Справа № 645/3279/17
Провадження № 1-в/645/7/21
11 травня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Немишлянського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області про вирішення питання про звільнення від призначеного покарання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 26.10.2017 року Фрунзенським районним судом м.Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,,-,
На розгляд суду надійшло подання Немишлянського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням іспитового строку.
В поданні зазначено, що 04.12.2017 року до Немишлянського районного сектору ХМВ з питань пробації Північно - Східного міжрегіанального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції відносно громадянина ОСОБА_4 для виконання надійшов вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.10.2017 року. ОСОБА_4 26.10.2017 року був засуджений Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік з покладанням обов'язків, передбачених п. п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України. 12.12.2017 року засудженому було роз'яснено покладені на нього судом обов'язки. Іспитовий строк засудженого закінчився 26.10.2018 року. Проте, в провадженні Московського районного суду м. Харкова на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 198 КК України. Вказують, що після спливу визначеного судом іспитового строку у засудженого, навіть при наявності інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, уповноважений орган з питань пробації повинен надсилати до суду подання для вирішення питання про звільнення його від призначеного покарання. У поданні, в обов'язковому порядку, має зазначатися інформація, що характеризує особу, та відомості про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо повідомлення про підозру у вчиненні нового кримінального правопорушення. Зазначену позицію було узгоджено під час робочої зустрічі представників Департаменту пробації з представниками Вищого спеціалізованого суду України та Генеральної прокуратури України. Також, дана позиція викладена у статті заслуженого юриста України, кандидата юридичних наук ОСОБА_5 , у якій зазначається, що передумовою скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням на підставі вчиненого особою нового кримінального правопорушення під час іспитового строку чи відмови у задоволенні подання про звільнення від призначеного особі покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку на цій підставі може бути лише констанція судом вчинення злочину, тобто постановленням обвинувального вироку.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення подання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , посилаючись на наявність даних про вчинення засудженим під час іспитового строку кримінального правопорушення.
Засуджений ОСОБА_4 подання про звільнення від покарання підтримав.
Представник Немишлянського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи сповіщався своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженого, приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно п.3 ч.2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.10.2017 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. У відповідності до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 було покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Вирок набрав законної сили 28.11.2017 року та був прийнятий до виконання.
Судом встановлено, що на даний час в провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.198 КК України.
Із змісту обвинувального акту вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, події якого мали місце 13.01.2018 року, тобто під час іспитового строку, призначеного ОСОБА_4 вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.10.2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України, ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Виходячи з аналізу вказаних норм, звільнення засудженого від відбування покарання можливо за умови одночасного виконання ним двох умов: виконання покладених на нього судом обов'язків та не вчинення протягом іспитового строку нового злочину.
Тобто, закінчення іспитового строку не означає, що засуджений визнається звільненим від відбування призначеного покарання, оскільки правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням визначаються поведінкою засудженого протягом іспитового строку, а саме: виконання покладених на нього обов'язків та не вчинення нового злочину.
Згідно ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
З урахуванням викладеного, суд вважає клопотання начальника Немишлянського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області про вирішення питання про звільнення від призначеного покарання відносно ОСОБА_4 таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в період іспитового строку засудженому ОСОБА_4 інкриміновано вчинення нового кримінального правопорушення, а тому дане питання підлягає вирішенню судом в порядку, визначеному ст. ст. 71, 72 КК України.
На підставі викладено, керуючись ст. 78 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання начальника Немишлянського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області про вирішення питання про звільнення від покарання, призначеного 26.10.2017 року вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя