номер провадження справи 32/3/21
14.04.2021 Справа № 908/3408/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддів Господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю.
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання”, (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд.7)
до відповідача: Бердянської міської ради, (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл.Єдності, буд. 2)
про відшкодування шкоди, заподіяної рішенням органу місцевого самоврядування.
За участю представників:
Від позивача: не прибув
Від відповідача: не прибув
До господарського суду Запорізької області 30.12.2020 надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання” до Бердянської міської ради про відшкодування шкоди, заподіяної рішенням органу місцевого самоврядування в розмірі 63130 748,50грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 30.12.2020 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями визначено до розгляду судді КолодійН.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.01.2021 відкрито провадження у справі № 908/3408/20 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2021. Ухвалою суду від 15.01.2021 підготовче засідання переносилось на 17.02.2021. В судовому засіданні оголошувалась перерва 01.03.2021, 18.03.2021, 01.04.2021.
Ухвалою суду від 01.04.2021 судом закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 05.04.2021. У зв'язку з неявкою представника позивача, судове засідання відкладалось до 14.04.2021 за клопотанням представників відповідача.
01.03.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Виконавчий комітет Бердянської міської ради. Клопотання судом розглянуто про що винесено відповідну ухвалу суду.
01.04.2021 від відповідача надійшла заява про поновлення строку для подання заперечень клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Виконавчий комітет Бердянської міської ради. Клопотання судом задоволено, заперечення судом прийняті та долучені до матеріалів справи.
01.04.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: повідомлення про прийняття ВП 6381971 з додатком у вигляді постанови про відкриття ВП 6381971. Клопотання судом задоволено.
Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими та недоведеними належними доказами з підстав, викладених в відзиві на позову заяву.
Позивачем надана відповідь на відзив, що надійшла до суду електронною поштою (долучена до матеріалів справи).
13.04.2021 за день до судового засідання від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 14.04.2021 в режимі відео конференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Розглянувши подане клопотання суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, як такому що подано з порушенням строків передбачених ч. 2 ст. 197 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ГПК України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасниками справи.
В судове засідання призначене на 14.04.2021 представники сторін не з'явивсь.
Відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ГПК України головуючи з'ясовує , чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи , які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
13.04.2021 від відповідача електронною поштою надійшла заява про прийняття попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат та вирішення питання щодо розподілу судовий витрат, після надання Бердянською міською радою відповідних доказів, шляхом винесення додаткового рішення. Заява судом прийнята та долучена до матеріалів справи.
Також, 13.04.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів по справі, а саме постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2021 (вхід №2832/48-01 від 13.04.2021). Разом з тим, просить суд визнати поважними причини пропуску для подання доказів та поновити строк.
Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач вказує на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2021 була отримана ним 13.04.2021, що засвідчується відміткою про реєстрацію вхідного документа, а отже він не мав змоги надати такий доказ раніше.
Враховуючи те, що дане клопотання подано в порядку ст. 207 ГПК України, до відкриття судового засідання по розгляду справи по суті, клопотання судом прийнято, поновлено строк для подачі доказів, оскільки дана постанова датована 02.04.2021 та отримана відповідачем 13.04.2021, вже після закінчення встановлених строків на подачу відзиву. Постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2021 (ВП № 63819871) долучено до матеріалів справи, як доказ який має значення для розгляду даної справи. Щодо відсутності підтвердження надсилання даної постанови іншій стороні у справі, суд приймає докази без направлення їх копії стороні, у разі , якщо ці докази є у неї в наявності.
14.04.2021 до канцелярії Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява про розгляд справи по суті без участі представників сторін, вказуючи на повторну неявку позивача в судове засідання та надання всіх доказів для розгляду спору по суті за наявними у справі матеріалами.
Спір по суті вирішено 14.04.2021 за наявними у справі матеріалами, за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
12.03.2020 року Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2529/19 задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» (далі - ПрАТ «БЗПТО»), визнано незаконним та скасовано п. Рішення № 3 від 22.12.2017 р. 37 сесії VII скликання Бердянської міської ради "Про майнові питання" в частині прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Бердянськ гуртожитку за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 7.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у справі 908/2529/19, рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2020 року у справі № 908/2529/19 - залишено без змін.
05.11.2020 року рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2020 року №908/2529/19 набрало законної сили.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що Рішенням № 3 від 22.12.2017 р. 37 сесії VII скликання Бердянської міської ради "Про майнові питання", яке визнано судом незаконним в частині прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Бердянськ гуртожитку за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 7, завдано матеріальну шкоду ПрАТ «БЗПТО» в розмірі 63 130 748, 5 грн. Позовні вимоги ПрАТ «БЗПТО» до Бердянської міської ради полягають у відшкодуванні ПрАТ «БЗПТО» майнової шкоди у вигляді збитків, завданих незаконним рішенням органу місцевого самоврядування. Зазначений спір носить приватноправовий характер, оскільки він обумовлений порушенням приватного інтересу позивача, що підлягає захисту. Розмір майнової шкоди позивач вказує у розмірі вартості будівлі, долучивши до матеріалів справи звіт про оцінку майна.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, дослідивши надані суду документальні докази, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:
- наявність реальних збитків;
- вина заподіювача збитків;
- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Таким чином, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
У позовній заяві позивач вказує на те, що прийняття Бердянською міською радою незаконного рішення, стало підставою для примусового відчуження на безкомпенсаційній основі 17/18 будівлі за адресою: м.Бердянськ по вул. Горького, 7, яке належить ПрАТ "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" на праві власності та перебуває у його статутному капіталі. Процедура такої передачі можлива лише після завершення процедури зменшення статутного капіталу ПрАТ "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання. Позивач також зазначає, що Рішенням 37 сесії Бердянської міської ради № 3 «Про майнові питання» від 22.12.2017 спричинено шкоду ПрАТ "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" у розмірі вартості будівлі на загальну суму 63 130 748,50 грн.
Разом з тим, питання про зобов'язання передачі спірного майна вирішувалось у іншому спорі. Рішенням господарського суду Запорізької області № 908/1674/19 від 05.12.2019 в задоволенні позову Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, пл.Єдності, 2) до відповідача Приватного акціонерного товариства “Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання” (7112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. М.Горького, буд.7) про передачу на безкомпенсаційній основі без згоди власника ПрАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» у комунальну власність територіальної громади м. Бердянська 17/18 частини гуртожитку за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького,7 було відмовлено в повному обсязі.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Постановою Центрального апеляційною господарського суду від 16.09.2020 року справі № 908/1674/19, яким скасовано Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2019 року, і прийнято нове рішення, яким встановлено, що обов'язок щодо передачі гуртожитку до комунальної власності виник за ПрАТ "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання", а саме, вирішено: передати на безкомпенсаційній основі у комунальну власність територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради 17/18 частин гуртожитку, розташованого за адресою: м..Бердянськ по вул. Горького, 7. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в обраний позивачем спосіб. Оскільки передача спірного гуртожитку до комунальної власності обумовлена забезпеченням реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитку, зокрема, шляхом приватизації найманих кімнат, припинення права власності відповідача на об'єкт нерухомого майна не порушує норм Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципу мирного володіння майном, з огляду на дотримання справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи - власника.
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду приймаючи до уваги, що оскаржуваним рішенням Бердянської міської ради № 3 від 22.12.2017 не ухвалювалось рішення про примусове вилучення (передачу) майна позивача у комунальну власність, оскільки таке право не віднесено до компетенції міської ради. Таким чином, вказаним рішенням лише ініційовано питання передачі гуртожитку у комунальну власність і при цьому, надання згоди на прийняття до комунальної власності територіальної громади гуртожитку не створює саме по собі обов'язку для відповідача передати належне йому майно.
Предметом розгляду справи №908/1674/19 є зобов'язання передати нерухоме майно (частини гуртожитку) до комунальної власності територіальної громади м. Бердянськ. Тобто, саме в межах даної справи, за наявності підстав та обставин, передбачених Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" має вирішуватись питання передачі майна у комунальну власність за рішенням суду...".
Отже, згідно аналізу Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2020 справі № 908/1674/19, Рішення 37 сесії Бердянської міської ради № 3 «Про майнові питання» від 22.12.2017 не було підставою для задоволення позову.
Таким чином, відсутній причинно - наслідковий зв'язок між скасованим Рішенням 37 сесії Бердянської міської ради № 3 «Про майнові питання» від 22.12.2017 та передачею гуртожитку у комунальну власність.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від
відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 908/1674/19 за касаційною скаргою ПрАТ "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2020. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Крім того, слід зазначити, що рішення Бердянської міської ради "Про майнові питання" № 3 від 22.12.2017 року є ненормативним актом, оскільки вказане рішення має індивідуальний характер з чітко визначеним колом юридичних осіб та процедурою його виконання і кінцеву дію, отже скасування такого рішення не тягне за собою жодних наслідків, оскільки таке рішення вичерпує свою дію з моменту виконання дій визначених таким в самому рішенні.
Таким чином, позивачем не вказано та не надано доказів, як саме Рішення № 3 «Про майнові питання» від 22.12.2017 порушує права чи інтереси позивача та чим завдано шкоду.
Щодо оцінки наданих доказів щодо розміру збитків, судом встановлено, що позивачем не доведений факт спричинення збитків, оскільки мано не передавалось та не вибувало з відання відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закрито виконавче провадження, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження.
Тобто, примусового виконання рішення щодо вилучення майна позивача, на день розгляду спору по суті, не відбулося.
Крім того, суд погоджується з зауваженнями відповідача щодо висновку про вартість об'єкта наданого позивачем на підтвердження розміру шкоди, виходячи з наступного: відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування і встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно - правової бази з оцінки майна.
Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 22 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики оцінки майна" від 10.12.2003 №1891, акт оцінки майна, складений для цілей зазначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства або для цілей приватизації пакета акцій, дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. При цьому акт оцінки майна повинен бути дійсним на дату державної реєстрації акціонерного товариства. Акт оцінки майна, у тому числі пакета акцій акціонерних товариств, строк дії якого закінчився, є недійсним. Відповідно до сторінки 2 Звіту, датою оцінки та датою завершення складання звіту про оцінку нерухомого майна - гуртожитку, розташованого за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Горького, 7 є дата 22.11.2018.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність, належними докази факту понесення позивачем збитків, в зв'язку з чим відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданими збитками, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 63 130 748, 50 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У задоволенні позову судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати у зв'язку з відмовою у позові покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання” до Бердянської міської ради про відшкодування шкоди, заподіяної рішенням органу місцевого самоврядування в розмірі 63130 748,50грн.
відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 14.05.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Колодій