Справа № 686/11660/21
Провадження № 1-кс/686/5318/21
13 травня 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021243000000696,
12.05.2021 року слідчий ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Окружної прокуратури м. Хмельницького ОСОБА_4 , про накладення арешту на один термінал самообслуговування (поповнення рахунку) синього кольору, вилучений 12.05.2021 в м. Хмельницький по вул. М. Мазура.
В обґрунтування даного клопотання слідчий зазначив, що період часу з 22:00 год 10.05.2021 по 06:40 год 11.05.2021 невстановлена особа проникла шляхом видавлення металопластикових дверей до приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала термінал самообслуговування (поповнення рахунку) синього кольору ТОВ "Фінансова компанія "Система", з якого в подальшому викрала грошові кошти в сумі 7995 грн.
Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021243000000696 від 11.05.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
11.05.2021 в ході проведення огляду за адресою: м.Хмельницький, вул. М. Мазура, на загальнодоступній ділянці місцевості було виявлено та вилучено один термінал самообслуговування (поповнення рахунку) синього кольору.
Відповідно до ст. 98 КПК України зазначений термінал має значення речових доказів, оскільки є підстави вважати, що вказані речі були предметом кримінально протиправних дій, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зокрема, наявні достатні підстави вважати, що вилучений неподалік місця вчинення термінал являється предметом крадіжки з магазину «Продукти» за адресою м. Хмельницький, вул. М. Мазура, 24/2. Зазначений термінал необхідний для проведення подальших експертиз та досліджень з метою встановлення наявності слідової інформації та визначення вартості завданого збитку.
12.05.2021 винесено постанову про визнання вищевказаних речей речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчий в судове засідання не з'явився, в клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить його задовольнити.
Представник власника ТОВ ФК «Система» ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, повідомлений про розгляд клопотання телефонограмою.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду викладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов'язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цій стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Ненакладення арешту на вилучене майно із позбавленням можливості розпоряджатися, відчужувати та користуватися ним або менш обтяжливий спосіб його накладення може призвести до відчуження або знищення слідової інформації вчинення кримінального правовпорушення, що, в свою чергу, призведе до втрати доказів у кримінальному провадженні і перешкодить досягненню мети кримінального провадження.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що у зв'язку із накладенням арешту на указане майно, його власник позбавлений можливості у повній мірі здійснювати повноваження з користування та/або розпорядження ним.
Проте, накладення арешту на указане майно є тимчасовим заходом.
У разі встановлення обставин, за яких в подальшому застосуванні цього заходу буде відсутня потреба, він може бути скасований повністю або частково слідчим суддею, зокрема за клопотанням власника майна.
З огляду на наведене, клопотання слідчого є обґрунтованим.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
У межах кримінального провадження необхідно провести ряд досліджень, слідчих дій, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі чи відчуження, а також з метою проведення в подальшому експертиз та встановлення осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, а тому наявна необхідність у накладенні арешту на вилучені речі.
Власником терміналу самообслуговування (поповнення рахунку) синього кольору, є ТОВ ФК «Система».
У відповідності до вимог ст.ст.170-173 КПК України арешт на вказану річ накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, та слідової інформації, що міститься на них, проведення експертиз, запобігання можливості їх пошкодження, знищення, відчуження.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021243000000696 - задовольнити.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права розпорядження, користування та відчуження на один термінал самообслуговування (поповнення рахунку) синього кольору, вилучений 12.05.2021 в м. Хмельницькому по вул. М. Мазура.
Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1