Справа № 686/11211/21
Провадження № 1-кс/686/5102/21
06 травня 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором, про накладення арешту на майно,
06.05.2021 року слідчий ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором окружної прокуратури м. Хмельницького ОСОБА_4 , про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні №12021243000000626 від 05.05.2021 року, а саме: один мобільний телефон «Нокіа», одну матерчату рукавицю, один велосипед бірюзового кольору з написом «Toprider» білого кольору, одну пару чоловічих текстильних кросівок «Adidas» чорного кольору з білими смугами, вилучені 05.05.2021 в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .
В обґрунтування даного клопотання слідчий зазначив, що 05.05.2021 року близько 05.00 годин, невстановлена особа, проникла на закриту територію подвір'я, що за адресою: АДРЕСА_2 , звідки, таємно, умисно, здійснила крадіжку велосипеда «Toprider», бірюзового кольору, чим завдала матеріальну шкоду гр. ОСОБА_6 , на суму що встановлюється.
05.05.2021 відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021243000000626, попередня кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення ч. 3 ст. 185 КК України.
05.05.2021 о 06:07 год. за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час особистого обшуку у затриманого ОСОБА_5 було вилучено один мобільний телефон «Нокіа», одну матерчату рукавицю, один велосипед бірюзового кольору з написом «Toprider» білого кольору.
Окрім того, 05.05.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в службовому кабінеті по вул. Пушкіна, 15, Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області, добровільно видав чоловічі текстильні кросівки «Adidas», чорного кольору, з білими крапками та трьома білими смугами з обох боків.
На думку слідчого, відповідно до ст. 98 КПК України вказані речі мають значення речових доказів, оскільки є підстави вважати, що вказані речі були предметом кримінально протиправних дій, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зокрема, наявні достатні підстави вважати, що вилучений в ОСОБА_5 велосипед являється предметом крадіжки з домоволодіння ОСОБА_6 . Взуття та матерчата рукавиця ОСОБА_5 , а також його мобільний телефон, вилучений під час затримання безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, необхідні для проведення подальших експертиз та досліджень з метою порівняння слідової інформації та встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 у період вчинення кримінального правопорушення.
06.05.2021 постановою слідчого ОСОБА_3 указані вилучені речі були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду викладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов'язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цій стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
У межах кримінального провадження необхідно провести ряд досліджень, слідчих дій, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі чи відчуження, а також з метою проведення в подальшому експертиз та встановлення осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, а тому наявна необхідність у накладенні арешту на вилучені речі.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).
Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з'ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).
У матеріалах клопотання відсутні відомості та аргументи щодо необхідності накладення арешту у повному обсязі визначених КПК України заборон на вилучений у ОСОБА_5 велосипед бірюзового кольору з написом «Toprider» білого кольору, який належить ОСОБА_6 .
Накладення арешту на зазначене майно із забороною права на відчуження, розпорядження та користування майном на думку слідчого судді, становитиме непропорційне втручання у право ОСОБА_6 як власника майна.
Для проведення необхідних досліджень та забезпечення збереження речового доказу для досягнення мети кримінального провадження та мети ініційованого слідчим заходу забезпечення кримінального провадження, достатньо накладення арешту на указане майно в частині заборони його відчуження та розпорядження, залишивши власнику можливість користуватися велосипедом.
Оцінюючи вимогу клопотання про накладення арешту на мобільний телефон «Нокіа», слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Слідчим не доведено необхідності накладення арешту на мобільний телефон, «Нокіа»,а також не обґрунтовано неможливості копіювання інформації, що міститься на ньому. Зазначення у клопотанні мети проведення експертного дослідження телефону для встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 у період вчинення кримінального правопорушення не обґрунтовує необхідності наявності фізичного надання експерту мобільного пристрою, відомості про роботу якого можливо встановити за координатами базових станцій зв'язку.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021243000000626 - задовольнити частково.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права розпорядження, користування та відчуження на вилучені 05.05.2021 в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 речі а саме:
одну матерчату рукавицю, одну пару чоловічих текстильних кросівок «Adidas» чорного кольору з білими смугами.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права розпорядження та відчуження на вилучений 05.05.2021 в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 один велосипед бірюзового кольору з написом «Toprider» білого кольору, який належить ОСОБА_6 .
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1