Справа № 947/14093/21
Провадження № 2/947/2994/21
14.05.2021 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Луняченко В.О. розглянувши матеріли позовної заяви ОСОБА_1 ) ( зазначене місце проживання: АДРЕСА_1 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до :
1. Президента України ( місцезнаходження: м. Київ, вул. Банкова, 11 )
2. Верховної Ради України ( місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 5 )
3.Громадська організація « 10 квітня» ( місцезнаходження: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 15)
4. Президента Всесвітнього конгресу Кримських татар Чубарова Рефата Абдурахмановича ( місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 2 офіс 233 ( Меджліс)
Про зобов'язання прийняти достатні міри по де-окупації і деколонізації півострову Крим в інтересах кримських татар, у відповідності до положень Декларації Організації Об'єднаних Націй « При деколонізацію» від 1960 року ,-
11.03.2021 року до Київського районного суду у порядку цивільного позовного провадження подана позовна заява про витребування від Президента Всесвітнього Конгресу Кримських татар доказів направлення резолюції Всесвітнього Конгресу Кримських татар ( від 01.08.2015 року ) для реалізації на адресу вповноважених органів держави Україна та зобов'язання Верховної Ради України та Президента України прийняти достатні міри по де- окупації і деколонізації півострову Крим в інтересах кримських татар, у відповідності до положень Декларації Організації Об'єднаних Націй « При деколонізацію» від 1960 року, задіявши ресурси і повноваження Ради Безпеки Організації Об'єднаних націй.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на загальні норми Конституції України, Декларації ООН « Про деколонізацію» , рамкову конвенцію Ради Європи 1995 року « Про захист прав національних меншин», Постанову Верховної Ради України від 20.03.2014 року « Про заяву Верховної Ради України щодо гарантій прав кримськотатарського народу у складі Української держави» а також норми Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду від 11.03.2021 року головуючим по справі визначено суддю Луняченку В.О.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Згідно вимог ч.1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Предметом даного позову є зобов'язання Верховної Ради України та Президента України, яки є суб'єктами владних повноважень , виконати свої повноваження у розмірі та об'ємах достатніх для захисту інтересів як самого позивача, який є кримським татарином а національністю та і всіх кримських татар , права яких порушені окупацією та колонізацією півострову Крим в наслідок незаконних дій держави Росія.
Тобто під час розгляду предметом доказування буде неналежне виконання даними суб'єктами своїх повноважень ( бездіяльність ) а тому вбачається спір у сфері публічно-правових відносин, який відносить до компетенції Адміністративних судом, компетенція та повноваження яких врегульовані Кодексом адміністративного судочинства України ( далі КАС).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень ( ч.1 ст. 2 КАС ).
Статтею другою КАС визначено, що в контексті адміністративного судочинства: публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ; адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;
Юрисдикція адміністративних судів, згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС, поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. , які пов'язані із: притягненням до адміністративної відповідальності; виборчим процесом чи процесом референдуму; перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у визначених законах випадках; оскарженням рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом ( ч.1 ст. 25 КАС).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Класична інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом у рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» та полягає, зокрема, у такому: п.24. Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
В даному випадку, суд, враховуючи, що предметом позову визначено зобов'язання суб'єктів владних повноважень виконати належним чином делеговані їм виборцями ( так як і посада Президента України і Верховна Рада України є виборчими органами) та Законами України і міжнародним законодавством функції у мірі достатньої для захисту прав і законних інтересів кримських татар та позивача, який є кримським татарином, приходить до висновку що даний спір є публічно-правовим і повинен розглядатись у порядку адміністративного судочинства, а тому не може розглядатись у порядку цивільного судочинства.
При розгляді даного питання суд враховує, що до зазначених у позові в якості відповідача ГО « 10 квітня» відсутні будь які вимоги, а стосовно співвідповідача Президента Всесвітнього Конгресу кримських татар заявлені лише процесуальні вимоги щодо витребування доказів ( інформації ) у нього як суб'єкта владних повноважень з приводу реалізації його компетенції у сфері управління ( делегованих повноважень).
Зазначені обставини є підставою для відмови у відкритті провадження по позовної заяві ОСОБА_1 , поданої 11.05.2021 року у порядку цивільного судочинства , з роз'ясненням позивачу права звернення із відповідним адміністративним позовом до окружного адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням будь-кого з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 2, 3,4,19,186,353,354 ЦПК , суддя, -
Відмовити у відкритті, у порядку цивільного судочинства, провадження за позовом ОСОБА_1 ) до : Президента України, Верховної Ради України, Громадська організація « 10 квітня» Президента Всесвітнього конгресу Кримських татар Чубарова Рефата Абдурахмановича про витребування від Президента Всесвітнього Конгресу Кримських татар доказів направлення резолюції Всесвітнього Конгресу Кримських татар ( від 01.08.2015 року ) для реалізації на адресу вповноважених органів держави Україна та зобов'язання Верховної Ради України та Президента України прийняти достатні міри по де - окупації і деколонізації півострову Крим в інтересах кримських татар, у відповідності до положень Декларації Організації Об'єднаних Націй «При деколонізацію» від 1960 року, задіявши ресурси і повноваження Ради Безпеки Організації Об'єднаних націй.
Роз'яснити право ОСОБА_1 ) на звернення із відповідними вимогами у порядку адміністративного судочинства до окружного адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням будь-кого з відповідачів на вибір позивача.
Одночасно із копією ухвали про відмову у відкритті провадження суд повертає позивачу позовні матеріали та залишає у справі копію позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до суду, який постановив ухвалу або безпосередньо до Одеського апеляційного суду, протягом п'ятнадцяті днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Луняченко В. О.