Чортківський районний суд Тернопільської області Копія
14 травня 2021 року Справа № 608/971/21
Номер провадження1-кс/608/414/2021
Слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Чортківського районного суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, -
Слідчий СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , посилаючись на те, що СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР 06 травня 2021 року за № 12021211110000136. Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 травня 2021 біля 06.00 год., у ОСОБА_5 , який перебував на території ЖБК «Автолюбитель» по вул. Ст. Бандери 58Б в м. Чортків, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у приміщення. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , 06 травня 2021 біля 06.00 год., переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, керуючись корисливим мотивом, шляхом пошкодження навісного замка проник у гаражне приміщення № НОМЕР_1 ЖБК «Автолюбитель» по вул. Ст. Бандери, 58Б в м. Чортків, звідки незаконно заволодів транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «LIFAN LF200-10B», номер кузова « НОМЕР_2 » державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_2 . В подальшому за допомогою викрутки завів мотоциклом марки «LIFAN LF200-10B», номер кузова « НОМЕР_2 » державний номерний знак НОМЕР_3 , та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинив ОСОБА_7 , матеріальної шкоди на загальну суму 42000 гривень. ОСОБА_5 14 травня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у приміщення. Підставою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Під час досудового розслідування зібрано ряд доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Ці докази містяться в: заяві ОСОБА_7 від 06 травня 2021 року про вчинення вказаного злочину; показаннях потерпілого ОСОБА_7 , який у ході свого допиту підтвердив факт незаконного заволодіння його транспортним засобом; показаннях свідка ОСОБА_8 , який в ході допиту підтвердив, що ОСОБА_5 06.05.2021 року підійшов до гаража, що в ЖБК «Автолюбитель» та почав пиляти навісний замок; показаннях свідка ОСОБА_9 , яка в ході допиту підтвердила, що ОСОБА_5 06.05.2021 року показав їй транспортний засіб «LIFAN», яким в подальшому і користувався; оглядом місця події, на якому ОСОБА_5 показує де зберігав викрадений транспортний засіб «LIFAN LF200-10B», номер кузова « НОМЕР_2 » державний номерний знак НОМЕР_3 . За таких обставин оголошення підозри та обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , не суперечать нормам Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та нормам КПК України. В клопотанні вказується на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, та зазначається, що обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти даним ризикам. В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримують клопотання та просять його задовольнити з мотивів, викладених в ньому. Суду пояснили, що ОСОБА_5 крадіжки вчиняє систематично, неодноразово судимий, може впливати на свідків та потерпілих, тому обрання менш суворого запобіжного заходу щодо нього не буде результативним. Підозрюваний ОСОБА_5 щодо клопотання заперечує, суду пояснив, що погоджується з підозрою, не заперечує щодо вчинення ним кримінального правопорушення, однак просить обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 вважає підозру відносно його підзахисного правильною,однак ризики стороною обвинувачення не доведені..Свідки на яких може впливати підозрюваний, як зазначається в клопотанні, не є прямими очевидцями вчинення ним злочину. Ризики на які посилається прокурор передбачені ст.177 КПК України відсутні.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують його доводи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу слід задовольнити з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначалось вище, ОСОБА_5 14 травня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднано з проникненням у приміщення.
Як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності та відбував покарання у вигляді позбавлення волі, що підтверджується відомостями, які містяться в вимозі про судимість ОСОБА_5 , однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову вчинив нове умисне кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 289 КК України. Вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , схильний до вчинення злочинів і може продовжити злочинну діяльність, а це є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Гр. ОСОБА_5 також повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України, внесених до ЄРДР за №12021216110000104 від 13.04.2021 року.
У ході розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно ніде не працює, а відтак може змінити своє місце проживання і виїхати за межі м. Чорткова. ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимий за крадіжки, вчинив умисний злочин, за які законом передбачено безальтернавне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-х до 8-ми років з конфіскацією майна або без такої, а тому спокуса ухилитися від слідства та суду у нього є великою і, як вказано вище, немає вагомих перешкод для того, щоб піддатися цій спокусі, а це є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, слід врахувати, що ОСОБА_5 , раніше неодноразово відбував покарання у вигляді позбавлення волі, а тому йому добре відомо про всі несприятливі обставини, які настануть для вказаного підозрюваного після того, як йому вкотре буде призначено згадану міру покарання.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він, будучи місцевим жителем та перебуваючи на волі, використовуючи свої зв'язки може незаконно впливати на свідків, шляхом схиляння до відмови від дачі показань чи дачі завідомо неправдивих показань, чим перешкодить кримінальному провадженню, а це є ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В матеріалах клопотання відсутні достатні докази, в рамках даного кримінального провадження, того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, зможе запобігти наявному вищевказаному ризику і ця обставина, передбачена п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання не доведена.
Зі змісту ст. 178 зазначеного Кодексу вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Частиною 1 статті 183 вказаного Кодексу передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає підозру обґрунтованою, враховує, що ОСОБА_5 в міру: 1) тяжкості покарання, яке йому загрожує (позбавлення волі від 5 до 8-ми років); 2) репутації і попереднього кримінального минулого; 3) способу життя; 4) майнового стану і відсутності офіційного місця роботи, - не зможе дотриматись належної процесуальної поведінки у випадку обрання щодо нього менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою. Застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також, зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за доцільне клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
При цьому слідчий суддя враховує вимоги статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яким передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У зв'язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 Кодексу слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Застава судом визначається в розмірі, визначеному ч. 5 ст. 182 КПК України.
Крім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , визначені цими правовими нормами обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) днів.
Визначити розмір застави у межах тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки: прибувати до слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області із встановленою ним періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що він звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, прокурора та суд.
З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали становить 60 днів і закінчується о 19 годині 00 хвилин 12 липня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена в Тернопільський апеляційний суд протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя : (підпис)
Копія вірна:
Оригінал ухвали знаходиться в кримінальному провадженні №12021211110000136 від 06 травня 2021 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1