14 травня 2021 року
м. Київ
справа № 640/5317/19
адміністративне провадження № К/9901/14999/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі № 640/5317/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 19 жовтня 2018 року № 224 та стягнути витрати на правову допомогу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Київській області про опис майна у податкову заставу від 19 жовтня 2018 року № 224;
- присуджено на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 1000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині присудження на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 1 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області та прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 600 грн. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року залишено без змін. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн.
09 листопада 2020 року позивач направив до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.
08 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав до Окружного адміністративного суду м. Києва заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 24500 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, у задоволенні заяв про стягнення судових витрат та про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2021 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з пунктами 3, 4, 12, 13, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Наведений у частині другій статті 328 КАС України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Зі змісту поданої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що скаржник просить переглянути в касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяв про стягнення судових витрат та про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 294 КАС України така ухвала суду першої інстанції є предметом апеляційного оскарження, проте згідно з частиною другою статті 328 цього Кодексу відсутня у переліку ухвал, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
З огляду на викладене, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2021 року, а також постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, ухвалена за результатами її перегляду, не можуть бути предметом касаційного оскарження.
Також Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації скаржнику було забезпечено належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке (таке право) гарантоване статтею 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження вказаного судового рішення положеннями КАС України не допускається.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (див. рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», п. 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», п. 37; рішення у справі «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), п. 32; рішення у справі «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia), п. 29).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 294, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі № 640/5317/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко