Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
13 травня 2021 року Справа № 922/647/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Макаренко М.І. (вх. № 10505 від 11.05.2021) про забезпечення позову, подану у справі
за позовом 1) ОСОБА_1 , м. Люботин, Харківська обл.; 2) ОСОБА_2 , м. Люботин, Харківська обл.; 3) Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", с. Шарівка, Валківський р.-н, Харківська обл.
до Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", м. Харків
про визнання недійсним рішення
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" звернулись до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", в якій просить суд визнати недійсним з моменту прийняття рішення позачергових зборів Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" (адреса: 61001, м. Харків, пр.-т Гагаріна, буд. 22; код ЄДРПОУ 03115293) від 30.11.2020, яке оформлене протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" від 30.11.2020.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2021 по справі № 922/647/21 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" залишено без руху; надано заявникам п'ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків поданої заяви; визначено спосіб усунення недоліків (необхідність сплати судового збору за подання позову в сумі 2270 грн.); попереджено заявників про те, що згідно з п. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Позивачі звернулися до суду з заявою (вх. № 5611 від 10.03.2021), в якій зазначили, що ними усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/647/21; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.04.2021.
Протокольною ухвалою від 12.04.2021 підготовче судове засідання відкладено на 11.05.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2021 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів та відкладено його проведення на 17.05.2021.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Макаренко М.І. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову (вх. № 10505 від 11.05.2021), в якій просить суд:
1) застосувати заходи забезпечення позову;
2) заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в тому числі, нотаріусам, посадовим особам Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" (код за ЄДРПОУ 03115293, місцезнаходження: м. Харків, проспект Гагаріна, 22), посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю "НР АВЕРС" (Код ЄДРПОУ 25188660, місцезнаходження: м. Харків, проспект Гагаріна, 20), депозитаріям, суб'єктам ринку цінних паперів та фондового ринку, у тому числі Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (код ЄДРПОУ 37956207, 01010, м. Київ, вул. Московська, 8 к. 30), іншим акредитованим особам, проводити реєстраційні, інші дії направлені на виконання або пов'язані з виконанням рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ХПАС", які відбулись 30.11.2020, у тому числі, але не виключно, які стосуються таких схвалених голосуванням на вказаних загальних зборах питань в порядку денному: питання 6 "Щодо внесення та затвердження змін до додатку № 1 до протоколу позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ХПАС" від 20.12.20219, шляхом викладення його у новій редакції".
Зазначена заява мотивована з посиланням на необхідність недопущення виконання незаконного, на думку заявника, рішення загальних зборів Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" від 30.11.2020, яке оформлене протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" від 30.11.2020. При цьому, заявник вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову в щодо заборони проведення реєстраційних дій сприятиме запобіганню порушення його прав на час вирішення спору в суді, та забезпечить можливість виконання рішення суду у випадку його винесення на користь позивачів, тоді як невжиття заходів утруднить чи зробить неможливим виконання такого судового рішення.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 (вх. № 10505 від 11.05.2021) про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно приписів ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Стаття 138 ГПК України встановлює порядок подання заяви про забезпечення позову.
Вимоги щодо форми та змісту заяви визначено у ст. 139 ГПК України. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ст. 140 ГПК України)
Таким чином, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 22.08.2018 у справі № 924/150/17, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до правового висновку, який викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. В такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову суд констатує, що всупереч зазначеним вище положенням закону позивачем при її поданні не надано суду жодного доказу існування обставин, з якими закон пов'язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову. Зокрема, заявником належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі його винесення на користь заявника.
Так само зі змісту поданої позивачем заяви та доданих до неї документів не вбачається безпосереднього зв'язку заборони вчиняти реєстраційні дії з предметом спору, а також не доведено співмірності заходів забезпечення із заявленими позивачем вимогами.
Суд також зазначає, що спір у даній справі є немайновим. За таких обставин, суд повинен досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.
Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.
Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2018 року у справі № 915/508/18.
Як вбачається з тексту заяви про забезпечення позову заявник просить суд заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в тому числі, нотаріусам, посадовим особам Приватного акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю "НР АВЕРС", депозитаріям, суб'єктам ринку цінних паперів та фондового ринку, у тому числі Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, іншим акредитованим особам, проводити реєстраційні, інші дії направлені на виконання або пов'язані з виконанням рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ХПАС", які відбулись 30.11.2020, у тому числі, але не виключно, які стосуються схвалених голосуванням на вказаних загальних зборах питань в порядку денному.
Втім заявником не конкретизовано, які саме дії державних реєстраторів належить заборонити, які дії, на думку заявника, слід вважати пов'язаними з виконанням рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ХПАС", тощо, що в свою чергу не узгоджується із нормами процесуального законодавства.
Так, суд вирішує питання про забезпечення позову лише в рамках визначених заявником вимог та не має права корегувати його заяву, визначаючи які саме дії слід заборонити державним реєстраторам, що було б порушенням принципу верховенства права, закладеного в основу діяльності органу правосуддя.
До того ж, захід у вигляді заборони посадовим особам Товариства проводити інші дії направлені на виконання або пов'язані з виконанням рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ХПАС», які відбулися 30.11.2020 має дуже широкий, незрозумілий та не чітко визначений характер, що дає можливість розширеного тлумачення цієї заборони, через що може виникнути загроза зупинення господарської діяльності АТ «ХПАС».
Крім того, заявником не надано доказів, які б свідчили про вчинення Приватним акціонерним товариством "Харківське підприємство автобусних станцій" дій направлених на ухилення від виконання рішення у разі задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
При прийнятті даної ухвали суд також враховує, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, до звернення позивачів до суду з позовом у даній справі представник ОСОБА_1 вже звертався до господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову в якій, як і в даній заяві, просив суд заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в тому числі, нотаріусам, посадовим особам Акціонерного товариства «Харківське підприємство автобусних станцій» (код ЄДРПОУ: 03115293, місцезнаходження: м. Харків, проспект Гагаріна, 22), посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «НР АВЕРС» (код ЄДРПОУ: 25188660, місцезнаходження: м. Харків, проспект Гагаріна, 20), депозитаріям, суб'єктам ринку цінних паперів та фондового ринку, у тому числі Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (код ЄДРПОУ: 37956207, 01010, м. Київ, вул. Московська, 8 к. 30), іншим акредитованим особам, проводити реєстраційні, інші дії направлені на виконання або пов'язані з виконанням рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ХПАС» які відбулися 30.11.2020, у тому числі, але не виключно, які стосуються таких схвалених голосуванням на вказаних загальних зборах питань в порядку денному: питання 6 «Щодо внесення та затвердження змін до додатку №1 до Протоколу Позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ХПАС» від 20.12.20219 року, шляхом викладення його у новій редакції».
Проте, ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2021 по справі № 290з-21 в задоволенні заяви (вх.№290 від 25.02.2021) представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову - відмовлено.
Дана ухвала господарського суду є такою, що набрала законної сили.
Керуючись ст. ст. 74, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Макаренко М.І. (вх. № 10505 від 11.05.2021) про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому ст. ст. 254-257 ГПК України з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5 перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.