27 квітня 2021 рокуСправа № 10/Б-921/1443/2013
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Сидорук А.М.
при секретарі судового засідання Шмир А.І.
розглянув звіт ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури № 5 від 26 січня 2021 року
у справі за заявою кредитора: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Майдан Волі ,3, м. Тернопіль, 46001
до боржника: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408
про визнання банкрутом
За участю представників сторін:
Кредиторів: Гукалюк Н.П., представник ГУ ДПС у Тернопільській області; Каратаєва В.М. - представник Тернопільського обласного центру зайнятості
Боржника: Шимечко А.Я. - ліквідатор
Суть справи: Постановою господарського суду від 21 січня 2013 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408 - визнано банкрутом; призначено ліквідатором боржника Бесараба В.І., м. Підгайці, вул. Вузька, 12, Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ № 347260 від 28.10.2007 року.
Ухвалою господарського суду від 06 березня 2013 року ліквідатором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області призначено арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича, жителя м. Тернопіль вул. Подільська , 1 офіс 5, Свідоцтво № 738, виданого 08.04.2013 року Міністерством юстиції України.
27 січня 2021р. на адресу Господарського суду Тернопільської області від ліквідатора банкрута Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408 Шимечка А.Я. надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
Ухвалою господарського суду від 04.02.2021 призначено судове засідання по справі № 10/Б-921/1443/2013 для заслуховування звіту ліквідатора банкрута Шимечка А.Я. про виконану роботу по здійсненню ліквідаційної процедури на 26 лютого 2021 року, яке було відкладено востаннє на 23.04.2021 року.
23.04.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27.04.2021 року.
В судовому засіданні ліквідатор Шимечко А.Я. підтримав звіт ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури СГТОВ "Степове", ліквідаційний баланс, та клопотання про затвердження та стягнення основної грошової винагороди та відшкодування витрат.
Представники кредиторів в судовому засідання проти затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не заперечили.
Щодо клопотання про затвердження основної грошової винагороди та відшкодування витрат кредитори заперечили, оскільки вважають такі витрати надмірно високими.
Розглянувши матеріали справи, зокрема, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та додані до звіту документи, клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди, заслухавши пояснення ліквідатора, представників кредиторів, суд встановив наступне:
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2013 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408 - визнано банкрутом. Визнано грошові вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Підгаєцькому районі, м. Підгайці, вул. Шевченка, 20 Тернопільської області відносно сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави ПІдгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408 в сумі 24 993,25 грн. Відкрито ліквідаційну процедуру банкрута: Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408. Ліквідатором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави ПІдгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408 призначено Бесараба Василя Івановича, жителя АДРЕСА_1 ; Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серія АВ № 347260, видана 25.10.2007 року.
До ліквідатора арбітражного керуючого Бесараба В.І. звернувся Підгаєцький районний центр зайнятості із заявою про включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог в сумі 1680,71 грн. та Підгаєцька ОДПІ із заявою про включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог в сумі 10 619,90грн.
Ухвалою суду від 06.08.2021 року ліквідатором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області Шимечка Андрія Ярославовича , жителя АДРЕСА_2 , Свідоцтво № 738 , виданого 08.04.2013 року Міністерством юстиції України.
В процесі ліквідаційної процедури ліквідатором з метою виявлення активів боржника, було здійснено ряд запитів в органи державної реєстрації та обліку рухомого, нерухомого майна та нематеріальних активів і корпоративних прав: З метою встановлення місце знаходження керівника банкрута, а також документів по розпаюванню майна, виділення майна під погашення кредиторської заборгованості, заборгованості по заробітній платі в СТзОВ «Степове», ліквідатором направлено запит до місцевої громади (Поплавська сільська рада, Підгаєцького району).
Поплавською сільською радою повідомлено, що сільською радою не приймалось рішень про визнання права власності на нерухоме майно банкрута та не відводилось земельних ділянок. Керівник СТзОВ «Степове» - ОСОБА_1 (проживає в с. Степове, Підгаєцького району).
З метою з'ясування усіх обставин справи, ліквідатором було здійснено виїзд за місцем реєстрації банкрута, в результаті чого було встановлено, що за місцем реєстрації юридичної особи СТзОВ «Степове» с. Поплави, Підгаєцького р-н, органи управління боржника відсутні.
13.11.2014 року керівником банкрута Процик М.В., згідно акту прийому-передачі було передано круглу печатку банкрута.
Окрім того керівник банкрута Процик М.В. надав ліквідатору письмові пояснення про те, що транспортні засоби та с/г техніка станом на дату ліквідаційної процедури відсутня, (реалізована на металолом до 2012року), іншого майна (рухоме, нерухоме) в товариства немає, дебіторська заборгованість відсутня. Заборгованість із заробітної плати немає. Книги по заробітній плати передані в Поплавську сільську раду.
На виконання вимог ст. ст. 25, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (який діяв на момент проведення ліквідаційної процедури) ліквідаторомСТОВ "Степове", арбітражним керуючим А.Я. Шимечком, встановлено: згідно довідки Підгаєцьке районне БТІ ними не виготовлялась технічна документація на об'єкти, що належать банкрутом «Степове»; згідно інформації Відділу Держземагенства у Підгаєцькому районі Тернопільської області, СТзОВ «Степове» немає у власності, чи користуванні земельних ділянок на території Підгаєцького району; за даними Державтоінспекції в Тернопільській області МВС України за СТзОВ «Степове» зареєстрований транспортний засіб ГАЗ 53 д.н.з. НОМЕР_1 ; за даними Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області за СТзОВ «Степове», зареєстровано 8 одиниць сільськогосподарської техніки; згідно листа Підгаєцької ОДПІ, банкрут СТзОВ «Степове» не має відкритих рахунків в банківських установах; згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта ТзОВ «Степове», код ЄДРПОУ 30937408 - у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні; згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек щодо суб'єкта ТзОВ «Степове», код ЄДРПОУ 30937408 - у державному реєстрі іпотек відомості відсутні; згідно інформації, наданої державним реєстратором Підгаєцької РДА - в матеріалах справи СТзОВ «Степове», відсутня інформація щодо нерухомого майна. Державним реєстратором не вчинялись реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності за суб'єктом СТзОВ «Степове».
З метою встановлення, місцезнаходження транспортного засобу та сільськогосподарської техніки, яка згідно даних державних установ зареєстрована за банкрутом, ліквідатором було направлено відповідне звернення до Підгаєцького РВ УМВС України в Тернопільській області.
Листом Підгаєцьке РВ УМВС України в Тернопільській області, №2052 від 22.05.2015 року, місцезнаходження транспортних засобів та сільськогосподарської техніки неможливо встановити.
Враховуючи обставини, що транспортні засоби та сільськогосподарська техніка - відсутня (встановлено Підгаєцьким РВ УМВС України в Тернопільській області) та реалізована на металолом до 2012 року (письмові пояснення керівника СТзОВ «Степове» Процик М.В.). Ліквідатором створено комісію по списанню транспортного засобу та сільськогосподарської техніки. В результаті роботи комісії, ліквідатором проведено роботу по зняттю з обліку транспортного засобу та сільськогосподарської техніки.
12.02.2001 року на підставі рішення №14 від 12.02.2001 року Поплавської сільської ради, згідно актів прийому передачі передано об'єкти соціально культурної сфери у комунальну власність передано: баню, водопровід, школа, садік, водопідйомна цет, гуртожиток 2-х поверховий, ФАП будівля, дорога.
Листом Прокуратура Тернопільської області №04/5-102вих19 від 25.03.2019 року (відповідь на звернення ліквідатора, щодо кримінальних проваджень проваджень відносно керівника банкрута) повідомила, що в Єдиному реєстрі розслідувань кримінальних проваджень даної категорії на даний час не опубліковано, у проваджені слідчих підрозділів правоохороних органів Тернопільської області такі провадження (справи) не перебувають та до суду не скеровувались.
З метою встановлення стану погашення кредиторських вимог банкрута, ліквідатором було надіслано відповідні запити, кредиторам (згідно реєстру вимог кредиторів). В результаті чого було встановлено наступне:
Відповідно до заяви ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду в Бережанському та Підгаєцькому районах Тернопільської області, заборгованість банкрута СТзОВ «Степове» складає 335,06 грн.
Відповідно до заяви Бережанська МДПІ, заборгованість банкрута СТзОВ «Степове» складає 15029,36 грн. та 4379,36 пені, (правонаступником якого є ГУ ДПС України в Тернопільській області, код ЄДРПОУ43142763).
Постановою господарського суду Тернопільської області від 21.01.2013 року у справі № 10/6-921/1443/2013 визнано грошові вимоги Управління ПФУ Підгаєцькому район, в сумі 24 993,25 грн.. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.08.19 року у справі № 10/6-921/1443/ Здійснено заміну кредитора у справі №10/Б-921/1443/2013 - Бережанське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Майдан Волі ,3, м. Тернопіль, 46001, код 14035769.
Відповідно до заяви Підгаєцького районного центру зайнятості, заборгованість банкрута СТзОВ «Степове» складає 1680,71 грн.. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.08.19 року здійснено заміну кредитора у справі № 10/Б- 921/1443/2013 - Підгаєцький районний центр зайнятості, вул. Замкова, 18, ф/1, м. Підгайці, Тернопільська область, ідентифікаційний код 21162362, на його правонаступника - Тернопільський обласний центр зайнятості, вул. Текстильна, 16, м. Тернопіль, 46010, ідентифікаційний код 05392691.
Заяв про збільшення позовних вимог та про визнання поточної заборгованості ліквідатору не надходило.
В зв'язку з відсутністю бухгалтерської та іншої документації СТзОВ «Степове», по яких можна було б встановити інших кредиторів банкрута, ліквідатором не встановлено.
В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором було встановлено, що з банкрутом в трудових відносинах не перебувають працівники.
Відповідно до зібраних ліквідатором СТзОВ «Степове», документів, ліквідаційну масу не сформовано в зв'язку з відсутністю майна та майнових активів.
Документи, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню - ліквідатору не передавались.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р90166 від 18.03.2021 року відомості відсутні.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 7966638 від 14.08.2013 та № 7968706 від 14.08.2013 майно не зареєстроване.
Згідно зі статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.
За період здійснення арбітражним керуючим Шимечко А.Я. повноважень ліквідатора СТзОВ «Степове», скарг на дії чи бездіяльність ліквідатора у справі № 10/Б-921/1443/2013 на адресу Господарського суду Тернопільської області не надходило.
Суд звертає увагу на те, що на момент визнання СТзОВ «Степове» ЄДРПОУ 30937408 банкрутом та введення ліквідаційної процедури, а також під час виконання ліквідаційної процедури, діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Абзацом другим ч. 2 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.
Згідно з п. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що вимоги кредиторів не задоволені за недостатністю майна вважаються погашеними.
Згідно ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора або окремих його кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Разом з тим, суд зазначає, що 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
З наведених норм вбачається, що при прийнятті рішення про затвердження звіту ліквідатора після набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства, суд повинен керуватися нормами цього Кодексу.
Проте, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи, що ліквідаційна процедура введена та проводилась під час дії Закону про банкрутство, в редакції Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992р., суд перевіряє правильність та повноту вчинення ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі відповідно до вимог вказаного Закону.
Одночасно, поданий звіт має відповідати вимогам, які передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. Також суд перевіряє наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з частиною 1 статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Як вбачається з наданого на затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог
Відповідно до ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги, не погашені у зв'язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.
Крім цього, судом розглянуто клопотання ліквідатора про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408.
Арбітражний керуючий Шимечко А.Я. у клопотанні № 33 від 18.03.2021 року зазначив, що стягненню підлягає основна грошова винагорода арбітражного керуючого Шимечка А.Я. за період з 01.02.2020 року по 31.01.2021 року в сумі 177 183,00 грн. та витрати арбітражного керуючого на загальну суму 35 100,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Частиною 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Отже невиплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) суперечить ст.43 Конституції України, де визначено, що кожен громадянин має право на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона рабства та примусової праці) та метою антикорупційної спрямованості Закону про банкрутство, яка досягається через запровадження в Законі гарантованої оплати грошової винагороди арбітражним керуючому, що має забезпечити гарантії його незалежності від боржників та кредиторів.
З вищенаведеного вбачається, що суд, згідно ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, не може відмовити арбітражному керуючому в можливості отримати гарантовану нормами кодексу грошову винагороду, оскільки таким чином суд примушує арбітражного керуючого виконувати повноваження за відсутності оплати його праці.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Відповідно до ч. 3. ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
При цьому добросовісність має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а розсудливість - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, суд зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) під час здійснення ним процедури ліквідації у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й, які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури, яка триває більше семи років з дати призначення ліквідатором арбітражного керуючого Шимечка А.Я, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
Такої ж правової думки дотримується й Верховний Суд в своїй постанові від 15.05.2018 р. у справі №29/5005/486/2012.
Суд зазначає, що у справі про банкрутство суд може самостійно приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
Перевіривши відповідні розрахунки арбітражного керуючого Шимечка А.Я. за період процедури ліквідації, суд вважає його не вірним, оскільки, нарахування ліквідатором собі оплати послуг в розмірі 177 183 грн та 35 100,00грн відшкодування витрат, не відповідають принципам розумності, сумлінності та фактично виконаним діям у даній справі.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) повинна реалізовуватись судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності в господарському судочинстві та рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Відповідно до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господ
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором за час проведення процедури ліквідації банкрута здійснено наступні заходи (документи, долучені до звіту).
2013 - заява № 05-159/16 від 22.02.2013 року Підгаєцького районного центру зайнятості ; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. щодо суб'єкта від 14.08.2013; Інформаційна довідка з державного реєстру іпотек від 14.08.2013;
2014 - Інформація № 6 від 16.2014 Поплавської сільської ради; Повідомлення колишнього керівника № б/н від 13.11.2014 та Акт прийому-передачі печатки від 13.11.2014;
2015 - лист № 2052 від 22.05.215 року Підгаєцького РВ УМВС в Тернопільській області;
2019- лист державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 01-13/2805-19 від 20.09.2019; лист № 30/01-02 від 26.09.2019 управління агропромислового, економічного розвитку з питань державної реєстрації; Лист № 04-5-102 від 25.03.2019 Прокуратура Тернопільської області; лист № 266/1113-19 від 25.06.2019 Головне управління держгеокадастру у Тернопільській області; Інформація 3 171 від 24.09.2019 Поплавської сільської ради ; Лист № 115/6-2/1900-15 від 04.10.2019 Головного управління ДПС у Тернопільській облаті; Лист № 211 від 30.09.2019 лист Управління агропромилового, економічного розвитку та з питань державної реєстрації ; Лист № 56 від 01.10.2019 року Підгаєцького БТІ.
2021 - акти на списання автотранспорту .
Отже, ліквідатором за результатом його роботи не виявлено будь-яких активів банкрута , відкриті виконавчі провадження відсутні, дебіторська заборгованість також відсутня, рахунок банкрута закрито, документи довгострокового зберігання до архіву не здавалися, у зв"язку з їх відсутністю, печатка підприємства ліквідатором знищена.
Таким чином, у банкрута відсутні активи за рахунок яких може бути виплачено винагороду ліквідатору та відшкодовано витрати ліквідатора.
Дійсно, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16 та постанові Верховного Суду від 30.01.2019 р. по справі № 910/32824/15).
Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг. Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.
Суд вважає за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Оскільки у справі є три кредитори, а саме: Головного управління ДПС у Тернопільській області, вул.Білецька,1, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 43142763; Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Майдан волі,3, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 14035769) та Тернопільського центру зайнятості (46001,м.Текстильна,16, м.Тернопіль, ідентифікаційний номер 05392691) а тому оплата грошової винагороди ліквідатора та його витрат повинна здійснюватися пропорційно вимог кредиорів.
Однак, при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.
Водночас, як вбачається з пояснень арбітражного керуючого в судових засіданнях, заявник вважає, що оплата праці арбітражного керуючого має здійснюватися за весь період вказаний ліквідатором у звіті тобто з лютого 2020 по січень 2021 виконання ним відповідних повноважень.
Проте, оплатність послуг арбітражного керуючого - ліквідатора не реалізується автоматично лише в силу зазначеної норми закону та обставин, що вказують на проміжок часу, протягом якого арбітражний керуючий був призначений ліквідатором у справі про банкрутство, оскільки вказані підстави, без встановлення обставин щодо фактичного виконання ним повноважень та обов'язків у справі про банкрутство та обставин щодо звітування про це перед комітетом кредиторів і судом, не є достатніми та безумовними для виплати ліквідатору винагороди арбітражного керуючого за весь період виконання ним повноважень у справі про банкрутство, оскільки у такому разі підхід щодо виплати винагороди арбітражному керуючому був би формальним. Тоді як покладення на арбітражного керуючого - ліквідатора ухвалою суду відповідних повноважень та обов'язків у справі про банкрутство вимагає від нього їх сумлінного та розумного здійснення та виконання, за умови доведення чого у арбітражного керуючого виникає право вимагати виплати винагороди арбітражного керуючого та, навпаки, відсутність такого доведення виключає підстави для вимог щодо виплати цієї винагороди.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верхового Суду від 29.10.2019 у справі №Б24/63/00.
Таким чином, ретельно дослідивши всі щомісячні звіти ліквідатора та ліквідаційний повний звіт, судом встановлено, що за період з 02.2020 по 01.2021.2020 враховуючи фактично виконані дії за період , повинно бути оплачено його послуги за період грудень 2020 року та січень 2021 року в сумі 18 000,00грн.В іншій частині оплати послуг ліквідатора Шимечка А.Я. слід відмовити, як необгрунтованої.
Щодо 35100,00 грн. витрат по ліквідаційній процедурі, які поніс ліквідатор під час виконання ліквідаційної процедури та які складаються з оплати послуг поштового зв"язку та канцелярські потреби в сумі879,05 грн., то вони підтверджені наданими ліквідатором доказами, підлягають затвердженню та стягненню з кредитора з підстав, наведених щодо і до оплати його послуг (грошової винагороди).
Також, перевіривши докази здійснення витрат на загальну суму 34 200,00 грн, судом встановлено, що вказані витрати арбітражного керуючого Шимечка А.Я. за період виконання повноважень ліквідатора банкрута є документально непідтвердженими необґрунтованими, відтак суд в їх задоволенні відмовляє.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав викладених в клопотанні арбітражного керуючого, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що клопотання арбітражного керуючого Шимечка А.Я. підлягає частковому задоволенню в частині затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за процедуру ліквідації в розмірі 18 000,00 грн, а також 879,05 грн. витрат по ліквідаційній процедурі. В іншій частині заявленої до стягнення суми основної винагороди та відшкодування витат відмовити, як недоведеною конкретними діями ліквідатора щодо виконання процедури ліквідації банкрута на не підтверджені належними доказами.
Керуючись ст.ст. 2, 30, 60, 61, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.3, 12, 20, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс у справі № 10/Б-921/1443/2013 відносно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408.
2. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408 - ліквідувати як юридичну особу.
3. Клопотання арбітражного керуючого Шимечка А.Я. про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 10/Б-921/1443/2013 - задоволити частково, в розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч 00 копійок) грн - основної грошової винагороди та 879,05 (вісімсот сімдесят девять гривень 05 копійки) грн - відшкодування витрат.
4. В задоволенні клопотання № 33 від 18.03.2021 арбітражного керуючого Шимечка А.Я. в частині нарахування та виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого в сумі 159183,00 грн та відшкодування витрат в сумі 34 220,95 грн - відмовити.
5. Визнати такими, що погашені вимоги кредиторів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408 в зв'язку з недостатністю майнових активів банкрута. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
6. Стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській області, вул.Білецька,1, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 43142763 на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича (Свідоцтво арбітражного керуючого № 738 від 08.04.2013) ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: 48500, м.Чортків, вул.Копичинецька,124Є, на р/р НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ'АКОРДБАНК» , МФО 380634 - основну грошову винагороду арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута у справі № 10/Б-921/1443/2013 в розмірі 3774,60 (три тисячі сімсот сімдесят чотири гривні 60 копійок) грн. та 184,34(сто вісімдесят чотири гривні 34 копійки) грн відшкодування витрат.
7. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Майдан волі,3, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 14035769) на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича (Свідоцтво арбітражного керуючого № 738 від 08.04.2013) ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: 48500, м.Чортків, вул.Копичинецька,124Є, на р/р НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ'АКОРДБАНК» , МФО 380634 - основну грошову винагороду арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута у справі № 10/Б -921/1443/2013 в розмірі 8 884,80 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок) грн та 433,90 (чотириста тридцять три гривні 90 копійок ) грн. відшкодування витрат.
8. Стягнути з Тернопільського обласного центру зайнятості (46001,м.Текстильна,16, м.Тернопіль, ідентифікаційний номер 05392691) на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича (Свідоцтво арбітражного керуючого № 738 від 08.04.2013) ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: 48500, м.Чортків, вул.Копичинецька,124Є, на р/р НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ'АКОРДБАНК» , МФО 380634 - основну грошову винагороду арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута у справі № 10/Б-921/1443/2013 в розмірі 5340,60 (п'ять тисяч триста сорок гривень 60 копійок) грн та 260,81 (двісті шістдесят гривень 81 копійка) грн відшкодування витрат.
На виконання ухвали господарського суду Тернопільської області видати накази.
9 . Провадження у справі № 10/Б-921/1443/2013 - закрити.
10. Ухвалу направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Майдан Волі,3, м. Тернопіль, 46001; Тернопільському обласному центру зайнятості 46001,м.Текстильна,16, м.Тернопіль; Головному управлінню ДПС у Тернопільській області, вул.Білецька,1, м.Тернопіль; Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави Підгаєцького району Тернопільської області; ліквідатору Шимечку А.Я., м. Чортків, вул. Копичинецька, 124Є., державному реєстратору Центру надання адміністративної послуги Підгаєцької райдержадміністрації 48000, м.Підгайці, вул.Шевченка, 39.
11. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя А.М. Сидорук