Справа № 521/5475/21
Пр-ня по справі № 1-кп/521/1162/21
Дата і місце постановлення вироку:
05 травня 2021 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Малиновський районний суд м. Одеси у складі судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 .
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020160470001600 від 07.06.2020 року.
Прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеси, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, не одружений.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа:
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 та ч.2 ст. 185 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення:
ОСОБА_3 , будучи раніше засудженим вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 13.01.2021 року за скоєння 03.12.2018 року злочину за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, повторно, 06.06.2020 року, приблизно о 21 годині, знаходячись в торговому центрі «Метро 12», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 29, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, таємно заволодів блоком сигарет «Heets Amber», вартістю 396 гривень 83 копійки та блоком сигарет «Heets Yello», вартістю 396 гривень 83 копійки, поклавши їх до рюкзаку чорного кольору, не пред'явив їх до сплати на касі, тим самим завдавши ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» матеріальну шкоду у сумі 793 гривні 66 копійок, однак не зміг закінчити злочин до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений співробітниками охорони магазину при виході з приміщення.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:
Частина 2 ст. 15 та ч.2 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів:
Суд з'ясував обставини та перевіряв їх іншими доказами, шляхом дослідження документів, наданих сторонами, відповідно до яких:
- 30.03.2021 року ОСОБА_3 затриманий на підставі ухвали суду про затримання та у відношенні нього обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (протокол затримання від 30.03.2021 року, ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 31.03.2021 року);
- на блок сигарет «Heets Amber» та блок сигарет «Heets Yello» накладено арешт та віддано на відповідальне зберігання потерпілому (ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 11.06.2020 року; зберігальна розписка);
- DVD-R диск з 3 відеофайлами визнаний речовим доказом та залучений до матеріалів кримінального провадження (постанова про визнання речових доказів від 07.06.2020 року);
- обвинувачений раніше судимий (вимога від 01.04.2021 року, копія вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 13.01.2021 року); на обліку в КУ «ООМЦПЗ» не значиться (довідка).
Клопотань від сторін про визнання доказів недопустимим не надходило. Інших доказів сторони не надавали.
При цьому суд керується рішенням ВС (справа №521/11693/16-к провадження №51-380 км 17), в якому у мотивувальній частині вироку зазначено Висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме «Відповідно до ч 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Однак дана норма не звільняє суд від обов'язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадження та визначені ст. 91 КПК України. Тобто законодавець зобов'язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК України лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин».
Вказаний висновок був зроблений в зв'язку з тим, що на думку ВС місцевий суд при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, допустив невиправдане спрощення, усупереч ст. 374 КПК України не зазначив чіткого місця вчинення злочину (м. Одеса), а також спосіб проникнення до житла та перелік викраденого майна, тобто, не зазначив обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та які, незважаючи на розгляд кримінального провадження у порядку ч.3 ст. 349 КПК України, мають бути встановлені в рішенні суду.
В даному випадку у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним суд на підставі наданих сторонами доказів встановив всі відомості відповідно до вимог ст. 374 КПК України та в такому випадку ані законодавець, ані позиція ВС, ані загальні засади кримінального провадження не зобов'язує суд вимагати від прокурора надання додаткових доказів на підтвердження правової позиції.
Принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст. 7 та ст. 22 КПК України) та диспозитивності (п.19 ч.1 ст. 7 та ст. 26 КПК України), а також ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини забороняє вимагати від сторін подання доказів на підтвердження правової позиції та вимагає від суду прийняття рішення на підставі наданих доказів.
Суд, дослідивши обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що вони є достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_3 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 та ч.2 ст. 185 КК України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання:
Відповідно до ст. 66 КК України в обвинувальному акті зазначена пом'якшуюча обставина - щире каяття.
Обвинувальним актом не встановлено обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості зазначати вказані обставини у вироку.
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання:
Призначаючи покарання суд керується вимогами ч.2 ст. 65 КК, якою встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі N 298/95/16-к провадження N 51-2501км18).
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення - згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину; особу винного, а саме те, що він раніше судимий; його вік - 24 роки та соціальне положення - не одружений, не працевлаштований; характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, які встановлені в ході судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 15 та ч.2 ст. 185 КК України у вигляді арешту.
При цьому, призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд вважає за необхідне вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 13.01.2021 року, яким його звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконувати самостійно з наступних підстав.
У рішенні від 15.02.2021 року (№760/26543/17) Верховний Суд зазначив, що якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.
Таким чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 засуджується за злочин, який він вчинив до вироку, яким його було звільнено від покарання з випробуванням, а новим вироком суд засуджує його до арешту, що належить відбувати реально, тож вирок, яким ОСОБА_3 було звільнено від відбування покарання з випробуванням необхідно виконувати самостійно.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
З урахуванням призначеного покарання, суд вважає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Суд вважає за необхідне арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.06.2020 року - скасувати, частину речових доказів, відповідно до ст. 100 КПК України - вважати повернутими, а частину - зберігати при матеріалах справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
Прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 та ч.2 ст. 185 КК України.
Покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом:
Призначити за ч.2 ст. 15 та ч.2 ст. 185 КК України покарання у вигляді арешту строком на 4 місяці.
Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 13.01.2021 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, виконувати самостійно.
Початок строку відбування покарання:
Строк відбування покарання рахувати з дати ухвалення вироку, а саме з 05.05.2021 року.
Рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації:
Речові докази - блок сигарет «Heets Amber» та блок сигарет «Heets Yello» вважати повернутими; DVD-R диск з 3 відеофайлами зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження:
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.06.2020 року - скасувати.
Рішення про залік досудового тримання під вартою:
Зарахувати у строк відбування покарання, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а саме з 30.03.2021 року по набрання вироком законної сили.
Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження:
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Порядок отримання копій вироку та інші відомості:
Копію вироку вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому.
Суддя: ОСОБА_1