Справа № 654/669/21
Провадження №2/654/604/2021
14 травня 2021 року Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Сіянко В.М.,
за участю секретаря Петришак В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань Херсонської області в порядку заочного розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач 18 березня 2021 року звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачкою по справі перебуває у зареєстрованому шлюбі з 2017 року. Сімейне життя не склалося через різні погляди на життя, перестали бути пов'язані спільним побутом, тому позивач просить розірвати шлюб.
Позивач у судове засідання не з'явився.
Представник позивач позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала.
Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідачки і ухвалює заочне рішення.
Дослідивши та оголосивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зі свідоцтва про шлюб, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 31 грудня 2017 року, актовий запис №4.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (надалі - СК України), кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Однією з основних засад шлюбу, передбачених ст. 24 СК України є його добровільність.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Згідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Суд встановив, що сторони не проживають разом, подружні відносини остаточно припинені, спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, посилається на те, що сім'ю зберегти неможливо.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи категоричне небажання позивача відновлювати подружні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього кодексу.
Керуючись ст.ст.104, 105 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 31 грудня 2017 року у виконавчому комітеті Новософіївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, актовий запис №4 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. М. Сіянко