14 травня 2021 року
м. Київ
справа № 817/1339/18
адміністративне провадження № К/9901/16296/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Власова Тамара Сергіївна, на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 817/1339/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Центральної комісії із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з похованням, Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,
14 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення засідання комісії із соціального страхування Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, оформлене протоколом № 7 від 09.02.2018.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року визнано протиправним та скасовано рішення засідання комісії із соціального страхування Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, оформлене протоколом № 7 від 09.02.2018. Стягнуто із Головного територіального управління юстиції у Рівненській області за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності в загальній сумі 84 561,19 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року у справі № 817/1339/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції - Рівненського окружного адміністративного суду.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Центральної комісії із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з похованням Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення засідання комісії із соціального страхування ГТУЮ у Рівненській області, яке оформлене протоколом від 09.02.2018 № 7, відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Власова Тамара Сергіївна , звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до частин першої та другої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Так, касаційна скарга підписана представником ОСОБА_1 - Власовою Т.С., яка діє на підставі довіреності від 12.10.2018.
У касаційній скарзі позивачкою лише засвідчено власним підписом про погодження із касаційною скаргою та підтримання нею касаційної скарги в повному обсязі.
Водночас скаржником у касаційній скарзі зазначено представника позивача - Власову Тамару Степанівну .
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Згідно підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року.
Положеннями частини четвертої статті 1312 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина друга статті 57 КАС України згідно якої, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності- як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
В свою чергу, частина шоста статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу визначає категорію справ як справ незначної складності зі змісту якої слідує, що спори щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище до справ незначної складності не віднесено.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що на час виникнення спірних правовідносин позивач обіймала посаду начальника Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та у значенні Закону України «Про запобіганні корупції» займала відповідальне становище.
Також, як слідує зі змісту ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, суд при відкритті провадження у цій справі не відносив її до категорії справ незначної складності, а здійснив її розгляд за правилами загального позовного провадження.
У разі коли б вказану справу було віднесено судом до справ незначної складності, то відповідно до приписів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у цій справі не підлягали б касаційному оскарженню.
Разом з тим представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Водночас згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у цій справі відкрито 21 травня 2018 року.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Власова Т.С. має статус адвоката і такого документа до касаційної скарги не додано.
Питання щодо порядку здійснення представництва у Верховному Суді адвокатами було предметом розгляду Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «MOLDAVSKA v. UKRAINE» від 15.05.2019 (заява № 43464/18).
У цій справі, ЄСПЛ звертає увагу, що така процедурна вимога, як обов'язкове представництво адвокатом, не обмежує право особи на доступ до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Так, щодо виключного права адвокатів на представництво в суді, ЄСПЛ зазначив, що вимога про те, щоб апелянт був представлений кваліфікованим правником перед судом касаційної інстанції не може розглядатися як така, що суперечить статті 6 Конвенції. Ця вимога чітко сумісна з особливостями статусу Верховного Суду як вищого суду, і це загальна риса правових систем у ряді держав-членів Ради Європи.
Також ЄСПЛ нагадав, що право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено, оскільки таке право за своєю природою вимагає державного регулювання відповідно до потреб і ресурсів громади та окремих осіб. Здійснюючи таке регулювання, Договірні Держави користуються певною свободою розсуду.
Вимоги щодо представництва у Верховному Суді виключно адвокатами з 01.01.2017 обумовлені перехідними положеннями Конституції України та статті 57 КАС України.
Отже, обмеження щодо обов'язкового представництва є передбачуваним та обґрунтованим.
Відповідні статті КАС України не містять жодного положення, яке могло би ввести в оману щодо можливості застосування зазначених конституційних положень.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оскільки скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку, у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду цієї касаційної скарги.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Ураховуючи викладене та керуючись пунктом 1 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу адвоката Назарчук Ріти Юріївни, в інтересах якої діє представник Власова Тамара Сергіївна , на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 817/1339/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Центральної комісії із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з похованням, Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення- повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяЛ.О. Єресько