13 травня 2021 року
Київ
справа №9901/897/18
адміністративне провадження №П/9901/897/18
Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Головуючого-судді: Бевзенка В.М.,
Суддів: Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Шишова О.О., Яковенка М.М.
Секретаря судового засідання: Шевченко В.В.,
учасників справи:
представника позивача - Матвійчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій та бездіяльності протиправним, визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди, -
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
19 листопада 2018 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через канцелярію від ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) надійшов адміністративний позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), в якому позивач просила Суд:
- визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неналежного оформлення суддівського досьє ОСОБА_1 №01010;
- визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо не зазначення у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 жовтня 2018 року №1825/ко-18 мотивів його ухвалення;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 жовтня 2018 року №1825/ко-18 (далі - Рішення);
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно провести кваліфікаційне оцінювання судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 зі стадії "Дослідження досьє та проведення співбесіди" відповідно до вимог законодавства України та прийняти відповідне рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 ;
- стягнути з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
2.1. Позиція позивача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог (з врахуванням заяви про зміну підстав позову від 16 липня 2019 року) позивач зазначила, що відповідач при прийнятті рішення від 17 жовтня 2018 року №1825/ко-18, порушив вимоги Конституції України, Конвенції про захист прав та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), а також вимоги Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення ВККС України від 13.02.2018 № 20/зп-18), порушив Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затверджений рішенням ВККС України від 04.11.2016 № 144зп-16 (у редакції рішення ВККС України від 13.02.2018 №20/зп-18), Порядок формування і ведення суддівського досьє, затверджений рішенням ВККС України від 15.11.2016 №150/зп-16, Регламент ВККС України, затверджений рішенням ВККС України від 13.10.2016 № 81/зп-16.
Крім того, позивач вважає, що оскаржуване рішення Комісії є невмотивованим, оскільки замість вказівки на мотиви його ухвалення в рішенні лише перелічені засоби встановлення невідповідності судді займаній посаді. У рішенні не зазначено, за яким саме критерієм позивач не відповідає займаній посаді, не наведено жодної аргументації щодо рівня встановлених балів.
Позивач вважає, що суддівське досьє не оформлено у відповідності до встановлених законодавством вимог, що безпосередньо вплинуло на законність та об'єктивність результатів кваліфікаційного оцінювання; оскаржуване рішення від 17 жовтня 2018 року №1825/ко-18 є незаконним, невмотивованим та ухваленим з порушенням законодавства України та актів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, принципів верховенства права, правової визначеності, незалежності судової влади.
Крім того, на переконання позивача, у проведенні кваліфікаційного оцінювання позивача та прийнятті оскаржуваного рішення від 17 жовтня 2018 року №1825/ко-18 брав участь член колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який на підставі статті 100 Закону № 1402-VIII не мав права брати участь у розгляді питання та ухвалення рішення, оскільки, ОСОБА_2 підлягав відводу з огляду на існування обставин, що викликають сумнів у його безсторонності.
Необмежені дискреційні повноваження ВККС України щодо можливості виставлення будь-яких оцінок без необхідності їх обґрунтування порушує принцип верховенства права. На підставі викладеного позивач оскаржує дії та бездіяльність ВККС в площині проведення кваліфікаційного оцінювання та просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 жовтня 2018 року, яким ОСОБА_1 визнано такою, що не відповідає займаній посаді судді Харківського окружного адміністративного суду (том 1 арк. справи 39-41).
2.2. Відзив відповідача.
19 грудня 2018 року на адресу Суду від ВККС України надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в обґрунтування якого відповідач зазначив наступне.
В ході кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 склала анонімне тестування, за результатами якого отримала 87,75 бали, за результатами практичного завдання позивач отримала 71,5 балів. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 159,25 балів. ОСОБА_1 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. Рішенням ВККС України від 07 вересня 2018 року № 193/зп-18 суддю ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
17 жовтня 2018 року Комісією проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 загалом набрала 649,25 балів, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. На підставі викладеного відповідачем 17 жовтня 2018 року прийнято рішення № 1825/ко-18, яким рекомендовано ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Харківського окружного адміністративного суду.
Твердження позивача про те, що Комісією в процесі проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 були вчинені протиправні дії чи допущена незаконна бездіяльність є необґрунтованими, оскільки проведення такого оцінювання прямо визначено Конституцією України та Законом № 1402-VIII, а оцінювання було проведено з дотриманням прав, свобод та законних інтересів позивача. Оскаржуване рішення відповідача прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України та містить інформацію про кількість балів, отриманих по кожному з критеріїв.
Відповідач зазначив у відзиві, що Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення) містить главу 2 "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення" розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" в якій визначено, яким чином, у який спосіб та за якими показниками оцінюється відповідність судді визначеним критеріям. Отже незгода позивача з підставами або мотивами ухваленого рішення не може бути підставою для скасування рішення ВККС України.
Крім того, відповідач наголосив у відзиві, що саме оскаржуване рішення Комісії щодо внесення подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді не є остаточним у її кар'єрі і за своєю правовою природою має рекомендаційний характер, оскільки, тільки рішення Вищої ради правосуддя матиме юридичні наслідки для судді, який за рішенням відповідної колегії Комісії в результаті кваліфікаційного оцінювання не підтвердив відповідність займаній посаді.
Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що під час співбесіди Комісією не повністю досліджено матеріали суддівського досьє і надано упереджену оцінку з приводу певних статистичних даних є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Комісією у встановленому порядку відповідно до вимог Закону № 1402-VIII та Положення на підставі всебічно дослідженої інформації, що міститься в суддівському досьє, з урахуванням наданих Позивачем пояснень прийнято законне і обґрунтоване рішення. На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (том 3 арк. справи 148-162).
2.3. Відповідь позивача на відзив відповідача.
26 грудня 2018 року на адресу Верховного Суду через канцелярію від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, на спростування пояснень відповідача зазначила, що рішення ВККС України, у тому числі з врахуванням п. 4 ч. 3 ст. 88 Закону № 1402-VIII може бути скасовано у зв'язку з відсутністю у ньому підстав та мотивів його ухвалення (том 3 арк. справи 170-176).
Крім того, позивач у відповіді на відзив наголошує, що саме відповідач повинен довести правомірність винесеного ним рішення від 17 жовтня 2018 року № 1825/ко-18, однак, відзив відповідача не містить доказів правомірності винесеного рішення, зокрема обґрунтування підстав його прийняття.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження колегією у складі п'яти суддів.
Ухвалами Верховного Суду від 14 березня 2019 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Цветкової К.В. про залучення Вищої ради правосуддя та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Україна" у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відмовлено.
Протокольною ухвалою від 18 квітня 2019 року представнику позивача ОСОБА_3 було відмовлено в задоволенні клопотання про виклик свідків, а в справі оголошено перерву до 21 травня 2019 року на 15.00 годин.
В судовому засіданні 21 травня 2019 року було задоволено клопотання представника позивача Цвєткової К.В. про оголошення перерви для ознайомлення з поданими ВККСУ доказами та для подачі письмових пояснень.
В судовому засіданні 18 липня 2019 року прийнято клопотання представника позивача Цвєткової К.В. про зміну підстав позову та про оголошення перерви до 30 липня 2019 року.
В судовому засіданні 30 липня 2019 року задоволено клопотання представника позивача Цвєткової К.В. про відкладення судового засідання, оскільки вона буде перебувати у щорічній основній відпустці.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Цветкової К.В. про зупинення провадження в адміністративній справі №9901/897/18 до розгляду судами справи №640/14339/19 та справи №9901/420/19 - відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Цветкової К.В. про зупинення провадження в адміністративній справі №9901/897/18 до винесення рішення Конституційним Судом України за результатами розгляду об'єднаних в одне конституційне провадження конституційних скарг ОСОБА_4 , щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абз.2 ч.1, ч.3 ст.88 Закону 1402-VIII та ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.5 ст.83, пп. "а" п.11 ч.4 ст.85, ч.3 ст.88 Закону №1402-VIII - відмовлено.
Черговий розгляд справи у судовому засіданні призначений на 13 травня 2021 року о 12:00 у приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. Московська, 8 корпус 5.
Від представника позивача ОСОБА_1 - Клян А.Ф. 07.05.2021 до Суду надійшли додаткові пояснення в яких представник позивача зазначила, що в разі закриття провадження у справі №9901/897/18 таке закриття можливе виключно лише в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування абзацу 3 резолютивної частини оскаржуваного рішення відповідача. Представник позивача просила здійснювати розгляд справи №9901/897/18 з урахуванням наданих додаткових пояснень.
В судовому засіданні 13.05.2021 Суд поставив на обговорення питання про можливість розгляду справи без участі представника ВККС України.
Представник позивачки Матвійчук Н.В. зазначила про необхідність розгляду справи за участю представника ВККС України, відповідно, коли буде сформований склад комісії.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду в подібній категорії справ (зокрема у справі №9901/378/19), колегія суддів Верховного Суду ухвалила розгляд справи здійснювати без участі представника ВККС України.
При ухваленні такого рішення Суд виходив з того, що процес формування нового складу ВККС може розтягнутися до невідомого проміжку часу і такий стан може негативно вплинути на здійснення адміністративного судочинства в межах розумного строку.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду в подібній категорії справ (зокрема у справі №9901/849/18, №9901/905/18) Суд ставить на обговорення питання про закриття провадження у справі №9901/897/18 на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник позивачки Матвійчук Н.В. підтримала позицію викладену в додаткових поясненнях представника позивачки - Клян А.Ф. від 07.05.2021 та зазначила, що судова практика у подібній категорії справ різниться, оскільки, наявні судові рішення, в яких судді закривають провадження по справі, при цьому є протилежні думки щодо спірних правовідносин.
IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 320/2009 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду строком на п'ять років (том 1 арк. справи 73-76).
Указом Президента України від 02 листопада 2017 року № 350/2017 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду безстроково (том 1 арк. справи 118-120).
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, серед яких - судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 (том 1 арк. справи 149-151).
Рішенням Комісії від 07 вересня 2018 року № 193/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит». У відповідності до декодованих результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді ОСОБА_1 за анонімне тестування отримала 87,75 бал, за результатами виконаного практичного завдання ОСОБА_1 - 71,5 бали. На етапі складеного іспиту суддя загалом набрала 159,25 балів та була допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді - «Дослідження досьє та проведення співбесіди» (том 1 арк. справи 40).
На вказаному етапі Комісія, заслухавши доповідача, дослідивши досьє судді та надані суддею пояснення дійшла висновків, що за критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя ОСОБА_1 набрала 384, 25 балів.
При цьому за критерієм професійної компетентності ОСОБА_1 оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу ІІ Положення.
Комісією за критеріями особистої та соціальної компетентності оцінено ОСОБА_1 на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу ІІ Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення, суддя набрала 131 бал. За цим критерієм оцінено суддю на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу ІІ Положення, суддя ОСОБА_1 набрала 134 бала. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє та співбесіди.
За результатами проведеного кваліфікаційного оцінювання суддя Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 набрала 649,25 балів, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
На підставі викладеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 17 жовтня 2018 року прийнято рішення № 1825/ко-18, яким комісія вирішила:
- визначити, що суддя Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 649,25 балів.
Визнати суддю Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді.
Внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 (том 1 арк. справи 41).
Незгода з вказаним рішенням щодо невідповідності займаній посаді судді, а також діями колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, допущеними під час проведення кваліфікаційного оцінювання стали підставою звернення позивача до суду.
V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності вказаним Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) на підставі подання відповідної колегії ВККС.
Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Пунктом 2 частини четвертої статті 83 Закону № 1402-VIII встановлено, що підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.
Згідно із частиною п'ятою статті 83 Закону № 1402-VIII Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджується ВККС.
На виконання вимог Закону № 1402-VІІІ Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року затвердила Положення № 143/зп-16, а рішенням від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 - Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 34 розділу ІІІ Положення № 143/зп-16 рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Зокрема, у мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом № 1402-VІІІ підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. За наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення. Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.
Пунктами 10 та 11 розділу V Положення № 143/зп-16 встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за нуль.
Відповідно до частин другої і третьої статті 88 Закону № 1402-VІІІ суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
VI. ОЦІНКА СУДУ.
5.1. Предмет спору.
Насамперед Суд вважає за необхідне чітко окреслити предмет спору в цій справі, відтак надати правову оцінку спірним правовідносинам.
У прохальній частині свого позову ОСОБА_1 зазначила обширний перелік позовних вимог, умовно розділивши їх на частини. Окремо як (самостійну) позовну вимогу позивач зазначила скасувати як протиправне оскаржуване рішення ВККС.
Аналізуючи встановлені в цій справі обставини у зіставленні з обґрунтуванням позовних вимог та правовим регулюванням спірних відносин Суд дійшов висновку, що звернення з цим позовом до суду зумовлено незгодою позивача власне з правомірністю Рішення ВККС за результатами (його) кваліфікаційного оцінювання, яким його визнано таким, що не відповідає займаній посаді, тому рекомендовано ВРП звільнити із займаної посади судді.
Позовні вимоги про визнання неправомірними дій та бездіяльності ВККС по своїй суті є суміжними з вимогою скасувати як протиправне Рішення. Проаналізувавши їхній зміст і те, як у позові та зміні підстав до нього представник позивача обґрунтовує їх, Суд має переконливі підстави вважати, що такі вимоги є не стільки способом захисту порушеного права, скільки мотивацією (доводами) неправомірності спірного Рішення як правового акта, яким завершується кваліфікаційне оцінювання судді.
У контексті обставин цієї справи Суд вважає, що дії і бездіяльність ВККС в тому їх обсязі, які оспорює позивач, потрібно розглядати в площині підстав позову та предмету доказування. Виокремити оспорювані дії та бездіяльність ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді від власне Рішення Комісії за наслідками цього кваліфікаційного оцінювання (як правового акта, яким завершується цей "кваліфікаційний" процес) як (чотири) самостійні предмети спору не видається можливим і переконливих підстав для цього, з огляду на суть спірних правовідносин, немає.
Суд вважає, що юридичні наслідки для позивача створює саме Рішення, тому доводи щодо неправомірності дій та бездіяльності ВККС під час кваліфікаційного оцінювання, як і власне вимоги позивача визнати неправомірними ці дії та бездіяльність ВККС суд у цій справі розглядатиме як доводи (аргументи), якими позивач обґрунтовує неправомірність Рішення.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі 9901/604/18.
5.1. Позиція щодо застосування норм права.
Суд встановив, що спірне Рішення Комісія прийняла за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання (проведеного відповідно до рішення ВККС від 17 жовтня 2018 року № 1825/ко-18) - "Дослідження досьє і проведення співбесіди".
Рішення, окрім посилання на визначені законом підстави проведення кваліфікаційного оцінювання та підстави його прийняття, містить відомості про суму балів, які набрала позивачка за кожним із критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Позаяк сумарна кількість балів становить менше 67 відсотків за усіма показниками кваліфікаційного оцінювання (649,25), Комісія дійшла висновку про невідповідність позивачки займаній посаді судді.
Водночас Комісія у тому самому Рішенні рекомендувала Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Харківського окружного адміністративного суду.
Аналіз наведених в V розділі цього рішення норм свідчить про те, що кваліфікаційне оцінювання є спеціальною процедурою, що має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
При цьому виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Водночас за змістом статей 1, 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) прийняття рішення про звільнення судді з посади належить до компетенції Вищої ради правосуддя.
Тобто вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції Вищої ради правосуддя після розгляду на її засіданні подання ВККС про звільнення судді. За результатами такого розгляду Вища рада правосуддя приймає вмотивоване рішення, яке остаточно вирішує питання щодо кар'єри судді, є обов'язковим для виконання та викликає відповідні правові наслідки і може бути оскаржене в судовому порядку.
Водночас за нормами Закону № 1402-VIII (стаття 88) рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання суддя, (кандидат на посаду судді) має право оскаржити до адміністративного суду.
При цьому рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення. Під час розгляду подання ВККС про звільнення судді ВРП може і не погодитися з висновком ВККС, однак, ВРП не має повноважень на скасування рішень ВККС.
З огляду на те, що процедура кваліфікаційного оцінювання, підведення її підсумків (у ВККС) і застосування наслідків (рішенням ВРП) є стадіями єдиного провадження, рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді не має самостійних правових наслідків, а є частиною цього "кваліфікаційного" провадження. Звільнення судді з посади є конституційною функцією Вищої ради правосуддя. У межах "кваліфікаційного" провадження ВРП має право перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення ВККС. У разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об'єктивність оцінювання, ВРП має не лише право, але й обов'язок запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб ВРП забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.
Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення судді з посади. В цьому випадку суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає юридичне значення.
Отже, зважаючи на наведене правове регулювання, а також статус та повноваження ВРП та ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді, колегія суддів вважає, що передбачене частиною першою статті 88 Закону № 1402-VIII оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП.
Враховуючи концепцію належного врядування, зміст якої, зокрема, розкритий у практиці Європейського суду з прав людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
З урахуванням послідовності (стадійності) прийняття остаточного рішення про звільнення судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання і, як наслідок, не відповідає займаній посаді, судовий контроль має здійснюватись щодо остаточного рішення, яке уповноважена приймати ВРП.
Під час розгляду цієї справи Судом установлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 19 січня 2021 року № 69/0/15-21 відмовлено у задоволенні подання ВККС України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Харківського апеляційного адміністративного суду на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (https://hcj.gov.ua/doc/doc/5608).
На підставі зазначеного висновується, що оскаржуване рішення ВККС вичерпало свою дію та втратило юридичне значення, оскільки суддя продовжує перебувати на посаді судді відповідного суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому Суд зазначає, що поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити у широкому розумінні у світлі частини третьої статті 124 Конституції України, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Ужите в цій нормі формулювання "не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду за цими правилами не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтерміновує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні для цього підстави. Для оскарження рішення ВККС щодо надання рекомендації такою подією чи фактором є рішення, ухвалене за відповідною рекомендацією.
Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди зауважимо, що позаяк їх заявлено в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір і вони є похідними від предмета спору, то з огляду на результат розгляду публічно-правового спору в цій справі підстав для їх задоволення немає.
Частиною першою статті 239 КАС передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
У цій справі такої потреби немає, адже мотивами для закриття провадження у справі стало передчасне звернення суб'єкта адміністративного права до адміністративного суду, якому за процесуальним законом підсудний цей спір.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 9901/637/18, ухвалі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 9901/569/18, постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 9901/849/18 та від 14.04.2021 у справі № 9901/905/18.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 239, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій та бездіяльності протиправним, визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди - закрити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала Верховного Суду набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала в повному обсязі буде складена протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя В.М. Бевзенко
СуддіН.А. Данилевич Л.О. Єресько О.О. Шишов М.М. Яковенко