Харківський районний суд Харківської області
про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2021 року смт. Покотилівка
Справа № 755/5346/21
Провадження № 2 /635/2616/2021
Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 (далі-позивач), звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.
У позовній заяві просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду, що була вчинена позивачу та її трьом дітям в сумі 150 000, гривень; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду, що була вчинена позивачу та її трьом дітям в сумі 100 000, гривень; стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача моральну шкоду, що була вчинена позивачу та її трьом дітям в сумі 50 000, гривень.
Зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогамЦПК України з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Подана до суду через систему «Електронний суд» позовна заява не містить відомості щодо реєстрації відповідачів в системі «Електронний суд», що позбавляє суд можливості у разі відкриття провадження, на виконання вимог статті 190 ЦПК України направити їм копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Враховуючи викладене, позивачу необхідно направити копію позовної заяви та доданих до неї документів в паперовій формі.
Позивачем в позовній заяві не зазначено повної адреси місця проживання чи перебування позивача, поштовий індекс відповідачів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) сторін, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін.
Відповідно до вимог частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 3 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду із позовом майнового характеру.
Законом України «Про судовий збір» передбачена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, а саме: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, зазначені вимоги закону позивачем дотримані не були, зокрема останнім не сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру в порядку, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Позивачем разом з позовною заявою подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому вона зазначила, що просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона є матір'ю трьої дітей.
Відповідно до вимог частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов : 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, основною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Виходячи з аналізу змісту статтті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може за клопотанням позивача - ОСОБА_1 звільнити її від сплати судового збору, але враховуючи не тільки, що особа з багатодітної сімї, але й з врахуванням майнового стану, який повинен бути підтверджений належними доказами. З інших наведених підстав суд не вбачає за можливе звільнити її від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v.Poland» від 26 липня 2005 року.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому зазначення про відсутність коштів не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Також відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.
Натомість позивачем до клопотання про зменшення сплати судового збору не надано суду ніяких доказів на підтвердження скрутного майнового стану на дату звернення до суду з відповідним клопотанням, а також обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, наявність виняткових випадків для застосування спеціальних заходів. Позивачем до клопотання додано посвідчення від 02 листопада 2020 року про те, що вона має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей. Одночасно суд вважає, що вказаний документ не є такими, що підтверджують об'єктивно майновий стан позивача та не доказують, що його майновий стан на теперішній час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву, складену відповідно до вимог статті 175 ЦПК України, докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, а також копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, для направлення відповідачам, в разі відсутності відомостей щодо його реєстрації в системі «Електронний суд», а також сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) у розмірі 3000, 00 грн. на розрахунковий рахунок отримувач коштів: ГУК у Харківській обл/ХарківР/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. Адм. Подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA898999980313121206000020429, код класифікації доходів бюджету: 22030101, або надати належні докази, щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При таких обставинах, відповідно до статті 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для їх усунення.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди -залишити без руху.
Надати позивачу семиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: І.О. Карасава