, що у даному випадку приведення вироку суду від 21.05.2020 року у відповідність до вимог Закону № 2617-VIII погіршує становище засудженого.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та зміни до кримінального закону, суд приходить до висновку, що підстави для застосування до засудженого ОСОБА_4 положень ст. 74 КК України відсутні, зміни до Кримінального кодексу України, що прийняті Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIIIвід 22листопада 2018 року, не пом'якшують кримінальну відповідальність засудженого та жодним чином не поліпшують його становище, тому суд вважає, що клопотання засудженого є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, відповідно до вимог ст. 74 КК України, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1