№ провадження 6/646/115/2021
Справа № 646/2894/21
07.05.2021 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Теслікової І.І., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами подання старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Шаповалової Вікторії Геннадіївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ФОП ОСОБА_1 , стягувач Комунальне підприємство «Міськелектротранссервіс»,-
установив:
До Червонозаводського районного суду м. Харкова звернулася старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Шаповалової Вікторії Геннадіївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ФОП ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали подання, суд зазначає наступне.
Розділом VI Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) регулюються процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень саме у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно до статті 441ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Таким чином, положеннями статті 441ЦПК України врегульовано питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням у цивільній справі.
Питання тимчасового обмеження у праві виїзду фізичної особи- підприємця за межі України нормами ЦПК України не врегульовано.
Згідно з частиною першою статті 19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що подання державного виконавця подане в рамках виконавчого провадження № 55436891 з виконання наказу про примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області від 01 грудня 2017 року у справі № 922/3315/17.
Розділом VI Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) регулюються процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах.
Статтею 337ГПК України передбачено порядок застосування господарським судом тимчасового обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України.
Згідно з статтею 338 VІ Розділу ГПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Таким чином, в даному випадку, питання обмеження у праві виїзду боржника за межі України, у зв'язку з невиконанням рішення господарського суду під час здійснення виконавчого провадження, де боржником та стягувачем виступають юридична особа та фізична особа підприємець, врегульовано положеннями статті 337 ГПК України, оскільки відповідно до ГПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Правила статей 441, 446ЦПК України не встановлюють виключень з правил предметної підсудності, встановлених статтею 19 ЦПК України.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 свого рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (№29458/04 та №29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві … керується законом, що приймається парламентом» (Zand v. Austria № 7360/76); фраза «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути «встановленим законом» є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium №32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia №63486/00, Fedotova v. Russia №73225/01).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частиною дев'ятою статті 10ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Суд вважає можливим застосувати до подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ФОП ОСОБА_1 аналогію закону та керується положеннями статті 186 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, вищевказане подання державного виконавця не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 186, статтею 441 ЦПК України, суд
ухвалив:
У відкритті провадження за поданням старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Шаповалової Вікторії Геннадіївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ФОП ОСОБА_1 , стягувач Комунальне підприємство «Міськелектротранссервіс»- відмовити.
Роз'яснити заявнику, що розгляд справи належить до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року, ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.І. Теслікова