14 травня 2021 року
м. Київ
справа № 640/17138/20
адміністративне провадження № К/9901/16505/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просив:
- визнати неправомірними дії державного виконавця відповідача Полінського Б.А. , які полягають у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 червня 2018 року ВП №56574467;
- визнати неправомірними дії державного виконавця відповідача Полінського Б.А., які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника від 24 вересня 2018 року ВП №56574467;
-визнати неправомірними дії державного виконавця Відповідача Полінського Б.А., які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 24 вересня 2018 року ВП №56574467;
- визнати протиправною та скасувати постанову щодо виконавчого провадження №56574467 від 27 червня 2018 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову щодо виконавчого провадження №56574467 від 24 вересня 2018 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову щодо виконавчого провадження №56574467 від 15 липня 2020 року;
- визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Полінського Б.А., яка полягає у невинесенні постанови про закриття виконавчого провадження №56574467;
- зобов'язати відповідача закрити виконавче провадження № 56574467;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Полінського Б.А., які полягають у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 вересня 2018 року ВП№ 57186733;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Полінського Б.А., які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника від 21 червня 2019 року ВП № 57186733;
- визнати протиправною та скасувати постанову щодо виконавчого провадження №57186733 від 21 червня 2019 року;
- визнати дії відповідача неправомірними у зв'язку з неповідомленням належним чином позивача про повернення виконавчого провадження шляхом вручення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу № 57186733 від 21 червня 2018 року;
- визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Полінського Б.А., яка полягає у невинесенні постанови про закриття виконавчого провадження №57186733;
- зобов'язати відповідача закрити виконавче провадження № 57186733;
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає в ігноруванні інформаційних запитів позивача;
- зобов'язати відповідача видалити недостовірну інформацію відносно позивача з публічних систем ЄРБ та АСВП відносно виконавчих проваджень № 57186733 та №56574467;
- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну та моральну шкоду нанесену відповідачем позивачу у зв'язку з неправомірними арештами усього майна та коштів позивача.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
06 травня 2021 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Дослідивши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведе ним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтями 280, 281 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу дій державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судового рішення та постанови і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ і скаржник таких принципів не наводить, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтею 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г.Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов