Справа №766/16976/20
н/п 4-с/766/187/20
в порядку судового контролю
11 травня 2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Сімірзіна П.М., з участю представника заявника скарги - адвоката Кулік В.М., представника відділу ДВС Андрійченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо зняття арешту з майна, стягувач: Акціонерне товариство «ВТБ Банк»,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), які полягають у не знятті арешту з його майна, що був накладений за виконавчими провадженнями: ВП № 38794765 від 11.07.2013 року та ВП № 48641427 від 09.09.2015 р. з виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м.Херсона №2120/12320/12 від 09.06.2013 року. Вказував на повне погашення заборгованості, скасування постанови про стягнення з нього виконавчого збору, а тому відсутність підстав для продовження арешту його майна.
Скарга прийнята до розгляду суддею Херсонського міського суду Херсонської області Зуб І.Ю., призначене судове засідання на 06.11.2020 року.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.11.2020 року задоволено самовідвід головуючого, справа передана на повторний автоматизований розподіл та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 06.11.2020 року передана в провадження судді Ус О.В.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 11.11.2020 року справа прийнята в провадження судді Ус О.В., призначене до розгляду в судовому засіданні, запропоновано викласти свої заперечення проти скарги письмово, надати в судове засідання матеріали виконавчих проваджень.
07.05.2021 року до суду надійшов відзив на скаргу Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), відповідно до якого зазначено, що підстави для зняття арешту відсутні, оскільки в редакції Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на час повернення виконавчого листа арешт з майна не знімається. Надати копії матеріалів виконавчих проваджень неможливо через їх знищення через закінчення строку зберігання. Посилалися на правову позицію Верховного Суду у справі № 755/16496/19 та звертали увагу на те, що від боржника не надходило на депозитний рахунок ДВС суми коштів, необхідної для задоволення вимог про стягнення виконавчого збору.
В судовому засіданні представник заявника скарги підтримала скаргу в повному обсязі та дала пояснення, аналогічні викладеним у скарзі.
Представник ДВС вважав скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у відзиві на скаргу. Вказав, що жодних відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 не існує, виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 також не існує.
Представник стягувача в судове засідання не прибув - про час, дату та місце розгляду скарги стягувач повідомлений належним чином, неявка представника не є перешкодою для розгляду справи за суттю за приписами .2 ст. 450 ЦПК України.
Суд заслухавши вступні слова представників боржника та ДВС, дослідивши наявні сторонами докази, встановив наступні обставин та відповідні ним правовідносини.
19.06.2013 року Суворовським районним судом м. Херсона видано виконавчий лист за справою №2120/12320/12 р. від 25.03.2013 року, згідно якого визначено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Херсонська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", заборгованість у розмірі 14610,62 (чотирнадцять тисяч шістсот десять доларів США шістдесят два центи), що еквівалентно 116782,69 грн. (сто шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві грн. шістдесят дев'ять коп.), що підтверджено копією відповідного виконавчого листа (арк. справи 13).
Виконавче провадження № 38794765 відкрите 11.07.2013 р. старшим державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні (арк. справи 14), а 11.12.2014 виконавчий лист повернутий на підставі п.5 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу через не встановлення місця знаходження боржника (арк. справи 15).
Згідно інформації щодо ВП 38794765 11.07.2013 р. накладено арешт на майно боржника та оголошена заборона на його відчуження за заявою стягувача, 19.07.2013 року винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 11678,26 грн. старшим державним виконавцем Златовим Д.О., відомості щодо надіслання вказаної постанови боржнику відсутні.
Постановою державного виконавця Лепської А.В. від 09.09.2015 року відкрито виконавче провадження №48641427 з виконання зазначеного вище виконавчого листа, 09.09.2015 р. накладено арешт на майно боржника та оголошена заборона на його відчуження за заявою стягувача, 14.03.2016 р. вказаним державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 11678,26 грн. Відомості про надіслання постанови боржнику відсутні. Виконавче провадження закінчено на підставі п.10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення до іншого відділу ВДВС).
Постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Жорноклей О.А. від 23.02.2017 року відкрите виконавче провадження №53467175 (з виконання виконавчого листа №2/668/378/13 від 19.06.2013 року).
За приписами ч.4 ст. 83 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року у справі №540/528/20 за позовом ОСОБА_1 до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання дій протиправними, скасування постанов, що набрала законної сили за постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 10.06.2020 р. (арк. справи 31-39) встановлено, що у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з місця роботи, розташованого в м. Києві, постановою державного виконавця від 26.05.2017 року на підставі ч.4 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавче провадження №53467175 передано до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Згідно інформації про ВП № 53467175 26.06.2017 р. виконавче провадження прийнято до виконання державним виконавцем Дубовою О.М., про що винесена відповідна постанова.
07.05.2019 року в рамках виконавчого провадження №53467175, державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника - ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 11678,26 грн.
04.09.2019 року до відділу державної виконавчої служби надійшов лист Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в якому, окрім іншого, зазначено, що прощеною є заборгованість ОСОБА_1 в розмірі 14610,62 доларів США.
27.11.2019 р. ВП № 53467175 закінчене на підставі п.9 ч.1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання. Визначено, що заборгованість за виконавчим документом відсутня, арешт накладався в рамках виконавчих проваджень 38794765 та 48641427 11.07.2013 року та 09.09.2015 р. (арк. справи 18).
Фактично спірним у цій справі є бездіяльність виконавчої служби щодо зняття арештів, які були накладені в ході виконавчих проваджень за виконавчим листом № 2120/12320/12.
Заявник скарги не погоджується з позицією виконавчої служби, яка вважає, що скасування постанов про накладення арешту неможливе через те, що закритими виконавчими провадженнями не стягнуто виконавчий збір.
На обґрунтування правомірності своєї бездіяльності виконавча служба посилається на правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 755/16496/19, відповідно до якою підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Судом встановлено, що арешти майна боржника були проведені з виконання одного і того виконавчого документа - виконавчого листа №2120/12320/12 від 19.06.2013 р.
Вперше арешт накладений 11.07.2013 року, 19.07.2013 р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору 11678,26 грн., виконавче провадження завершене поверненням виконавчого документу стягувачеві на підставі п.5 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» 11.12.2014 р.
Арешт з майна боржника не знімався на підставі ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час повернення виконавчого документу).
Слід зазначити, що ч.3 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, як на час винесення постанови, так і на час повернення виконавчого листа) визначала, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Вдруге арешт накладений 09.09.2015 року, 14.03.2016 р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору 11678,26 грн., виконавче провадження закінчене направленням виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» 14.03.2016 р.
Слід зазначити, що винесення повторної постанови про стягнення виконавчого збору не було передбачено ч.3 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», а арешт не знімався на підставі ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час закінчення виконавчого провадження).
За останнім виконавчим провадженням, яке було прийняте до провадження державного виконавця Дубової О.М. 26.06.2017 р. (передано з ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві до Суворовського РВ ДВС у м.Херсон ГТУЮ в Херсонській області - ВП № 53467175), 05.06.2019 винесена постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 11678,26 грн., а 21.11.2019 р. виконавче провадження закрите за п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення).
В подальшому постанова про стягнення виконавчого збору скасована рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року у справі № 540/528/20 за позовом ОСОБА_1 до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання дій протиправними, скасування постанов, що набрала законної сили за постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 10.06.2020 р. (арк. справи 31-39).
Виконавчі провадження № 38794765 та 48641427 за повідомленням ДВС знищені, докази направлення відповідних постанов боржнику суду не надано.
В новій редакції Закону України «Про виконавчий збір» (ст. 27) останній стягується разом з постановою про відкриття виконавчого провадження.
За ч.6 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
При цьому, судовою колегією П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі № № 540/528/20 за позовом ОСОБА_1 до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) встановлено, що станом на 16.12.2016р. позивач розрахувався за виконавчим документом по ВП № 53467175 в повному обсязі. В свою чергу, виконавче провадження №53467175 відкрите відповідною постановою державного виконавця від 23.02.2017 року. Таким чином, виконавчий збір за виконавчим провадженням №53467175 не підлягав стягненню з позивача, також, і з підстав положень ч.9 ст. 27 Закону №1404, п.8 Р. 111 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, як виконавчий збір за провадженням, закінченим на підставі пункту 9 ч.1 ст. 39 Закону №1404, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
За приписами ч.3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Доказів винесення такої постанови відділом державної виконавчої служби не надано та до виконання такої постанови не пред'явлена. Поновлення строку для винесення такої постанови законом не передбачено.
Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для продовження арешту майна скаржника відсутні, оскільки у передбаченому законом порядку стягнення виконавчого збору в частині, що не була стягнута під час попередніх виконань, неможлива. Крім того, фактично постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 53467175 припинена чинність арешту та скасовані інші заходи примусового виконання рішення, якими на думку суду є накладення арешту у виконавчих провадженнях 38794765 та 48641427. Оскільки, незважаючи на вищевикладені обставини, виконавчою службою не прийнято заходів відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» щодо припинення арешту майна шляхом внесення відповідних відомостей щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника, така бездіяльність виконавчої служби порушує право володіти, користуватися та розпоряджатися заявником скарги своїм майном на свій розсуд через наявність обтяжень на належне йому майно, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги, внаслідок чого скарга на підставі ч.2 ст. 451 ЦПК України підлягає задоволенню в повному обсязі.
Наявність судових витрат не встановлена.
Ухвала в повному обсязі складена 14 травня 2021 року.
На підставі викладено, керуючись ст. 258-261, 353-355, 447-453 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо зняття арешту з майна, стягувач: Акціонерне товариство «ВТБ Банк» задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 та зобов'язати особу, визначену начальником Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) усунути порушення прав ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом зняття арешту з всього його майна, накладеного постановами ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні (фактично правонаступник - Суворовський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження за виконавчими провадженнями: ВП № 38794765 від 11.07.2013 року та ВП № 48641427 від 09.09.2015 р. з виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м.Херсона № 2120/12320/12 від 09.06.2013 року.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
СуддяО. В. Ус