Справа №766/6543/21
н/п 3/766/5996/21
14.05.2021 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В.
за участю захисника: Магди М.А.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
Відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ВАБ №649275 від 11.04.2021 р., відповідно до якого останній 11.04.2021 р. об 11:40 годині, перебуваючи за адресою: м. Херсон, вул. І.Кулика, 139-а, будучи старшим продавцем магазину «Одяг та Взуття», не вжив заходів щодо припинення роботи магазину, чим порушив позачергове засідання комісії протоколу №9 від 09.04.2021 р.
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме: порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, просили закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначили, що ОСОБА_1 працює на посаді продавця-консультанта у ФОП « ОСОБА_2 » в магазині за адресою: АДРЕСА_2 та не уповноважений приймати рішення про закриття магазину, а тому не є суб'єктом вказаного правопорушення. Крім того, у протоколі не вказано яку саме норму закону було порушено, відсутнє посилання на конкретну назву, пункт чи статтю.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП представниками поліції була обґрунтована наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №649275 від 11.04.2021 р., за змістом якого встановлено дату та час (11.04.2021 р. об 11:40 годині), місце (магазин «Одяг та Взуття», за адресою: АДРЕСА_2 ) та обставини (будучи старшим продавцем магазину, не вжив заходів щодо припинення роботи магазину) вчиненого порушення, а також визначено, що ОСОБА_1 допущено порушення позачергового засідання комісії протоколу №9 від 09.04.2021 р.;
- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.07.2018 р., з якої вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах;
- копією трудового договору №6 від 01.08.2018 р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду продавця-консультанта;
- відео-файлом з нагрудного відео-реєстратора поліцейського, зі змісту якого вбачається, що працівниками поліції оглянуто магазин, в якому присутні покупці.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи, завдяки чому орган, який розглядає матеріали справи про адміністративне правопорушення може встановити конкретні дії/бездіяльність допущені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, аналіз норми ст. 44-3 КУпАП свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог щодо заборони та обмежень роботи суб'єктів господарювання, які приймають відвідувачів, може нести виключно суб'єкт господарювання.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (далі - ГК України) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та трудового договору №6 від 01.08.2018 р. фізичною особою-підприємцем, який здійснює торгівлю одягом є ОСОБА_2 . Відомості про державну реєстрацію ОСОБА_1 , як особи, яка здійснює господарську діяльність та є офіційно зареєстрованою, в матеріалах справи відсутні, а останній є лише найманим працівником (продавцем-консультантом). Жодних відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_1 є особою, яка має відповідні повноваження щодо забезпечення виконання вимог закону щодо карантинних обмежень матеріали справи не містять.
Крім того, зі змісту протоколу серії ВАБ №649275 від 11.04.2021 р. вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушенняпозачергового засідання комісії протоколу №9 від 09.04.2021 р. Проте не зазначено яким саме органом складено вказаний протокол та який пункт протоколу було порушено.
Так, Протоколом №9 позачергового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайної ситуації виконавчого комітету Херсонської міської ради від 09.04.2021 р. запроваджено додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи на території Херсонської міської територіальної громади, згідно яких встановлено 12 пунктів відповідних заборон в межах території Херсонської міської територіальної громади з 00 год. 00 хв. 10.04.2021 до 24 год. 00 хв. 15.04.2021.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом за інкримінованим йому правопорушенням, а тому відповідно не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. За відсутністю хоча б одного елементу складу правопорушення, притягнення до будь-якого виду відповідальності не можливе. Саме на особу, уповноважену на складання протоколу, покладено обов'язок збирання доказів, що з огляду на викладене належним чином здійснено не було.
Крім того, складений протокол фактично не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не містить повний виклад фактичних обставин справи, а саме: порушення якої саме норми було допущено ОСОБА_1 . Оскільки ж за нормами КУпАП суд не має повноважень на корегування фабули протоколу у справі про адміністративне правопорушення, який за своєю суттю є актом обвинувачення, притягнення до відповідальності за останнім не можливо.
Оцінюючи встановлені факти, суд враховує окрім викладеного таке.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 44-3, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Л.В. Валігурська