Справа 688/249/21
№ 1-кп/688/56/21
Вирок
Іменем України
14 травня 2021 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка матеріали кримінального провадження №12020240270000652 по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він, 22 вересня 2020 року у період часу з 11:00 год. по 12:00 год. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в квартирі, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та, у якій за місцем свого проживання перебував потерпілий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із яким з мотивів особистої неприязні на фоні спільного вживання алкоголю вступив у конфлікт.
У той же день, час та місці, ОСОБА_8 під час конфлікту, підійшов до потерпілого ОСОБА_9 , який лежав на дивані у вітальній кімнаті вищевказаної квартири та, переслідуючи мету спричинення ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс численні удари кулаками, ногами та дерев'яним декоративним наличником в обличчя та по тулубу ОСОБА_9 , спричинивши останньому:
а) тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми лівої половини грудної клітки та живота із синцем на боковій поверхні грудної клітки зліва, з переломами 7, 8, 9, 10, 11 ребер зліва, крововилив під плевру нижньої долі лівої легені, розрив селезінки та внутрішньочеревну кровотечу (біля 1100 мл крові), які в сукупності мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення;
б) переломи 8 та 9 ребер правої половини грудної клітки із синцем на передньо-боковій поверхні грудної клітки справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я;
в) рану на шкірі нижньої повіки правого ока, рану на шкірі верхньої губи зліва, рану на слизовій оболонці верхньої губи зліва, три рани та синець на передній поверхні правої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що викликають короткочасний розлад здоров'я;
г) садно в ділянці спинки носа, два садна на поверхні лоба, синці навколо обох очей, синці на тильних поверхнях обох кистей рук та на тильних поверхнях обох зап'ястків, сім саден на тильній поверхні правої кисті, два синці на зовнішній поверхні правого плеча, синець на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, три синці на задньо-боковій поверхні грудної клітки справа, синець в ділянці попереку та крижової кістки таза, п'ять синців на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна, два синці на передній поверхні правого стегна, синець на передній поверхні лівої гомілки, садно на зовнішній поверхні правої гомілки, три садна на внутрішній поверхні правої гомілки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
У подальшому ОСОБА_8 , після того як вчинив побиття потерпілого ОСОБА_9 та заподіяв йому вищевказані тілесні ушкодження, покинув місце події.
В цей же день потерпілий ОСОБА_9 через незначний проміжок часу від отриманих тілесних ушкоджень, а саме через внутрішньочеревну кровотечу внаслідок розриву селезінки при тупій поєднаній травмі лівої половини грудної клітки та живота, помер у коридорі вищевказаної квартири, де у подальшому виявлено його труп.
Такі дії ОСОБА_8 орган досудового розслідування кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого .
В ході судового розгляду встановлено наступне.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 винним себе у вчиненні злочину при вищенаведених обставинах не визнав, та по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що в ніч з 20 на 21 вересня 2020 року він приїхав в м.Шепетівку з м.Києва, де перебував на тимчасових заробітках. 22 вересня 2020 року, близько 9год., він зустрів ОСОБА_10 , який провів його до ОСОБА_11 , разом з якими, в дворі будинку по АДРЕСА_3 , протягом 1 години розпивали спиртні напої. Близько 11год., він пішов в напрямку будинку АДРЕСА_4 , де проживав ОСОБА_12 , щоб син останнього, відвіз його у справах. В двір він зайшов разом із ОСОБА_11 , хоча йшли окремо. Оскільки ОСОБА_12 заряджав акумулятор, а його син був відсутній, він з ОСОБА_11 пішли в бік будинку - протилежному напрямку від під'їзду, в якому проживав ОСОБА_13 . Зазначив, що під час спілкування з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 знаходився поруч та не відлучався. Однак, перебуваючи біля будинку, він спілкувався по телефону, дещо відійшов і присів, будучи боком обернутий до під'їзду, в якому проживав ОСОБА_13 , і не бачив чи ОСОБА_11 заходив у під'їзд. Заперечив, що між ним та ОСОБА_11 була розмова, в ході якої він зізнався у побитті потерпілого та просив зайти в квартиру останнього і перевірити в якому стані ОСОБА_9 . Про те, що ОСОБА_11 заходив у квартиру потерпілого, йому не відомо і ОСОБА_11 його не повідомляв. Оскільки він не причетний до смерті ОСОБА_9 , тому цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 не визнає та вважає його необґрунтованим.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що про обставини загибелі її батька ОСОБА_9 їй нічого не відомо. Однак зазначила, що до неї зателефонувала подруга ОСОБА_14 і повідомила: «ти знаєш хто вбив твого батька», а почувши у відповідь «ні», подруга продовжила: « ОСОБА_15 сказав «здається я вбив ОСОБА_16 ». Анкетних даних особи на прізвисько « ОСОБА_17 » вона не знає. Оскільки, від слідчого дізналась про причетність до злочину ОСОБА_8 , вона вважала, що винуватця встановлено, а тому про її розмову із ОСОБА_14 про можливу причетність до смерті батька особи на прізвисько « ОСОБА_17 », вона вирішила слідчому не повідомляти.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що 22 вересня 2020 року, в період 10-11год. він, перебуваючи в дворі будинку по АДРЕСА_3 , разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_8 протягом 1 години розпивали спиртні напої. Через 5-10хв., після того як ОСОБА_8 пішов, він вирушив до ОСОБА_9 , який проживав в будинку АДРЕСА_4 . Можливо він з ОСОБА_8 в один момент зайшли разом на подвір'я, але з різних сторін. Біля вказаного будинку він зустрів ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , які заряджали автомобільний акумулятор. Зайшовши в квартиру, він побачив на підлозі ОСОБА_18 , який лежав головою до вхідних дверей. Він взяв ОСОБА_9 за плече і запитав, як останній себе почуває. ОСОБА_18 щось йому повідомив, але він не зрозумів, і вийшов з квартири. Про те, що він заходив у квартиру потерпілого, він ОСОБА_8 не повідомляв.
В судовому засіданні ОСОБА_11 відмовився від своїх свідчень, які давав під час проведення з ним слідчого експерименту. Зокрема заперечив ті обставини, що ОСОБА_8 повідомив йому про побиття ОСОБА_9 та просив зайти в квартиру потерпілого переконатися, що останній живий. Зазначив, що 23 вересня 2020 року з обідньої пори до завершення проведення слідчого експерименту він знаходився у відділку поліції, де на нього чинився тиск з боку працівників поліції та надавались вказівки які показання слід надавати, а під час проведення слідчого експерименту він ще перебував під дією спиртних напоїв, які вживав в той день. Зазначив, що в судовому засіданні дає правдиві показання, і вони відповідають тим обставинам, які відбувалися в дійсності. Від проходження дослідження із використанням спеціального приладу поліграфа відмовився, оскільки це є його правом, а не обов'язком.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показала, що проживає в будинку АДРЕСА_4 і її квартира розташована поверхом вище над квартирою, в якій проживав ОСОБА_9 22 вересня 2020 року, близько 12год., вона вийшла на балкон і побачила, як молодий чоловік спортивної статури зі світлим волоссям, приставив до балкону квартири ОСОБА_9 «будівельні козли», через які заліз всередину балкону. Криків, шумів в квартирі ОСОБА_9 вона не чула. Оскільки помешкання ОСОБА_9 відвідували різні особи, з якими він розпивав спиртні напої, тому про даного чоловіка вона не повідомляла. Близько 14год. вона почула шум у під'їзді і вийшла на сходинкову площадку. Біля відчинених дверей у квартиру потерпілого знаходилась ОСОБА_20 , яка повідомила, що ОСОБА_9 помер. Через відчинені двері, вона побачила потерпілого, який лежав головою до дверей, обличчям до підлоги, без ознак життя. Зазначила, що ОСОБА_8 за своєю тілобудовою, зростом та кольором волосся, не схожий на хлопця, який, близько 12год. залазив через балкон у квартиру потерпілого.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду показала, що 22 вересня 2020 року, в обідню пору, вирішила зайти до ОСОБА_9 , перевірити чи є у нього її сини, які неодноразово розпивали у нього спиртні напої. Постукавши у двері, вона взяла за дверну ручку і привідчинила двері. Всередині побачила ОСОБА_9 , який лежав на підлозі обличчям донизу, головою до дверей. Вона припідняла потерпілого за плече і побачила кров на обличчі та на підлозі, ознак життя потерпілий не виказував. Після цього покликала сусідів і викликала лікарів та поліцію.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що 22 вересня 2020 року, близько 11год., він, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_4 , заряджав в автомобілі акумулятор. До нього підійшли ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , з якими поспілкувався близько 20хв. Після цього він відійшов до гаража, хлопці залишались біля автомобіля, а коли, через 20-30хв., повернувся, їх не було. Коли хлопці відходили в бік від будинку, він чув розмову між ними про те, щоб кудись зайти, однак куди саме він не знає. В обідню пору, в під'їзд, де проживав ОСОБА_9 , зайшла ОСОБА_20 , яка через деякий час вибігла і почала кричати, що ОСОБА_9 помер.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду показав, що 22 вересня 2020 року, близько 08год., він вживав з ОСОБА_9 спиртні напої в дворі будинку, де проживав останній. ОСОБА_9 жалівся йому на біль у ребрах внаслідок падіння напередодні на нього шафи. Про те, що ОСОБА_9 було побито, йому невідомо. Через 30хв., він пішов у власних справах, а ОСОБА_9 повертався додому.
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 22 вересня 2020 року та фото-таблиці до нього, оглянуто квартиру АДРЕСА_5 , де виявлено труп ОСОБА_9 з наявними тілесними ушкодженнями. У житловій кімнаті виявлено та вилучено два фрагменти прямокутного наличника, які виготовлені із дерева світло-коричневого кольору, які можуть бути знаряддям вчинення злочину.
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 23 вересня 2020 року та фото-таблиці до нього, під час огляду трупа ОСОБА_22 в приміщенні Шепетівського міжрайонного відділення бюро судово-медичних експертиз вилучено одяг в який був одягнутий останній в момент поміщення його до моргу, а саме: джинси темно-синього кольору марки «Nudie Jeans Со», кофту сірого кольору з написом «SK8R Grind New York», майку сірого кольору у сітку, кросівки чорного кольору марки «Nike», кофту сірого кольору із капюшоном чорного кольору марки «Fila» також вилучено ковдру сірого кольору із вишитими квітами яка була доставлена до моргу разом із трупом ОСОБА_9 .
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 23 вересня 2020 року та фото-таблиці до нього, додатково оглянуто квартиру АДРЕСА_5 , де виявлено та вилучено пластикову пляшку, уламок пластикової вагонки із нашаруванням речовини червоного кольору, уламки чашки, уламок сім-картки ПрАТ «Київстар», частини декоративного наличника та залишки ручки до шафи, 2 вирізки фанери зі слідами взуття, частини наличника, чашку, 2 скляні стакани, виделку, недопалок цигарки «Bond», металеву ручку, яка частково вкрита залишками фарби білого кольору, виготовлено вирізку матерії із подушки та вирізку частини підодіяльника, вирізку ліноліому.
Згідно даних висновку експерта №220 від 09 листопада 2020 року експертиза трупа ОСОБА_9 проводилась 23 вересня 2020 року з 09.30 по 12.00 год. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлені такі тілесні ушкодження:
а/ тупа поєднана травма лівої половини грудної клітки та живота із синцем на боковій поверхні грудної клітки зліва, з переломами 7,8,9,10,11 ребер зліва, крововиливом під плевру нижньої долі лівої легені, розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею (біля 1100 мл крові). Дані тілесні ушкодження утворилися від, щонайменше, однієї ударної дії тупого твердого предмета незадовго до настання смерті, в сукупності мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення, а в даному випадку, що призвели до смерті та перебувають в прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
б/ переломи 8 та 9 ребер правої половини грудної клітки із синцем на передньо-боковій поверхні грудної клітки справа. Дані тілесні ушкодження утворилися від, щонайменше, однієї ударної дії тупого твердого предмета незадовго до настання смерті, в сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я, по відношенню до живої людини, та в прямому причинному зв'язку із настанням смерті не перебувають.
в/ рана на шкірі нижньої повіки правого ока, рана на шкірі верхньої губи зліва, рана на слизовій оболонці верхньої губи зліва, три рани та синець на передній поверхні правої гомілки. Дані тілесні ушкодження утворилися від, щонайменше, трьох-п'яти ударних дій тупих твердих предметів (предмета) незадовго до настання смерті, в сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що викликають короткочасний розлад здоров'я, по відношенню до живої людини, та в прямому причинному зв'язку із настанням смерті не перебувають.
г/садно в ділянці спинки носа, два садна на поверхні лоба, синці навколо обох очей, синці на тильних поверхнях обох кистів рук та на тильних поверхнях обох зап'ястків, сім саден на тильній поверхні правої кисті, два синці на зовнішній поверхні правого плеча, синець на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, три синці на задньо-боковій поверхні грудної клітки справа, синець в ділянці попереку та крижової кістки таза, п'ять синців на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна, два синці на передній поверхні правого стегна, синець на передній поверхні лівої гомілки, садно на зовнішній поверхні правої гомілки, три садна на внутрішній поверхні правої гомілки. Дані тілесні ушкодження утворилися від, щонайменше, двадцяти травмуючих дій тупих твердих предметів (предмета) за механізмами удар-тертя незадовго до настання смерті, мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, по відношенню до живої людини та в причинному зв'язку із настанням смерті не перебувають.
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 стала внутрішньочеревна кровотеча внаслідок розриву селезінки при тупій поєднаній травмі лівої половини грудної клітки та живота.
Згідно трупних змін, смерть ОСОБА_9 настала за 18-24 години до моменту судово-медичної експертизи його трупа.
При судово-токсикологічній експертизі крові та спинномозкової рідини з трупа ОСОБА_9 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості: в крові - 4,40‰, в спинномозковій рідині - 4,74‰(проміле). Дана концентрація етилового алкоголю в крові може відповідати ступеню інтоксикації «тяжке отруєння» по відношенню до живої людини.
Кров з трупа ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологійною системою АВ0.
Відповідно до даних висновку експерта №16 від 13 січня 2021 року утворення комплексу тілесних ушкоджень, що виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 (висновок експерта №220 від 09 листопада 2020 року) внаслідок падіння на останнього дерев'яної шафи виключено.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_23 підтвердив свої висновки, викладені у висновках експерта №220 від 09 листопада 2020 року, №16 від 13 січня 2021 року щодо механізму спричинення виявлених на трупі ОСОБА_9 комплексу тілесних ушкоджень. Зазначив, що тілесні ушкодження могли наносить в короткому часовому проміжку, і були заподіяні в період часу до 3 годин, а, враховуючи рану, не виключає їх заподіяння до 6 годин до настання смерті. Одразу після отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг спілкуватися. Оскільки потерпілий був в стані алкогольного сп'яніння - це могло подіяти як знеболювання. Після ушкодження селезінки потерпілий міг рухатись, вчиняти якісь дії, але він мав скаржитись на біль.
Враховуючи те, що судово-медична експертиза, виявлених на трупі ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, проводилась кваліфікованим фахівцем в судово-медичній галузі, предметом її дослідження були усі наявні матеріали, то підстав для сумнівів у достовірності даних висновків суд не вбачає.
Згідно даних протоколу обшуку від 23 вересня 2020 року та продемонстрованого в судовому засіданні відеозапису, під час обшуку в будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_8 , вилучено одяг та взуття останнього, а саме: спортивні штани чорного кольору 60 розміру; спортивні штани чорного кольору фірми «Nike»; спортивну кофту чорного кольору із сірими полосами на рукавах; пару чоловічих туфлів фірми «Konors», 43 розміру: спортивні штани чорного кольору без маркувальних позначень; спортивну кофту чорного кольору із капюшоном фірми «Adidas»; спортивну кофту чорного кольору фірми «Nike».
Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_8 від 23 вересня 2020 року, під час затримання останнього на підставі ст.208 КПК України у нього вилучено мобільний телефон марки «Ergo», чорного кольору імеі НОМЕР_1 імеї НОМЕР_2 , в якому міститься сім-картка мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» із мобільним номером НОМЕР_3 .
Відповідно до протоколу тимчасового доступу від 24 вересня 2020 року у ОСОБА_8 вилучено одяг, в який останній був одягнутий на момент поміщення його в ІТТ, а саме спортивні штани сірого кольору марки «Nike» спортивну кофту темно-сірого кольору марки «Adidas» та туфлі чорного кольору марки «Barzoni».
Згідно даних висновку експерта №477 від 25 вересня 2020 року, після затримання ОСОБА_8 на підставі ст.208 КПК України, проведено судово-медичну експертизу в ході якої у ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.
Відповідно до даних висновку експерта №286 від 10 листопада 2020 року вбачається, що згідно з висновками експерта №511 від 03 листопада 2020 року та №512 від 28 жовтня 2020 року кров ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відносяться до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0(Н).
При судово-цитологічному дослідженні піднігтевого вмісту ОСОБА_9 епітеліальних клітин з ядрами не знайдено, а виявлено кров людини, при визначенні групової належності якої знайдений антиген А ізосерологічної системи АВО, яка може належати як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_9 .
Відповідно до даних висновку експерта №287 від 10 листопада 2020 року, при судово-цитологічному дослідженні піднігтевого вмісту ОСОБА_8 слідів крові та епітеліальних клітин з ядрами не знайдено.
Згідно даних висновків експерта №№513, 515 від 05 листопада 2020 року, на куртці «Adidas", на туфлях чорного кольору марки «Barzoni», в які був одягнутий ОСОБА_8 в момент затримання та поміщення до ІТТ, слідів крові не виявлено.
Відповідно до даних висновку експерта №514 від 06 листопада 2020 року, на штанах спортивних сірого кольору марки «Nike», в які був одягнутий ОСОБА_8 в момент затримання та поміщення до ІТТ, знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген А, яка може належати як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_9 .
Згідно даних висновківексперта №№516, 517, 518, 519, 520, 521 від 05 та 10 листопада 2020 року, на штанах спортивних чорного кольору; на штанах спортивних з синтетичної тканини, чорного кольору; на штанах спортивних чорного кольору, марки «Nike»; на кофті спортивній, фірми «Adidas», з капюшоном; на кросівках (туфлях фірми «Konors»); на кофті спортивній, чорного кольору із сірими вставками; на кофті спортивній, чорного кольору, фірми «Nike», вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , слідів крові не виявлено.
Згідно даних висновківексперта №№565, 566, 567, 568 від 20 листопада 2020 року, на фрагменті синтетичної тканини; на фрагменті котонової тканини; на фрагменті пластикової вагонки; на фрагменті лінолеуму, а саме з підлоги у коридорі квартири, які вилучені 23 вересня 2020 року під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_6 , знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген А, яка може належати як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_9 .
Відповідно до даних висновку експерта №569 від 20 листопада 2020 року, на двох фрагментах фанери, які вилучені 23 вересня 2020 року під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_6 , слідів крові не виявлено.
Згідно даних висновку експерта №4.6-0543:20 від 06 листопада 2020 року, сліди пальців рук найбільшими розмірами 18x15 мм, 17x21 мм, 15x15 мм, 14х15 мм, вилучені 23 вересня 2020 року при огляді місця події у квартирі АДРЕСА_5 , а також сліди пальців рук розмірами 21x12 мм, 24x19 мм, 19x13 мм, 14x13 мм, виявлені на пластиковій пляшці, яка вилучена під час вказаного огляду місця події придатні для ідентифікації особи, і залишені не дев'ятьма пальцями особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_9 , не особою, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_8 , а іншою (ими) особою (ами).
Визначити, чи залишені сліди пальців рук десятим пальцем ОСОБА_9 , неможливо, у зв'язку із відсутність відбитка десятого пальця на дактилокарті, заповненій на його ім'я.
Відповідно до даних висновку №4.1-0645:20 від 30 листопада 2020 року, слід низу підошви взуття розмірами 260x102 мм, виявлений та вилучений 23 вересня 2020 року в ході проведення огляду місця події у квартирі АДРЕСА_5 , придатний для проведення порівняльного дослідження, і залишений не взуттям, що належать ОСОБА_8 , а іншим взуттям.
Згідно даних висновку експерта №1154 від 30 грудня 2020 року, на дослідження представлено вилучені з місця події три фрагменти дерев'яного декоративного наличника та недопалка цигарки марки «Bond», з яких взято змиви (зразки) для проведення експертизи - об'єкти №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15.
На наданих на дослідження трьох фрагментах дерев'яного декоративного наличника і недопалку цигарки марки «Bond» наявні сліди крові людини та клітини з ядрами.
Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами виявлених на трьох фрагментах дерев'яного декоративного наличника (об'єкти №№ 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13) і недопалку цигарки марки «Bond» (об'єкти №№ 14, 15) збігаються між собою, з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_9 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 .
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_8 виключається.
Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами виявлених на фрагменті дерев'яного декоративного наличники (об'єкт № 7), є змішаними, містять генетичні ознаки зразка крові група ОСОБА_9 і генетичні ознаки невстановленої особи чоловічої генетичної статі та не містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_8 .
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_8 виключається.
Згідно даних висновку експерта №1155 від 18 січня 2021 року, на дослідження представлено вилучені 23 вересня 2020 року з місця події речі, на частині яких виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами.
Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами виявлених на частині декоративного наличника, залишках ручки від шафи, генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на виделці, збігаються між собою, з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_18 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 .
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_8 виключається.
Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами виявлених на залишках ручки від шафи, є змішаними, належать більше ніж одній невстановленій особі та є придатними лише за домінуючим ДНК- профілем. При цьому встановлено, що генетичні ознаки особи, що домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на залишках ручки від шафи, збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_18 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 .
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_8 виключається.
Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на поверхні металевої ручки, яка частково вкрита залишками фарби білого кольору, не збігаються з генетичними ознаками зразків крові трупа ОСОБА_18 , ОСОБА_8 та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виключається.
Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на чашці, не збігаються з генетичними ознаками зразків крові трупа ОСОБА_18 , ОСОБА_8 та належать іншій невстановленій особі чоловічої генетичної статі.
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виключається.
Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на скляному стакані, є змішаними, належать більше ніж одній особі, не містять генетичні ознаки зразків крові трупа ОСОБА_18 , ОСОБА_8 та містять генетичні ознаки іншої невстановленої особи чоловічої генетичної статі і генетичні ознаки невстановленої особи жіночої генетичної статі.
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виключається.
Відповідно до даних висновку експерта №1156 від 22 січня 2021 року встановлено, що генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на представлених для дослідження штанах спортивних, сірого кольору, марки «Nike», в які був одягнутий ОСОБА_8 в момент затримання та поміщення до ІТТ збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_9 .
Генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на представлених для дослідження нігтьових пластинах з кистей рук ОСОБА_22 не встановлені.
Суд визнає недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 з додатком до нього від 23 вересня 2020 року та не приймає його до уваги з наступних підстав.
Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де показання свідка та протокол слідчого експерименту за участю свідка є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст.94 КПК України.
Згідно даних протоколу слідчого експерименту від 23 вересня 2020 року та продемонстрованого в судовому засіданні відеозапису, вбачається, що свідок ОСОБА_11 , в присутності понятих, розповів про обставини повторної зустрічі із ОСОБА_8 , з яким раніше розпивав спиртні напої, біля під'їзду будинку АДРЕСА_4 в якому проживав потерпілий, та повідомлення обвинуваченим відомостей про побиття ним ОСОБА_9 та висловлення прохання зайти в помешкання та перевірити чи потерпілий живий. В подальшому ОСОБА_11 , на місці вчинення злочину, показав, який чином він зайшов в квартиру і в якому положенні знаходився потерпілий лежачи на підлозі. Свідок показав, як тормосив потерпілого, а почувши відповідь, яку не зрозумів - залишив помешкання. Під час проведення слідчого експерименту свідок поводив себе дещо збуджено, зухвало, висловлювався нецензурною лайкою, що може відповідати твердженням ОСОБА_11 , даними під час допиту в суді, що він перебував під дією алкогольних напоїв, які вживав у день проведення слідчої дії.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 суду показали, що були присутні під час проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_11 в якості понятих. В їх присутності свідок добровільно, без тиску з боку працівників поліції, розповідав про обставини, які йому відомі. В ході слідчої дії велась відеозйомка, по завершенню якої відеозапис не відтворювався. Зазначили, що від відділку поліції до місця події свідок та поняті рухалися в різних автомобілях.
Суд вважає, що ті обставини, які відобразив свідок ОСОБА_11 під час слідчого експерименту, зокрема розташування квартири ОСОБА_9 , місцезнаходження та положення тіла потерпілого є показаннями, а не перевіркою й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та не відповідають меті проведення слідчого експерименту, оскільки місце проживання потерпілого та опис положення трупа ОСОБА_9 детально відображено в протоколі огляду місця події від 22 вересня 2020 року.
На думку суду, свідчення ОСОБА_11 у відділі поліції та на місці події про повідомлення ОСОБА_8 про побиття ОСОБА_9 та прохання перевірити стан потерпілого, які зафіксовані на відеозаписі є лише способом закріплення таких показань, що не відповідає вимогам ст.240 КПК України.
Термін показання в контексті ч.4 ст.95 КПК України використовується для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст.95 цього Кодексу.
Метою слідчого експерименту відповідно до ч.1 ст.240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю свідка слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення таких відомостей, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь свідка у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч.1 ст.240 КПК України є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
При проведенні слідчого експерименту участь свідка не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення викривальних свідчень у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч.4 ст.95 КПК України
Приписи ч.4 ст.95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст.95 КПК України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів протоколом слідчого експерименту.
Отже, проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення викривальних свідчень про вчинення кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч.4 ст.95 КПК України.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2020 року (справа №740/3597/17), від 17 березня 2021 року (справа №761/10306/15-к).
Крім того, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що проведенню слідчого експерименту із свідком ОСОБА_11 передував допит останнього, який проводився 23 вересня 2020 року в період з 19год. 15хв. до 20год. 23хв.
Слідчий експеримент із свідком ОСОБА_11 проведений 23 вересня 2020 року в період з 21год. 50хв. до 22год. 53хв., тобто у нічний час.
Відповідно до ч.4 ст.223 КПК України проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
Однак під час розгляду даної справи суд не встановив в чому саме була невідкладність проведення такої слідчої дії як слідчий експеримент в нічний час, без надання можливості свідкові відпочити, в нормальних умовах.
А тому суд вважає такий хід слідства як психологічний тиск на свідка.
Отже, відомості, отримані в ході слідчого експерименту, як і сам процесуальний документ разом із додатком (відеозаписом) є недопустимими доказами, які відповідно до положення ч.1 ст.87 КПК України отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
Суд, дослідивши і оцінивши надані стороною обвинувачення докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а всі докази в сукупності - і з точки зору достатності для вирішення даної справи, приходить до наступного висновку.
У кримінальному провадженні відповідно до положень ст.91 КПК України підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу покладається на слідчого, прокурора.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення, про що чітко висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» та Рішення у справі "Капо проти Бельгії".
Стаття 62 Конституції України встановлює, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи надані у суді показання свідків, суд звертає увагу на те, що жоден зі свідків, а також потерпіла, не були очевидцями злочину, який ставляться в провину ОСОБА_8 , і не підтвердили обставини їх вчинення. Також не відома свідкам і інформація з чужих слів, яка б свідчила про причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину.
Так, за дослідженими матеріалами, а саме висновками експертиз, в квартирі потерпілого не було виявлено будь-яких слідів ОСОБА_8 . Майже всі сліди рук, які вилучені під час слідства, не належить потерпілому і ОСОБА_8 , а іншим особам. Слід взуття, який вилучений з квартири потерпілого, залишений не взуттям, що належать ОСОБА_8 , а іншим взуттям.
Крім того, з помешкання вилучено фрагменти дерев'яного декоративного наличника, які могли бути знаряддям злочину і на яких сліди крові людини та клітини з ядрами, частина яких збігається з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_9 , а частина є змішаними, які містять генетичні ознаки зразка крові група ОСОБА_9 і генетичні ознаки невстановленої особи чоловічої генетичної статі. Також, на вилучених з місця події предметах: металевої ручки, яка частково вкрита залишками фарби білого кольору, чашці - виявлені генетичні ознаки клітин з ядрами, які належать невстановленим особам чоловічої генетичної статі, а генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на скляному стакані, є змішаними, та містять генетичні ознаки іншої невстановленої особи чоловічої генетичної статі і генетичні ознаки невстановленої особи жіночої генетичної статі.
У всіх виявлених випадках походження вищевказаних слідів від ОСОБА_8 виключається.
Вказані обставини дають підстави допускати, що мала місце присутність інших осіб в квартирі потерпілого, які слідством встановлені не були.
Відсутні будь-які сліди крові на одязі, окрім штанів, та взутті обвинуваченого, в яких він був в день затримання та поміщення в ІТТ, а також на тих, які були вилучені в нього під час обшуку. Виявлені на спортивних штанах, в які був одягнутий обвинувачений в момент затримання та поміщення до ІТТ, генетичні ознаки слідів крові людини збігають генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_9 . Дані сліди можуть свідчити про давність їх походження, оскільки після затримання ОСОБА_8 , останньому проведено судово-медичну експертизу, за результатами якої встановлено відсутність будь-яких тілесних ушкоджень.
Також відсутні сліди крові потерпілого і в піднігтьовому вмісті пальців обвинуваченого.
Отже, вищезазначені обставини дають підстави для розумного сумніву у причетності ОСОБА_8 до злочину.
Фактично єдиним доказом, який вказує на причетність ОСОБА_8 до спричинення смерті ОСОБА_9 і на який в основному і посилався під час судового розгляду прокурор, є дані слідчого експерименту, що був проведений із свідком ОСОБА_11 , який визнано недопустимим доказом.
За таких обставин, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено вину ОСОБА_8 в інкримінованому йому злочині.
Суд, дотримуючись вимог ст.337 КПК України, вважає, що можливість отримання доказів винуватості ОСОБА_8 у вчиненні вказаного злочину повністю вичерпана і не пропонується стороною обвинувачення та наголошує, що стороною обвинувачення не було доведено наявність у діях ОСОБА_8 складу інкримінованого злочину, а саме об'єктивної та суб'єктивної сторони, а виявлені в ході судового розгляду суперечності не спростовано, стороною обвинувачення залишилися нез'ясованими обставини, які мають суттєве значення для законного та обґрунтованого вирішення даного кримінального провадження, досудове розслідування проведено неповно і неякісно, а аналіз наданих суду доказів привів до того, що наявність в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого злочину, за ч.2 ст.121 КК України, виходячи з пред'явленого звинувачення, не доведена і прийшов до переконання, що ОСОБА_8 необхідно виправдати в інкримінованому йому злочині з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 373 КПК України.
Згідно п.1 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи виправданою, зазначається рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Враховуючи, що суд прийшов до висновків про виправдання обвинуваченого, запобіжний захід підлягає зміні, з тримання під вартою на особисте зобов'язання, до набрання вироком законної сили, із покладанням обов'язків, передбачених п.п.1, 2,3 ч.5 ст. 194 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_5 заявила цивільний позов до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної вчиненим злочином та прохала стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в сумі 2 923грн. 20коп. та моральну шкоду в сумі 500 000грн., а всього на загальну суму 502 923грн. 20коп. який остання під час судового розгляду підтримала повністю.
Відповідно до ст.127 КПК України, шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_8 підлягає виправданню за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, то цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди необхідно залишити без розгляду.
Частиною 2 ст.124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України не доведена, керуючись ст.ст.118, 122, 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне процесуальні витрати за проведення експертиз віднести на рахунок держави.
Оскільки виправдання за вказаною підставою може вимагати подальшого продовження розслідування, суд вирішує речові докази залишити у розпорядженні сторони обвинувачення.
У випадку якщо таке розслідування не буде здійснюватися, суд в порядку ст. 537, 539 КПК України вправі буде вирішити це питання окремо.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, -
ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та виправдати його у зв'язку з недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Звільнити ОСОБА_8 з-під варти в залі суду, негайно.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити на особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили, поклавши на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2 923грн. 20коп. та моральної шкоди в сумі 500 000грн. - залишити без розгляду.
Судові витрати на проведення судових експертиз в сумі 73 977грн. 93коп. віднести на рахунок держави.
Речові докази по справі - залишити у розпорядженні сторони обвинувачення.
Згідно ст.ст.376, 392, 393, 395,532 КПК України, вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено,вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя: