Справа № 675/2770/18
Провадження № 2/675/6/2021
"29" березня 2021 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,
з участю позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Агрос-Віста», ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ізяславської міської ради, про визнання рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень недійсним, стягнення моральної шкоди,
30 жовтня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, мотивуючи це тим, що 19 листопада 2013 року було укладено договір оренди без номера, за яким позивачка ОСОБА_3 передала в оренду відповідачу ТОВ СГП «Агрос-Віста» земельну ділянку за кадастровим номером 6822187500:04:008:0007, що знаходиться на території Тернавської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, загальною площею 2,1762 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір було зареєстровано 08 квітня 2014 року. Позивачка зазначила, що жодна з істотних умов договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року не відповідає її волевиявленню, так як спірний договір оренди землі без номера ОСОБА_3 не підписувала, крім того, нікого не уповноважувала на вчинення відповідних дій з підписання цього договору. ОСОБА_3 стверджує, що підпис у договорі оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року їй не належить, але державна реєстрація вказаного договору відбулася. Позивачка зазначила, що за відсутності у особи, котра замість ОСОБА_3 як власника земельної ділянки фактично підписала оспорюваний договір оренди землі, передбаченої ч. 3 ст. 237 ЦК України форми представництва для укладення такого договору, і за відсутності у ОСОБА_3 волі на укладення спірного договору оренди землі, що є необхідним при укладанні такого правочину, відповідач ТОВ СГП «Агрос-Віста» підписав спірний договір і отримав земельну ділянку ОСОБА_3 у користування з порушенням публічного порядку, передбаченого Законом України «Про оренду землі» і викладених у ст. 203 ЦК України загальних вимог чинності правочину. ОСОБА_3 вважає, що спірний договір відповідно до ст. 228 ЦК України є нікчемним, внаслідок чого не створив юридичних наслідків, а тому просить визнати вказаний договір недійсним та повернути позивачці як власнику безпідставно набуте відповідачем ТОВ СГП «Агрос-Віста» майно.
17 лютого 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про збільшення позовних вимог, у якій просила залучити до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 , котрий без відома позивачки провів державну реєстрацію спірного договору оренди землі без номера, визнати недійсним рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 12271001 від 08 квітня 2014 року, видане Реєстраційною службою Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області (державний реєстратор Бойко Вероніка Ігорівна), а саме право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6822187500:04:008:0007, що знаходиться на території Тернавської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, загальною площею 2,1762 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
10 грудня 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з письмовою заявою про збільшення позовних вимог, мотивуючи це тим, що при ознайомленні з матеріалами справи, звернула увагу, що у оригіналі справи № 214817768221, наданої Сектором з питань державної реєстрації Ізяславської районної державної адміністрації на виконання ухвали суду від 26 вересня 2019 року, знаходиться Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу 20185103) від 08 квітня 2014 року, підставою видачі якого зазначена заява ОСОБА_2 з реєстраційним номером 6166101. Позивачка вказує, що у рішенні про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 12271001 від 08 квітня 2014 року зазначено, що заяву про державну реєстрацію прав та їх обмежень подав ОСОБА_2 , котрий діяв на підставі довіреності № 284, наданої ТОВ СГП «Агрос-Віста» 07 квітня 2011 року. ОСОБА_3 посилається на те, що не надавала право на розпорядження своєю земельною ділянкою за кадастровим номером 6822187500:04:008:0007, що знаходиться на території Тернавської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, загальною площею 2,1762 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ні ТОВ СГП «Агрос-Віста», ні ОСОБА_2 . Позивачка вважає, що ОСОБА_2 провів державну реєстрацію права оренди земельної ділянки без відома ОСОБА_3 , чим, на думку ОСОБА_3 , порушив її права щодо розпорядження своєю власністю, оскільки після вищезазначених дій ОСОБА_2 ОСОБА_3 не має можливості розпоряджатись своєю власністю, а також вважає, що ці дії спричинили їй значні фінансові витрати та завдали моральну шкоду. Позивачка зазначає, що нервові стреси, вживання ліків у зв'язку з діями ОСОБА_2 призвели до погіршення здоров'я, внаслідок чого в подальшому вона змушена була зробити хірургічну операцію. ОСОБА_3 просить визнати недійсним рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 12271001 від 08 квітня 2014 року, видане Реєстраційною службою Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області (державний реєстратор Бойко Вероніка Ігорівна), а саме право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6822187500:04:008:0007 площею 2,1762 га та стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень.
Позивачка ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала.
Представник відповідача ТОВ СГП «Агрос-Віста» у судове засідання на неодноразові виклики не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач ТОВ СГП «Агрос-Віста» повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав.
Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, матеріали справи № 214817768221, суд знаходить, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
30 жовтня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ СГП «Агрос-Віста» про визнання договору оренди землі недійсним.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 листопада 2018 року відкрите провадження за вказаною заявою.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07 лютого 2019 року за клопотанням позивачки призначена судова почеркознавча експертиза, провадження у справі було зупинене на час проведення експертизи.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 11 червня 2019 року провадження у справі було відновлене.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2019 року за клопотанням позивачки призначена судова почеркознавча експертиза, провадження у справі було зупинене на час проведення експертизи.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 грудня 2019 року провадження у справі було відновлене.
10 грудня 2020 року ОСОБА_3 подала заяву про збільшення позовних вимог, заявила вимоги до ТОВ СГП «Агрос-Віста» та ОСОБА_2 про визнання рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень недійсним, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2020 року за клопотанням позивачки залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ізяславської міської ради.
02 березня 2021 рокузакрите підготовче провадження.
Правовідносини, які виникають з правочинів, зокрема, договорів регулюються Цивільним кодексом України; правовідносини, які виникають з приводу оренди землі, також регулюються Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі»; процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначають Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», а тому суд приходить до висновку про доцільність застосування у даному випадку норм, які містяться у Цивільному кодексі України, Земельному кодексі України, Законі України «Про оренду землі», Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
У ст. 1 ЦПК України вказано, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Стаття 204 Цивільного Кодексу України проголошує, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до вимог ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правові наслідки недійсності правочину визначені у статтях з 216 по 235 Цивільного Кодексу України та залежать від причини недійсності правочину.
Згідно ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7, 8 ст. 93 Земельного Кодексу України в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.
Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
2) визнання правочину недійсним;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
За вимогами ст. 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
ОСОБА_3 вказує, що договір оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року з ТОВ СГП «Агрос-Віста» не підписувала, підпис від її імені в графі «Орендодавець» у вказаному договорі, підпис від її імені в графі «Земельну ділянку передав» в Акті приймання-передачі земельної ділянки в оренду, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СГП «Агрос-Віста», виконані іншими особами.
За клопотанням самої ОСОБА_3 07 лютого 2019 рокусудом була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експерту Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів № 694-696/19-26 від 16 травня 2019 року підписи від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СГП «Агрос-Віста», та в графі «Земельну ділянку передав» Акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СГП «Агрос-Віста», виконані рукописним способом без попередньої підготовки та технічних засобів. Надати відповідь на питання: «Чи був виконаний власноручно ОСОБА_3 підпис на договорі оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року у графі «Орендодавець»?» та «Чи був виконаний власноручно ОСОБА_3 підпис у акті приймання-передачі земельної ділянки у графі «Земельну ділянку передав»?» - не виявилось можливим.
За клопотанням позивачки 24 жовтня 2019 року судом була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів № 2816-2818/19-26 від 10 грудня 2019 року підписи від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СГП «Агрос-Віста», та в графі «Земельну ділянку передав» Акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СГП «Агрос-Віста», виконані рукописним способом без попередньої підготовки та технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_3 на договорі оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року у графі «Орендодавець» виконаний самою ОСОБА_3 . Підпис від імені ОСОБА_3 у акті приймання-передачі земельної ділянки у графі «Земельну ділянку передав» виконано самою ОСОБА_3 .
Жодних інших доказів на підтвердження того, що підпис у договорі оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року у графі «Орендодавець» та підпис у акті приймання-передачі земельної ділянки у графі «Земельну ділянку передав» зроблено не ОСОБА_3 , а іншою особою, суду надано не було.
Позивачка повідомила суд, що з приводу підробки договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року звернулась до правоохоронних органів з заявою про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідні відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, однак в подальшому кримінальне провадження було закрите. У судовому засіданні, яке відбулося 24 березня 2021 року ОСОБА_3 надала суду постанову Шепетівської місцевої прокуратури від 05 березня 2021 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження, згідно якої скасована постанова дізнавача СД Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019241270000019 20 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
З метою отримання інформації про наявність підозрюваних у вчиненні вказаного кримінального правопорушення судом були направлені відповідні запити дізнавачу та прокурору. Згідно наданих на запит суду відповідей дізнавача сектору дізнання Шепетівського РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 1274/121/124/106/02/2021 від 26 березня 2021 року та прокурора Шепетівської окружної прокуратури № 83-184-19 від 26 березня 2021 року досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019241270000019 20 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, триває та проводиться сектором дізнання Шепетівського РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в рамках вказаного провадження жодна особа не повідомлялась про підозру.
Крім того, суду не було вказано інших підстав для визнання договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року недійсним та не було надано доказів на підтвердження недійсності такого договору.
Відповідач ТОВ СГП «Агрос-Віста» у своєму відзиві на позовну заяву повідомив, що ОСОБА_3 регулярно отримувала орендну плату за користування орендарем земельною ділянкою позивачки.
Сама ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила, що до 2019 року отримувала орендну плату від ТОВ СГП «Агрос-Віста».
Таким чином, судом встановлено, що договір оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року підписаний ОСОБА_3 , земельна ділянка за кадастровим номером 6822187500:04:008:0007, що знаходиться на території Тернавської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, загальною площею 2,1762 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, перебуває у користуванні ТОВ СГП «Агрос-Віста», за користування її земельною ділянкою ОСОБА_3 отримує орендну плату від орендаря ТОВ СГП «Агрос-Віста».
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СГП «Агрос-Віста».
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав;
нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
- органи державної реєстрації прав - Укрдержреєстр та структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру;
- уповноважена особа - особа, якій на підставі договору або іншого документа, визначеного законодавством, надано повноваження щодо подання документів для проведення державної реєстрації прав.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до зазначеного Закону.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
За вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, систему органів державної реєстрації прав становлять:
Міністерство юстиції України;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав;
органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).
Відповідно до вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).
Стаття 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, визначає повноваження органу державної реєстрації прав. Орган державної реєстрації прав:
1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;
2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;
3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;
4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;
5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Частини 2 та 4 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, визначає повноваження державного реєстратора, котрий:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);
відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;
3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;
4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;
5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;
6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;
8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;
8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;
9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об'єкти нерухомого майна, а саме на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що є похідними від права власності, проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно відповідно до вимог цього Порядку, крім випадків, коли державна реєстрація речового права, що є похідним від права власності, проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності, а також коли державна реєстрація права власності проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.
У відповідності з вимогами ч. ч. 1, 2, 4, 12, 13 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата і час реєстрації відповідної заяви.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п. п. 8, 10, 13, 15, 20, 21 постанови Кабінету Міністрів України
від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Заявник під час подання заяви особисто пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу. У разі подання заяви уповноваженою особою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім вказаного документа, пред'являється документ, що підтверджує її повноваження.
Заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:
1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);
2) повноважень заявника;
3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;
5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.
На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше, державний реєстратор відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об'єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства. Державний реєстратор оформляє рішення про державну реєстрацію прав у одному примірнику.
Згідно ч. ч. ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до вимог п. п. 35, 36, 37, 38 постанови Кабінету Міністрів України
від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.
Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.
Для проведення державної реєстрації речових прав заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає копію документа, що посвідчує його особу (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування). У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подаються копія документа, що посвідчує заінтересовану особу, та копія реєстраційного номера облікової картки платника податку такої особи, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідним органам державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.
Судом було досліджено матеріали справи № 214817768221, наданої на виконання ухвали суду Ізяславською районною державною адміністрацією, щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку за кадастровим номером 6822187500:04:008:0007, що знаходиться на території Тернавської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, загальною площею 2,1762 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому встановлено, що 18 листопада 2013 року до державного реєстратора Реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області звернулась ОСОБА_3 з письмовою заявою про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - земельну ділянка за кадастровим номером 6822187500:04:008:0007, що знаходиться на території Тернавської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, загальною площею 2,1762 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (картка прийому заяви № 8040395). На підставі вказаної заяви та поданих заявницею документів 18 листопада 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області винесене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведена державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 6822187500:04:008:0007, що знаходиться на території Тернавської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, загальною площею 2,1762 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У судовому засіданні ОСОБА_3 заперечувала факт свого звернення до державного реєстратора Реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області із зазначеною заявою, при цьому вказала, що зазначене рішення нею не оскаржувалось та не оскаржується.
Разом з тим, у судовому засіданні, яке відбулось 24 жовтня 2019 року, ОСОБА_3 подала суду письмове клопотання про проведення додаткової експертизи підписів у договорі оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року у графі «Орендодавець» та у акті приймання-передачі земельної ділянки у графі «Земельну ділянку передав». У вказаному клопотанні міститься твердження, що підпис у картці прийому заяви № 8040395 належить саме ОСОБА_3 , а тому позивачка наполягала на тому, щоб при проведенні почеркознавчої експертизи була прийнята до уваги картка прийому заяви № 8040395 у двох примірниках.
Згідно резолютивної частини ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2019 року у відповідності з письмовим клопотанням ОСОБА_3 експертам були направлені в якості вільних зразків підпису ОСОБА_3 , підписи, які містяться у справі № 214817768221 у картці прийому заяви № 8040395 у графі «Документи згідно з переліком отримав ОСОБА_4 » а. с. 4; у справі № 214817768221 у картці прийому заяви № 8040395 у графі «Документи згідно з переліком отримав ОСОБА_4 » а. с. 5.
Договір оренди землі без номера між ОСОБА_3 та ТОВ СГП «Агрос-Віста» підписаний 19 листопада 2013 року відповідно до відомостей з оригіналу зазначеного договору.
ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора Реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області в якості представника ТОВ СГП «Агрос-Віста» як орендаря земельної ділянки за кадастровим номером 6822187500:04:008:0007, що знаходиться на території Тернавської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, загальною площею 2,1762 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з письмовою заявою про державну реєстрацію іншого речового права відповідно до договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року між ОСОБА_3 та ТОВ СГП «Агрос-Віста» 08 квітня 2014 року, що підтверджується карткою прийому заяви № 12253014.
На підставі вказаної заяви та поданих документів державним реєстратором Реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області 08 квітня 2014 року винесене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведена державна реєстрація іншого речового права - оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 214817768221, що знаходиться на території Тернавської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, кадастровий номер 6822187500:04:008:0007, за ТОВ СГП «Агрос-Віста».
Єдиною підставою визнання вказаного рішення недійсним позивачка вказала те, що державна реєстрація проведена без дозволу ОСОБА_3 як власника земельної ділянки.
Разом з тим, наведені норми як Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», так і постанови Кабінету Міністрів України
від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, не містять вимоги до державного реєстратора при державній реєстрації іншого речового права отримувати згоду власника майна, підставою для такої реєстрації може бути заява правонабувача або сторона правочину. Оскільки право оренди виникло на підставі договору між ОСОБА_3 та ТОВ СГП «Агрос-Віста», то ТОВ СГП «Агрос-Віста» являється стороною правочину, а тому має право звертатись до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки.
Наведені норми як Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», так і постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, не містять заборони державному реєстратору проводити державну реєстрацію іншого речового права, зокрема, права оренди, за відсутності власника майна чи його дозволу на таку реєстрацію при наявності укладеного правочину.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 12271001 від 08 квітня 2014 року, видане Реєстраційною службою Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області (державний реєстратор Бойко Вероніка Ігорівна), а саме право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6822187500:04:008:0007 площею 2,1762 га.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За приписами ст. 23 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок, що підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність сукупності чинників: наявність моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнала фізична особа; неправомірність рішень, дій чи бездіяльності особи, до якої поставлена вимога про відшкодування моральної шкоди; наявність вини особи, до якої поставлена вимога про відшкодування моральної шкоди; причинний зв'язок між не правомірними рішеннями діями чи бездіяльністю особи, до якої поставлена вимога про відшкодування моральної шкоди та на наслідками у вигляді моральної шкоди.
З досліджених матеріалів справи № 214817768221 судом встановлено, що з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме про виникнення права оренди земельної ділянки на підставі договорі оренди землі без номера від 19 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СГП «Агрос-Віста», звернувся ОСОБА_2 від імені ТОВ СГП «Агрос-Віста», діючи на підставі довіреності № 284, виданої 07 квітня 2011 року.
Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_2 , копія якої надана суду, ОСОБА_2 був прийнятий на посаду юрисконсульта у ТОВ СГП «Агрос-Віста» 01 березня 2011 року.
Під час розгляду справи суду не було надано доказів, які б доводили неправомірність дій ОСОБА_2 при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень у вигляді виникнення права оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 , наявність вини ОСОБА_2 .
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, відсутні підстави для відшкодування понесених позивачкою судових витрат.
Керуючись ст. ст. 93, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 11, 15, 16, 23, 202, 204, 215, 759, 1167 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про оренду землі», Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про судовий збір», постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», ст. ст. 1, 2, 4, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізяславським РВУМВС України в Хмельницькій області 08 червня 2001 року, жительки АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Агрос-Віста» (місце розташування 30364 с. Влашанівка Ізяславського району Хмельницької області, вул. Героїв Майдану, буд 1 А, код ЄДРПОУ 23651875), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ізяславським РВУ МВС України в Хмельницькій області 27 червня 1996 року, жителя АДРЕСА_1 ), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ізяславської міської ради (місце розташування 30300 м. Ізяслав Хмельницької області, вул. Незалежності, 43, код ЄДРПОУ 04060720) про визнання рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень недійсним, стягнення моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 14 травня 2021 року.
Суддя О. С. Янішевська