Справа № 686/4356/19
Провадження № 4-с/686/51/21
12 травня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
при секретарі Антосєві В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому скаргу адвоката Новікова Миколи Володимировича в інтересах боржника ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козій Тараса Васильовича у виконавчому провадженні № 61566094,
встановив:
09 березня 2021 року адвокат Новіков М.В. в інтересах боржника ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козій Т.В. у виконавчому провадженні № 61566094.
Свою скаргу ОСОБА_2 мотивує тим, що у Другому відділі ДВС ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист № 686/4356/19 виданий Хмельницьким міськрайонним судом 12.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову 15.02.2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
11 лютого 2021 року головному державному виконавцю Козій Т.В. була направлена заява про проведення розрахунку по аліментам та видачу довідки про відсутність заборгованості у ОСОБА_1 по сплаті аліментів. 26 лютого 2021 року скаржником була отримана довідка про нарахування та сплату аліментів боржником ОСОБА_1 , за змістом якої встановлено, що головним державним виконавцем не враховані квитанції про сплату аліментів на загальну суму 93 480 грн., а також, що розрахунок розміру аліментів проведений виходячи з середньої заробітної плати без вирахування податків та зборів.
Скаржник вважає такі дії головного державного виконавця неправомірними, оскільки ним не прийнято до уваги, що аліменти ОСОБА_1 сплачував перебуваючи за кордоном (Німеччина) за допомогою інтернет-сервісу «TransferGo» з призначенням платежу «Підтримка сім'ї», який включає і аліменти, оскільки вибору окремого призначення платежу «аліменти» інтернет-сервіс «TransferGo» не передбачає. Стягувач ОСОБА_3 не заперечує отримання нею грошових коштів від ОСОБА_1 . Інших зобов'язань крім аліментів у ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 немає, оскільки рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26.01.2021 року по справі № 686/21404/20 встановлено припинення шлюбних відносин між ними з 2018 року та відсутність спільного господарства. Факт припинення шлюбно-сімейних стосунків з нового 2018 року ОСОБА_3 зазначала і в своїй позовній заяві про розірвання шлюбу.
Таким чином, на думку скаржника, державним виконавцем неправомірно не були враховані квитанції про сплату аліментів на загальну суму 93 480 грн.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_2 просить суд визнати дії головного державного виконавця Другого відділу ДВС ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) Козій Т.В. щодо здійснення розрахунку заборгованості без вирахування податків та зборів із показників середньомісячної номінальної заробітної плати штатного працівника та без врахування квитанцій про сплату аліментів на загальну суму 93 480 грн. неправомірними; зобов'язати головного державного виконавця Другого відділу ДВС ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) Козій Т.В. здійснити розрахунок заборгованості з вирахуванням податків та зборів із показників середньомісячної номінальної заробітної плати штатного працівника та з врахуванням квитанцій про сплату аліментів на загальну суму 93 480 грн.
В судове засідання скаржник ОСОБА_2 та його довіритель ОСОБА_1 не з'явились, ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутності, вимоги скарги підтримав.
Стягувач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що дійсно отримувала грошові перекази від ОСОБА_1 , проте не вважає ці кошти аліментами, оскільки вони весь період проживали однією сім'єю, на заробітки за кордон вона його проводжала з їх спільного дому, тому кошти, які переказував їй боржник з-за кордону були просто на утримання сім'ї.
Головний державний виконавець Другого відділу ДВС ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) Козій Т.В. в судовому засіданні пояснив, що ним не було враховано 93 480 грн. грошових переказів боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_3 під час розрахунку заборгованості по сплаті аліментів у ВП № 61566094, оскільки у наданих боржниках квитанціях в графі «Призначення платежу» не було вказано про те, що ці кошти є аліментами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2019 року по цивільній справі № 686/4356/19 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову 15.02.2019 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 20 серпня 2019 року.
03 лютого 2020 року Хмельницьким міськрайонним судом на виконання вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист, який стягувач ОСОБА_3 подала на примусове виконання до Другого відділу ДВС ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький), де головним державним виконавцем Козій Т.В. було відкрите виконавче провадження № 61566094.
В період з травня 2019 року по грудень 2020 року боржник ОСОБА_1 перебуваючи за кордоном (Німеччина) здійснював грошові перекази за допомогою інтернет-сервісу «TransferGo» на користь ОСОБА_3 із зазначенням призначення платежів «Підтримка сім'ї» в загальному на суму 93 486 грн. 23 коп.
Стягувач ОСОБА_3 не заперечує факту отримання вказаних коштів від ОСОБА_1 , проте не розцінює їх в якості аліментів, мотивуючи це тим, що у період з травня 2019 року по грудень 2020 року у них були сімейні відносини, тому зазначенні кошти боржник переказував їх на сімейні потреби.
Натомість, адвокат Новіков М.В. зазначає, що сімейні відносини у сторін були припиненні з 2018 року, тому усі кошти, що переказувались ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 були аліментами.
З цього приводу судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2021 року у справі № 686/21404/20 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, шлюб укладений в Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області 29 травня 2014 року, актовий запис № 671 між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвано. Рішення набрало законної сили 02 березня 2021 року.
Також, вищевказаним рішенням суду встановлено, що шлюбні відносини сторін фактично припинені з 2018 року, спільне господарство не ведеться. Про це ж зазначала і ОСОБА_3 у своїй позовній заяві про розірвання шлюбу, поданій до суд 28 серпня 2020 року (вх. № 41560)
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановленні рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, факт припинення шлюбних відносин між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2018 року встановлений рішення суду від 26 січня 2021 року та не підлягає доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін виник спір. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Отже, вимога скарги щодо визнання дії головного державного виконавця Другого відділу ДВС ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) Козій Т.В. щодо здійснення розрахунку заборгованості врахування квитанцій про сплату аліментів на загальну суму 93 480 грн. неправомірними та зобов'язання головного державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості з вирахуванням квитанцій про сплату аліментів на загальну суму 93 480 грн. підлягає задоволенню.
Разом з тим, щодо вимоги скарги про зобов'язання головного державного виконавця Козій Т.В. здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 з вирахуванням податків та зборів із показників середньомісячної номінальної заробітної плати штатного працівника, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання на території України судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а на територіях інших держав - міжнародними договорами України на засадах взаємності.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження визначення» суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним Кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Розділом XVI. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мін'юсту від 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачено особливості виконання рішень про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 4 Розділу XVI вказаної Інструкції, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного Кодексу України. Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.
Отже, з урахуванням того, що головним державним виконавцем Козій Т.В. не було встановлено наявність офіційного доходу (заробітку) боржника ОСОБА_1 , розмір присуджених з нього аліментів визначався виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (оскільки розмір аліментів не повинен бути менше 50 % такого прожиткового мінімуму).
Скаржник вказує, що головним державним виконавцем Козій Т.В. неправомірно було здійснено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів без вирахування податків та зборів із показників середньомісячної номінальної заробітної плати штатного працівника.
Проте, суд не може погодитись з таким твердженням скаржника, оскільки статтею 195 СК України чітко передбачено, що у даному випадку розмір заборгованості по сплаті аліментів визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Жодних інших нормативно-правових актів, які б встановлювали інший порядок визначення розміру аліментів, присуджених у частці від доходу (заробітку) особи, у якої відсутній дохід (заробіток) судом не встановлено. Посилання ж скаржника на постанову Київського апеляційного суду, як джерело права, судом не приймаються, оскільки згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд може враховувати при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в лише у постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вимоги скарги про зобов'язання головного державного виконавця Козій Т.В. здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 з вирахуванням податків та зборів із показників середньомісячної номінальної заробітної плати штатного працівника, та визнання дій головного державного виконавця Козій Т.В. у цій частині неправомірними, не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 195 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 450-451 ЦПК України,-
ухвалив:
Скаргу адвоката Новікова Миколи Володимировича в інтересах боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволити частково.
Визнати дії головного державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козій Тараса Васильовича щодо здійснення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів в межах виконавчого провадження № 61566094 без врахування квитанцій про сплату аліментів ОСОБА_1 на суму 93 480 грн. неправомірними.
Зобов'язати головного державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козій Тараса Васильовича здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів в межах виконавчого провадження № 61566094 з урахуванням квитанцій про сплату аліментів ОСОБА_1 на суму 93 480 грн.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд м. Хмельницького суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 14 травня 2021 року.
Суддя О.М. Палінчак